Понад 100 мільйонів доларів – саме такі збитки отримала Тростянецька громада, що постраждала внаслідок російської агресії. Громада нині активно працює над питанням відновлення. Аби відбудувати місто вони зверталися до міжнародних фондів та партнерів, і нині готові ділитися тим досвідом, який вже отримали на цьому шляху.
«Тростянецька громада була окупована з першого дня війни і перебувала в окупації 31 день. По собі росіяни залишили величезні збитки. Загалом, вони сягають більше 100 млн доларів США. Це приватний та комунальний сектори. Пошкоджено більше 1200 об’єктів: 240 квартир, школи, садочки. Лікарня взагалі була розстріляна впритул з танків. Окупація – це грабунок. Всю техніку викрадено агресором. Люди повернулися в порожнє, розграбоване місто. Все, що не змогли вкрасти – окупанти знищили», – розповів Юрій Бова, міський голова Тростянця. під час онлайн-вебінару «Відновлення міст, зруйнованих війною: досвід, виклики та можливості».
Процес відновлення у місті почали із стабілізації людей – подбали про можливість психологічного та фізичного відновлення. Так, у кожній школі кожного мікрорайону діє волонтерський центр та гуманітарний штаб, який керується міською радою.
Нині ж у громаді працюють над тим, аби відбудувати знищене.
Для цього на самому початку розділили роботи з відновлення на декілька етапів:
- Розмінування. Адже чим більше триває окупація, тим більше мін і відповідно робіт з розмінування.
- Відновлення роботи служб. Перевірка будівель на стан руйнації. Комісії із повуличним обходом за графіком. Обстеження стану будинків та квартир. Під час цього етапу пан Бова радить робити фото та відео фіксацію пошкоджень будівель та акти обстеження.
- Розраховувати на власні сили. Міський голова Тростянця підкреслює, що зруйноване місто не отримує податків, є пільги, але бюджетних коштів не було. Тому у громаді взялися обдзвонювати всі можливі контакти, зокрема писали і до міжнародних партнерів. У загальному було написано близько 500 листів.
Він наголосив: нині треба розуміти, що у держави основна задача – підтримка наших ЗСУ, відповідно громади повинні розраховувати на власні сили та шукати можливості для відновлення.
«Потрібно розраховувати на власні сили. Ми почали писати листи фондам, спонсорам. Це велика системна робота. Ми готові ділитися інформацією про те, з якими фондами працювали», – каже міський голова.
Бова наголосив, що усі задачі вони розділили на термінові й системні.
«Спочатку вирішували термінові. Наприклад, вставити вікна. Раджу з кожного питання зробити чек-листи: що потрібно, яка техніка, особливості, обладнання. Це для донорів прояв максимальної довіри. Потім також варто робити інформаційні повідомлення із звітністю (фото та відео для громади і для донорів)».
Він підкреслив, що громади мають бути готовими до того, що у західних фондів достатньо довга бюрократична процедура.
«Вони мають все перевірити, провести через свої правління, затвердити кошториси і т.д. Тому інколи процеси затягуються».
Юрій Бова зазначив, що Україну очікують великі кошти, які будуть надходити на перебудову та відновлення.
«Наше завдання не відбудувати те, що було, а перебудувати всю систему. А це значить: нові проекти, нові технології, навчання фахівців. Важливо запитувати не лише фізичну допомогу, а й говорити про навчання та обмін досвідом. Також варто розробляти проєкти комплексних відновлень».
Він наголосив: спочатку план – за ним робота, бо поспіхом можна наробити помилок.
«Слухайте фахівців: експертів, інженерів і т.д.. Розвивайте міжнародні партнерства. Багато країн готові допомагати. Кожне партнерство – це досвід. Радянське не треба ремонтувати, зруйнована інфраструктура – це шанс перебудувати, зробити новим, сучасним та класним. Давайте брати досвід та впроваджувати у громадах».
