У Києві відбулася презентація дослідження Мережі захисту національних інтересів «АНТС» щодо впливу чинної системи адміністрування місцевих податків на фінансову автономію громад. Під час заходу представники органів місцевого самоврядування, експертного середовища та аналітичних центрів обговорили, як обмежені повноваження громад у сфері податкового адміністрування впливають на доходи місцевих бюджетів та стримують розвиток громад в умовах війни. Модераторка заходу, експертка з питань місцевого самоврядування Мережі «АНТС» Юлія Вусенко наголосила, що сьогодні громади часто несуть відповідальність за розвиток територій, але не мають достатніх інструментів для ефективного контролю над власними податковими надходженнями.
«Без посилення фінансової автономії громад говорити про справжню децентралізацію буде складно. Органи місцевого самоврядування повинні мати не лише відповідальність, а й реальні інструменти для впливу на формування власних доходів», — зазначила Юлія Вусенко.
Опитування проводилося у січні 2026 року серед об’єднаних територіальних громад шляхом онлайн-анкетування. Дослідження поєднує правовий аналіз, фінансову статистику та практичний досвід громад у взаємодії з податковими органами. Автори дослідження наголосили, що чинна система часто не дозволяє органам місцевого самоврядування ефективно впливати на адміністрування власних податкових надходжень, а закритість податкової інформації та обмежений доступ до даних призводять до значних фінансових втрат місцевих бюджетів.
Директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук підкреслив, що сильне місцеве самоврядування неможливе без реального доступу громад до ресурсів та податкової інформації.
«Якщо громада не бачить повної картини щодо податків на своїй території, вона не може ефективно планувати розвиток, залучати інвестиції та управляти своїми фінансами. Ми повинні перейти від декларативної децентралізації до реального посилення громад», — наголосив Анатолій Ткачук.
Заступник Бориспільського міського голови Дмитро Гопанчук пояснив, як цей виклик виглядає на практиці:
«Є проблематика в тому, що немає інтеграції між реєстрами. Громада втрачає приблизно від 10% — це оптимістичний показник… Приміром, дуже квола і уповільнена верифікація проданого майна — людям нараховується, хто вже не є власником, а новий власник не отримує жодних повідомлень», – зазначив Гопанчук.
Рішення, яке він пропонує: об’єднання баз даних, назв вулиць і усіх реєстрів за прикладом того, як це було зроблено в питаннях мобілізації, а також мобільна платформа для платників на базі «Дії».
Учасники дискусії також обговорили проблеми адміністрування податку на майно, плати за землю та єдиного податку, а також необхідність законодавчих змін для посилення фінансової спроможності громад.
Голова Тетіївської громади Богдан Балагура наголосив, що на практиці громади часто бачать проблеми з адмініструванням податків, але не мають достатнього впливу для їх вирішення.
«Через це місцеві бюджети втрачають ресурси, які могли б іти на розвиток інфраструктури, підтримку людей та безпеку громад», — підкреслив Богдан Балагура.
Учасники дискусії також звернули увагу на виклик — відсутність культури відповідального ставлення до сплати податків і розуміння зв’язку між місцевими надходженнями і якістю послуг у громаді. Антон Карманов, голова Обухівської районної ради, зазначив:
«Податковим кодексом чітко визначено: сплачуєш податки за місцем перебування, а не реєстрації. Але відповідальності за порушення немає. Контрольна функція від органів місцевого самоврядування — не адміністрування, не стягнення, але контроль — має існувати», — підкреслив Карманов.
Регіональна координаторка Мережі «АНТС» Анна Валевська звернула увагу на критичну ситуацію в громадах Сумщини та інших прикордонних регіонів:
«У нас є громади, яких не існує — я називаю їх громадами-примарами, бо вони існують тільки де-юре. Бюджетний кодекс цього не бачить, уряд цього не бачить. На Сумщині FPV-дрони атакують не просто цивільні авто — дітей атакують. Але ці громади в таких самих умовах, як і громади Івано-Франківщини», — зазначила Валевська.
Вона наголосила на необхідності напрацювати окремої політики для реалій прикордонних та прифронтових громад. Також, вона наголосила на необхідності повернення військового ПДФО для підсилення цих громад.
Керівник аналітичного відділу Мережі «АНТС» Ігор Крупка наголосив, що питання фінансової спроможності громад сьогодні напряму пов’язане не лише з місцевим розвитком, а й зі стійкістю держави під час війни. За його словами, в умовах повномасштабної війни саме громади забезпечують значну частину базових потреб людей — підтримують критичну інфраструктуру, допомагають внутрішньо переміщеним особам, співпрацюють із військовими та реагують на безпекові виклики на місцях. Водночас обмежений доступ до податкової інформації та недостатні повноваження у сфері адміністрування місцевих податків суттєво звужують можливості громад ефективно управляти власними ресурсами.
«Ефективне адміністрування місцевих податків — це не лише питання місцевого розвитку. Це питання здатності громад підтримувати критичну інфраструктуру, допомагати людям та забезпечувати базову стійкість країни в умовах війни. Чим фінансово сильнішими будуть громади, тим сильнішою буде і вся держава», — зазначив Ігор Крупка.
Окрему увагу під час заходу приділили міжнародному досвіду посилення ролі муніципалітетів у податковому управлінні та можливостям адаптації таких практик в Україні.
Учасники погодилися, що системне вирішення викликів вимагає цілого комплексу змін: цифровізації та інтеграції реєстрів, розширення інформаційного доступу ОМС, спрощення механізмів нарахування податків і окремої державної політики для прифронтових територій.
Подія відбулася в рамках проєкту «Сильніша Європа, єдиний фронт: просування членства України в ЄС для більшої стійкості та безпеки», який реалізується ГО «Мережа захисту національних інтересів “АНТС”» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
