Недоотримані мільйони: чому українські громади втрачають до 10% бюджету щороку

Громади щороку втрачають мільйони гривень місцевих податків. Відсоток втрат у доходах складає від 5% до 10%. Це гроші, за які можна було б фінансувати садочки і школи, освітлення вулиць, ремонт доріг, інфраструктуру, прибирання територій, медицину. Причина — у проблемах з адмініструванням. Громади залишаються заручниками закритих реєстрів та обмежених повноважень.

Такими є результати опитування  «Як обмежені повноваження ОМС в адмініструванні місцевих податків впливають на доходи громад» від Мережі захисту національних інтересів «ANTS». В опитуванні взяли участь 48 територіальних громад (міських, селищних та сільських) із різних регіонів України. 

Які саме податки є ключовими та що на них будують

Місцеві податки — це фундамент, який у більшості громад складає понад 30% власних доходів. Основними «годувальниками» залишаються земельний та єдиний податки (87,5% та 85,4% відповідно), а також податок на майно (43,8%).

Саме ці кошти безпосередньо фінансують:

  • інфраструктуру (79,2%),
  • соціальні послуги (62,5%),
  • освіту (43,8%),
  • медицину (41,7%).

Куди зникають кошти? ТОП-4 бар’єри

Попри те, що за останні два роки 80% громад відчули зростання надходжень, вони продовжують отримувати кошти не у повній мірі. Головними викликами є:

  1. Відсутність впливу на податковий борг
    Понад 83% громад вважають цю проблему критичною. Органи місцевого самоврядування не мають дієвих механізмів роботи з боржниками.
  1. Обмежений доступ до податкових реєстрів
    Лише 14,6% громад мають повний доступ до інформації, необхідної для контролю повноти сплати податків. Без доступу до декларацій та баз даних неможливо перевірити повноту нарахувань, оцінити втрати й коригувати бюджетне планування.
  1. Неповна база оподаткування
    Об’єкти нерухомості та земельні ділянки залишаються поза обліком. Часто громади не можуть перевірити законність застосування пільг або вплинути на великих платників.
  1. Перереєстрація бізнесу
    Підприємства працюють на території громади, але сплачують податки за місцем реєстрації в іншому регіоні. Це означає, що громада забезпечує інфраструктуру, але не отримує відповідних доходів.

Наслідки для розвитку: «тіньовий бізнес» та заблоковані інвестиції

Втрата 5–10% доходів  — це обмежений інвестиційний потенціал. Без достатніх фінансових ресурсів громади не можуть вийти на співфінансування міжнародних грантів чи створити умови для бізнесу.

Другим критичним моментом є обмеження стратегічного планування. Коли громада не має повної інформації про податкову базу, вона не може точно прогнозувати доходи. Це знижує якість середньострокового бюджетного планування та стримує реалізацію стратегій розвитку.

По-третє, це створює нерівні умови для бізнесу. Відсутність контролю  створює ситуацію, коли частина бізнесу працює «в тіні», а добросовісні платники опиняються у неконкурентних умовах.  

Четвертим недоліком є те, що громада залежить від надходжень із державного бюджету (трансфертів). Чим слабша власна дохідна база, тим вища залежність від міжбюджетних трансфертів. Це обмежує автономію громад і їхню здатність швидко реагувати на виклики.

Як змінити правила гри?

Громади потребують інструментів для ефективної роботи. Основними запитами є: 

  • доступ до податкових реєстрів (81,3%);
  • вплив на облік платників (56,3%);
  • участь у роботі з податковим боргом (39,6%);
  • право ініціювати перевірки та впливати на великих платників (37,5%).

Розширення повноважень в адмініструванні податків — це питання відбудови. У період відновлення країни фінансово сильні громади зможуть швидше відбудовувати інфраструктуру, підтримувати бізнес, створювати робочі місця та підвищувати якість життя мешканців.

Без системних змін у доступі до інформації та повноваженнях громад ризик втрачати мільйони гривень щороку залишатиметься.

Поділитись в соцмережах