Екологи розповіли журналістам про ситуацію на Макарівщині

Про наслідки російської агресії на довкілля Макарівщини.

Сьогодні, 22 листопада, команда Мережі захисту національних інтересів «АНТС» та МБО «Екологія-Право-Людина» на Макарівщині в рамках спільного проекту «Документування екологічних злочинів війни» провели прес-тур для журналістів аби показати громадськості важливість документування фактів екоциду.

Варто зазначити, що Макарівська громада перебувала під окупацією. З 49 населених пунктів – 18 було під окупацією. На цей момент близько 3 000 гектарів землі забруднено вибухонебезпечними предметами. В самому Макарові були потрапляння і в будинки, і в річку Здвиж.

Катерина Полянська, еколог «ЕПЛ» пояснює: «Кожен снаряд, бомба містить в собі хімічні елементи. Тому кожен авіаудар, обстріл – це величезний збиток довкіллю. Наприклад, свинець залишається в ґрунті, рослини можуть його накопичувати в собі і він таким чином потрапляє в живі організми».

Досі приходять повідомлення від мешканців громади та ДСНС про знаходження вибухонебезпечних предметів. Ніхто не може дати гарантій, що у лісі не залишилось жодної розтяжки чи міни. Це і є причиною заборони на відвідування лісів та лісосмуг. В самій же громаді є вже близько десятка підтверджених випадків підриву людей на мінах.

«Одразу після деокупації йдуть Збройні Сили, далі – ДСНС, активна фаза в нас проводилась з квітня, бо ми були деокуповані 31 березня. Активно проводились розмінування основних доріг, роз’їздів, лісів, польових доріг та полів, щоб аграрії могли  працювати. Розмінування проводиться досі. Час від часу до нас приходять повідомлення, що десь знайшли розтяжку чи снаряд. Тому сказати, що все чисто та розмінувано не можу», – говорить голова громади Вадим Токар.

У цілому громада зазнала збитків на 8,6 мільярдів гривень: це і екологічна шкода, і пошкодження інфраструктури та приватних об’єктів.

«Оскільки в різних ракетах використовується різне пальне, то це потребує детальних досліджень. У всіх громадах, де зафіксовані падіння непідірваних ракет потрібно запрошувати, в першу чергу, експертів державної екологічної служби, ДСНС. В жодному разі – не йти туди самими», – наголошує еколог Катерина Полянська.

Експерт наголошує, що нині для громад дуже важливо зробити алгоритм дій, як працювати із наслідками та як вберегти цивільне населення.

 

Поділитись в соцмережах