Громади щороку втрачають мільйони гривень місцевих податків. Відсоток втрат у доходах складає від 5% до 10%. Це гроші, за які можна було б фінансувати садочки і школи, освітлення вулиць, ремонт доріг, інфраструктуру, прибирання територій, медицину. Причина — у проблемах з адмініструванням. Громади залишаються заручниками закритих реєстрів та обмежених повноважень.
Такими є результати опитування «Як обмежені повноваження ОМС в адмініструванні місцевих податків впливають на доходи громад» від Мережі захисту національних інтересів «ANTS». В опитуванні взяли участь 48 територіальних громад (міських, селищних та сільських) із різних регіонів України.
Які саме податки є ключовими та що на них будують
Місцеві податки — це фундамент, який у більшості громад складає понад 30% власних доходів. Основними «годувальниками» залишаються земельний та єдиний податки (87,5% та 85,4% відповідно), а також податок на майно (43,8%).
Саме ці кошти безпосередньо фінансують:
- інфраструктуру (79,2%),
- соціальні послуги (62,5%),
- освіту (43,8%),
- медицину (41,7%).
Куди зникають кошти? ТОП-4 бар’єри
Попри те, що за останні два роки 80% громад відчули зростання надходжень, вони продовжують отримувати кошти не у повній мірі. Головними викликами є:
- Відсутність впливу на податковий борг
Понад 83% громад вважають цю проблему критичною. Органи місцевого самоврядування не мають дієвих механізмів роботи з боржниками.
- Обмежений доступ до податкових реєстрів
Лише 14,6% громад мають повний доступ до інформації, необхідної для контролю повноти сплати податків. Без доступу до декларацій та баз даних неможливо перевірити повноту нарахувань, оцінити втрати й коригувати бюджетне планування.
- Неповна база оподаткування
Об’єкти нерухомості та земельні ділянки залишаються поза обліком. Часто громади не можуть перевірити законність застосування пільг або вплинути на великих платників.
- Перереєстрація бізнесу
Підприємства працюють на території громади, але сплачують податки за місцем реєстрації в іншому регіоні. Це означає, що громада забезпечує інфраструктуру, але не отримує відповідних доходів.
Наслідки для розвитку: «тіньовий бізнес» та заблоковані інвестиції
Втрата 5–10% доходів — це обмежений інвестиційний потенціал. Без достатніх фінансових ресурсів громади не можуть вийти на співфінансування міжнародних грантів чи створити умови для бізнесу.
Другим критичним моментом є обмеження стратегічного планування. Коли громада не має повної інформації про податкову базу, вона не може точно прогнозувати доходи. Це знижує якість середньострокового бюджетного планування та стримує реалізацію стратегій розвитку.
По-третє, це створює нерівні умови для бізнесу. Відсутність контролю створює ситуацію, коли частина бізнесу працює «в тіні», а добросовісні платники опиняються у неконкурентних умовах.
Четвертим недоліком є те, що громада залежить від надходжень із державного бюджету (трансфертів). Чим слабша власна дохідна база, тим вища залежність від міжбюджетних трансфертів. Це обмежує автономію громад і їхню здатність швидко реагувати на виклики.
Як змінити правила гри?
Громади потребують інструментів для ефективної роботи. Основними запитами є:
- доступ до податкових реєстрів (81,3%);
- вплив на облік платників (56,3%);
- участь у роботі з податковим боргом (39,6%);
- право ініціювати перевірки та впливати на великих платників (37,5%).
Розширення повноважень в адмініструванні податків — це питання відбудови. У період відновлення країни фінансово сильні громади зможуть швидше відбудовувати інфраструктуру, підтримувати бізнес, створювати робочі місця та підвищувати якість життя мешканців.
Без системних змін у доступі до інформації та повноваженнях громад ризик втрачати мільйони гривень щороку залишатиметься.
