Якщо залишити зарплати бібліотекарів на рівні виживання, українські бібліотеки просто зникнуть — там нікому буде працювати. Підвищення окладів може зупинити цей процес, але не вилікує галузь: криза значно глибша, і вона стосується всієї галузі культури.
Мережа захисту національних інтересів «АНТС» опублікувала аналітичний звіт — «Системна криза української бібліотечної галузі та шляхи її подолання». Аналітики Мережі «АНТС» детально пояснили, чому галузь опинилася на межі виживання та головне — як її врятувати.
Публікація цього аналітичного звіту — це послідовне продовження системної діяльності Мережі захисту національних інтересів «АНТС» із захисту культурної спадщини. У квітні 2026 року ми вже порушували це гостре питання на прес-брифінгу «Недофінансування культури веде до критичних наслідків: що може врятувати галузь?». Тоді експерти, діячі культури та директори бібліотек розповіли про принизливі аванси у 3800 гривень та загрозу кадрової катастрофи. Сьогодні ж ми переходимо від констатації фактів до конкретного плану дій і адвокації системних реформ на державному рівні.
Згідно з новим аналітичним звітом Мережі «АНТС», українські бібліотеки переживають системну кризу, яка охоплює чотири виміри:
- зарплати на межі виживання (у 2026 році оклади варіюються від 5691 грн до 7 356 грн),
- стрімке старіння кадрів (станом на кінець 2025 року близько 46,7% працівників бібліотек були у віковій групі 45–60 років, тоді як молодь становила 9,3%).
- хронічне недофінансування фондів і приміщень,
- застарілу систему оцінювання, яка не бачить реального внеску бібліотек у суспільний розвиток.
Найнебезпечніший наслідок цієї кризи — втрата людського потенціалу.
“Якщо професія не оновлюється, держава втрачає цілу мережу з відповідними компетентностями та навичками: роботу з фондами, культурну медіацію, інформаційну навігацію, підтримку читання, локальну історичну пам’ять і здатність бібліотек бути центрами громади”, — йдеться у дослідженні.
Що пропонує АНТС
Звіт пропонує конкретний план дій у три етапи:
- упродовж перших 6 місяців — переглянути тарифні оклади бібліотекарів, провести аудит кадрової ситуації та визначити перелік прифронтових бібліотек для першочергової підтримки.
- від 6 до 18 місяців — запустити пілоти нових моделей фінансування з більшою автономією закладів, оновити фонди й техніку, перейти до оцінювання бібліотек за показниками соціального та освітнього впливу — а не лише за кількістю відвідувань і книговидачею.
- У горизонті 3 років — масштабувати успішні моделі та інтегрувати бібліотеки у ширші програми читання, цифрової грамотності й освіти дорослих.
Автори звіту наголошують: підвищення зарплат — необхідний перший крок, але недостатній. Без інституційної реформи, більшої фінансової автономії закладів і нових критеріїв ефективності система залишатиметься у тій самій точці.
Україна може отримати сучасну бібліотечну мережу. Реалізація цієї стратегії дозволить перетворити бібліотеки зі збиткових бюджетних установ на ефективний суспільний сервіс та інфраструктуру для розвитку всієї країни.
Нагадаємо, Мережа «АНТС» у квітні 2026 року під час публічної дискусії «Зарплата вирішує все?» порушила питання виживання працівників сфери спадщини. Тоді експерти та директори базових закладів поділилися суворими реаліями: аванс бібліотекаря становить принизливі 3800 гривень, а зарплати у сфері культури є на 30% нижчими за середні по країні. Через такі умови професія стрімко старіє і установи ризикують зникнути через те, що в них нікому буде працювати.
Водночас експерти наголосили: проблема не стільки в дефіциті коштів, скільки у відсутності політичної волі та системного управління. В умовах війни за нашу ідентичність бібліотеки, музеї та архіви стали фундаментом соціальної стійкості, просторами підтримки громад та протидії дезінформації. Культура не може залишатися «в кінці списку» чи перебувати на простої, адже її захист та збереження кадрового потенціалу — це пряма інвестиція у здатність держави вистояти.
