Чи готова Україна до зими 2026 – 2027 в умовах війни, постійних атак на енергетичну інфраструктуру та зростаючих викликів для громад? Попри численні заяви про підготовку до нового опалювального сезону, експерти застерігають: ключовими проблемами залишаються дефіцит генеруючих потужностей, відсутність системного підходу до розвитку децентралізованої генерації та недостатня координація між державою і громадами. Саме ці питання стали предметом експертної дискусії «Енергетична безпека України: підготовка до зими чи імітація управління», яка відбулася 11 червня в Українському кризовому медіацентрі за ініціативи Мережі захисту національних інтересів «АНТС». Відкриваючи дискусію, голова правління організації Ганна Гопко наголосила, що сьогодні Україна має готуватися не лише до чергового опалювального сезону, а до тривалої війни, в якій енергетична стійкість є одним із ключових елементів національної безпеки. Вона звернула увагу на те, що міжнародні партнери продовжують виділяти Україні значні фінансові ресурси на відновлення та підтримку енергетичної інфраструктури, однак важливо оцінювати не лише обсяги залучених коштів, а й ефективність їх використання.
«Ми маємо чесно відповісти на запитання: чи були кошти українських платників податків та наших міжнародних партнерів вкладені в те, щоб підготувати країну до довгої війни, а не лише до чергової затяжної зими? Сьогодні Україна продовжує шукати додаткові мільярди доларів на підготовку до наступного опалювального сезону, але суспільство та партнери мають право розуміти, наскільки ефективно використовуються вже наявні ресурси та чи отримуємо ми результат, який робить нашу енергосистему більш стійкою до викликів війни», — зазначила Ганна Гопко.
Колишній голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький звернув увагу на те, що головний урок останніх років полягає у вразливості традиційної централізованої моделі енергетики до сучасних ракетних та дронових атак. За його словами, головною причиною енергетичних криз залишається не стан мереж, а нестача генеруючих потужностей. Саме тому справжнім критерієм готовності до наступної зими є не кількість створених штабів чи відновлених об’єктів, а обсяг нової генерації, яку вдалося побудувати та ввести в експлуатацію.
«Основним маркером підготовки до того, щоб наступна зима була легшою, а не важчою за попередню, є те, скільки нових електростанцій ми збудували. Скільки альтернативної потужності до тієї традиційної генерації, яка перебуває під постійними обстрілами ворога, ми створили. На жаль, сьогодні ми бачимо більше презентацій і гучних заяв, ніж реальної роботи. Просто відновити те, що було зруйновано, недостатньо. Кожного року ми безповоротно втрачаємо частину традиційної генерації, тому без розвитку нових потужностей та децентралізованої генерації наступні зими легшими не стануть», — наголосив Володимир Кудрицький.
Окрему увагу під час дискусії Володимир Кудрицький приділив питанню фінансування підготовки до зими та озвученій владою потребі у 5 млрд доларів на відновлення і посилення енергетичної системи. На його думку, суспільство та міжнародні партнери мають отримати чітке обґрунтування таких запитів, а сама дискусія повинна базуватися на конкретних розрахунках, а не на декларативних цифрах.
«Я не бачу розрахунків, які б пояснювали потребу саме у 5 мільярдах доларів. Якщо говорити про відновлення пошкодженої генерації, захист енергетичних об’єктів і стандартну підготовку до опалювального сезону, то навіть із дуже великим запасом йдеться про значно менші суми, близько 1,7 млрд максимум. Проблема не лише в наявності коштів. Самі по собі гроші не генерують електроенергію. Навіть за наявності фінансування необхідні чіткі проєкти, ефективне управління та своєчасна реалізація рішень. Без цього жодна сума не гарантує готовності до зими», — зазначив Володимир Кудрицький.
Провідна експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна наголосила, що Україні необхідно відійти від застарілих підходів до розвитку енергетики та зосередитися на створенні гнучкої, децентралізованої системи, здатної працювати в умовах війни. На її переконання, ключову роль у цьому процесі мають відігравати приватні інвестиції, сучасні технології та чітка державна стратегія розвитку енергетичного сектору. Водночас вона застерегла від концентрації ресурсів на довгострокових проєктах, які не здатні посилити енергетичну стійкість країни в найближчі роки.
«Епоха великих енергетичних проєктів і мегаблоків фактично завершується. Україна має робити ставку на децентралізовану генерацію, сучасні технології та залучення приватних інвесторів. Я не бачу перспективи, щоб держава або державні компанії самостійно забезпечили необхідний розвиток нових потужностей. Майбутнє української енергетики — це приватні інвестиції, нові технології та зрозумілі правила гри для бізнесу. Водночас держава повинна сформувати чіткий план розвитку енергосистеми та забезпечити громади методологічною і технічною підтримкою, а не залишати їх сам на сам із цими викликами», — зазначила Ольга Кошарна.
Особливо гостро під час дискусії прозвучала позиція Білопільського міського голови Юрія Зарка, який розповів про реальну ситуацію в прикордонній громаді Сумщини, що перебуває під постійними російськими обстрілами. За його словами, для багатьох громад питання підготовки до зими сьогодні вже виходить далеко за межі дискусій про енергетичну стратегію чи модернізацію системи — йдеться про базову можливість забезпечити людей світлом, водою та зв’язком під час щоденних атак. Він також звернув увагу на те, що значна частина державних рішень не враховує специфіку прифронтових територій, які потребують окремих підходів до енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.
«Нам часто говорять про підготовку до зими, але в наших умовах головне питання — чи буде що готувати. У громаді знищуються трансформатори, генератори, техніка. Бувають ситуації, коли навіть за наявності генератора неможливо його запустити, тому що об’єкти перебувають під постійним контролем ворожих дронів. Ми просили когенераційну установку, були готові її встановити та експлуатувати, але отримали відповідь, що громада знаходиться надто близько до кордону. Фактично нам дали зрозуміти: ваше виживання — це ваша проблема», — наголосив Юрій Зарко.
Міський голова також звернув увагу на необхідність більшої енергетичної автономії громад та домогосподарств, зокрема через підтримку встановлення сонячних панелей, накопичувачів енергії та інших локальних джерел живлення.
«Якщо держава справді хоче посилити стійкість громад, потрібно інвестувати не в чергові красиві презентації, а в конкретні рішення для людей. Кожен будинок, кожна громада мають отримати можливість стати більш енергонезалежними. Для прикордонних територій це вже не питання комфорту чи економії — це питання виживання», — підкреслив Юрій Зарко.
