Від законів до практики: АНТС презентувала дослідження про головні виклики вступу України до ЄС

У Києві відбулася презентація аналітичного дослідження «Вступ України до ЄС на практиці: секторальна гармонізація, регіональна імплементація та суспільні настрої», організована Мережею захисту національних інтересів «АНТС». Під час заходу експерти, народні депутати, представники громад та міжнародних програм обговорили реальний стан імплементації європейських реформ в Україні та виклики, які можуть уповільнити євроінтеграцію навіть після формального відкриття переговорних кластерів. Дослідження поєднує правовий аналіз та соціологічне дослідження і охоплює ключові переговорні напрями вступу України до ЄС: енергетику, соціальну політику та ринок праці, промислову політику, верховенство права, антикорупційну систему, безпеку, правосуддя та управління кордонами.

Модераторка заходу, експертка з питань ефективного місцевого самоврядування Мережі «АНТС» Юлія Вусенко наголосила, що одним із ключових викликів для України на шляху до членства в ЄС залишається не лише ухвалення необхідних законів, а реальна здатність державних інституцій, регіонів та громад впроваджувати європейські правила на практиці. За її словами, сьогодні Україна проходить надзвичайно складний етап трансформації в умовах повномасштабної війни, коли одночасно необхідно забезпечувати безпеку, підтримувати стійкість громад та адаптувати країну до стандартів Європейського Союзу.

«Сьогодні дуже важливо, щоб євроінтеграція не залишалася лише процесом ухвалення законів. Реальна інтеграція в ЄС починається тоді, коли громади, бізнес і державні інституції здатні впроваджувати ці зміни у повсякденному житті. Саме тому нам потрібна не лише формальна гармонізація законодавства, а й посилення інституційної спроможності, професійних кадрів та фінансової стійкості громад», — зазначила Юлія Вусенко.

Під час презентації дослідження народна депутатка України Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що справжня інтеграція до Європейського Союзу не може зводитися лише до ухвалення законів чи декларативних рішень. За її словами, ключовим викликом для України є не лише гармонізація законодавства, а й глибокі інституційні зміни, які мають відчути громадяни, громади та бізнес у повсякденному житті.

«Нам треба відійти від того, щоб асоціювати ухвалення закону з євроінтеграцією. Закон сам по собі ще не є реформою. Навіть ідеальний закон не працюватиме без підготовлених людей, без зміни підходів, без інституційної спроможності та без реального впровадження на рівні зрозумілому для громадянина. Якщо закон залишається просто ухваленим актом, який не змінює життя людей, — це така собі “євроінтеграція на вітрині”. Саме тому надзвичайно важливо, щоб люди розуміли, як ті чи інші зміни впливають на їхнє життя, що вони їм дають і чому ці реформи важливі», — зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона також підкреслила, що підтримка європейської інтеграції в українському суспільстві сьогодні значною мірою базується на безпековому виборі в умовах війни, однак цей кредит довіри не є безмежним.

«Кредит довіри суспільства до євроінтеграції має певний термін придатності — це мандат на результат. Ігнорувати цей мандат і не досягати реальної євроінтеграції — як мінімум злочинно. Ми маємо об’єднати зусилля громадянського суспільства, урядовців, парламентарів та міжнародних партнерів, щоб перетворити всі ці прориви у відносинах з ЄС на реальні досягнення для людей — особливо на тлі війни», — наголосила вона.

Керівниця команди Програми Polaris, уповноважена SALAR International в Україні Сусанна Делланс підкреслила, яка поділилася досвідом Швеції на шляху до членства в Європейському Союзі та наголосила на ключовій ролі громад у впровадженні реформ. За її словами, євроінтеграція стає успішною лише тоді, коли місцеве самоврядування отримує ресурси, відповідальність і розуміння своєї ролі у системі змін.

«Коли ми говоримо про євроінтеграцію, я говоритиму саме про громади, адже саме там реформи перетворюються на щоденну практику — або не перетворюються. Шведський досвід показав, що самого ухвалення законодавства недостатньо. У Швеції після вступу до ЄС у 1995 році система почала реально працювати лише тоді, коли муніципалітети отримали ресурси та усвідомили свою роль у цих процесах. Близько 70% законодавства ЄС втілюється саме на місцевому рівні. Тому важливо, щоб у цьому “поїзді” були всі рівні врядування», — наголосила Сусанна Делланс.

Директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук наголосив на суперечності між чинною системою планування в Україні та реальними підходами Європейського Союзу до фінансування розвитку громад. За його словами, надмірне ускладнення процедур і відсутність орієнтації на вирішення конкретних проблем уже сьогодні гальмують доступ громад до європейських ресурсів.

«Українське законодавство десь випереджає реальне життя, а десь уже починає його гальмувати. Для місцевого самоврядування була сформована система планування розвитку, яка відповідала європейським стандартам. Але далі ми створили ще складнішу систему — концепції інтегрованого розвитку, програми комплексного відновлення, перспективні плани публічного інвестування. І тепер ця система вже не відповідає підходам європейського фінансування. ЄС не фінансує просто будівництво школи чи каналізації — Європейський Союз фінансує вирішення проблеми. А в нас усе навпаки», — наголосив Анатолій Ткачук.

Він також підкреслив, що для отримання європейських коштів Україні недостатньо лише адаптувати законодавство — необхідно змінити сам підхід до управління та мислення.

«Ключове завдання сьогодні — подивитися, як усю інституційну систему замкнути на прискорене економічне зростання. В Україні бракує ресурсів, а потреби величезні. Частково це може бути вирішено за рахунок європейських грошей. Але щоб їх отримати, треба діяти за європейськими правилами і, що найголовніше, — перепрошити психологію: думати по-європейськи та брати за основу європейські пріоритети. Інакше цих грошей ми не отримаємо», — підсумував він.

Голова Гатненської громади та голова Київського обласного відділення ВАО ТГ Олександр Паламарчук наголосив, що підтримка вступу України до Європейського Союзу сформувалася задовго до повномасштабної війни, адже українці бачили рівень життя, можливості та стандарти в європейських країнах і прагнули бути частиною цього простору. Водночас, за його словами, євроінтеграція — це не лише про нові можливості, а й про готовність суспільства та бізнесу працювати за прозорими правилами та нести спільну відповідальність.

«Коли ми станемо частиною Європейського Союзу, всі мають розуміти: це не лише про вищі зарплати чи пенсії, а й про інший рівень відповідальності та податків. І я бачу, що малий та середній бізнес готовий до цього. Люди готові працювати прозоро, готові платити більше податків, але лише за умови, що правила будуть однаковими для всіх і виконуватимуться всіма без винятку. Саме тоді буде чесна конкуренція і справедливі умови для розвитку», — наголосив він.

Окремо він підкреслив, що українські громади вже демонструють надзвичайно швидкі темпи розвитку навіть в умовах війни, а окремі практики можуть бути корисними й для європейських партнерів.

«Якщо хтось був в Італії чи Іспанії десять років тому і приїде туди зараз — великої різниці може й не побачити. Але якщо подивитися на українські громади за останні 15–20 років, то зміни відбуваються буквально щомісяця. Так, сьогодні є громади, які борються просто за виживання через війну. Але водночас є багато прикладів розвитку, взаємодопомоги та ефективності. І, чесно кажучи, європейцям теж багато чому варто повчитися в наших громад», — зазначив Паламарчук.

Керівник аналітичного відділу Мережі «АНТС» Ігор Крупка наголосив, що питання європейської інтеграції сьогодні напряму пов’язане зі стійкістю України під час війни, здатністю держави адаптуватися до нових безпекових викликів та ефективно функціонувати в умовах тривалої нестабільності. За його словами, процес вступу до ЄС для України вже давно вийшов за межі суто політичного чи дипломатичного треку й став частиною ширшого питання національної стійкості, економічної витривалості та модернізації державних інституцій.

«Євроінтеграція для України сьогодні — це не лише про майбутнє членство в ЄС. Це також про посилення стійкості держави, зміцнення інституцій та здатність країни ефективно функціонувати в умовах війни та безпекових загроз. Водночас важливо, щоб реформи не залишалися лише формальним виконанням вимог ЄС, а створювали реальні зміни для громад, економіки та системи державного управління», — зазначив Ігор Крупка.

Подія відбулася в рамках проєкту «Сильна Європа, єдиний фронт — просування членства України в ЄС задля більшої стійкості та безпеки», який реалізується ГО «Мережа захисту національних інтересів “АНТС”» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Поділитись в соцмережах