Знищення історичних та культурних пам’яток, спалення окупантами книжок – промовисті докази того, на якому низькому духовному та цивілізаційному рівні знаходиться росія.
На цьому наголосила Люсьєна Шум, учасниця Мережі захисту національних інтересів «АНТС», з якою ми поспілкувалися напередодні 18 квітня – Дня пам’яток історії та культури.
У невеликому інтерв’ю вона розповіла нам як реагує українська та світова спільнота на знищення росією культурних пам’яток в Україні, та як збираються факти і докази воєнних злочинів для міжнародних судів.
Щодня російські війська продовжують не лише вбивати мирних жителів, а й руйнувати культурну спадщину нашого народу. Які вже є реакції української та світової спільноти на дії агресора?
«Руйнування об’єктів культурної спадщини – це воєнний злочин за Гаазькою конвенцією 1954 року. А станом на сьогодні, лише за офіційними даними, російські окупанти вже знищили понад 170 пам’яток в Україні. Українські культурні діячі вже звернулися до міжнародних колег і партнерів із проханням підписати петицію щодо культурних санкцій для РФ. Багато мистецьких закладів, стримінгових платформ, виставок і фестивалів по всьому світу вже заявили про припинення будь-якої співпраці з країною-агресором. Наприклад, керівництво 14 міжнародних книжкових ярмарків у 13 країнах погоджується припинити контакти з російськими державними установами, серед них і Франкфуртський книжковий ярмарок, Лондонський книжковий ярмарок. 21 березня Україну прийняли до мовного простору ЄС, це означає, що українська мова стала майбутньою мовою ЄС».
Чи є вже обраховані цифри по цим втратам? Та які заходи зараз потрібні чи вже робляться, щоб довести знищення росією нашої культурної спадщини, і як наслідок – вимагання від них компенсацій.
Український культурний фонд розробив інтерактивну “Мапу культурних втрат”. Вона демонструє масштаб руйнації пам’яток внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Візуалізація таких воєнних злочинів спростовує заяви російського керівництва, що армія РФ начебто завдає точкових ударів виключно по об’єктах військової інфраструктури.
До заповнення мапи може долучитися кожен. Свідки знищення культурної спадщини можуть надсилати фото або відеодокази до Міністерства культури та інформаційної політики через ресурс: https://culturecrimes.mkip.gov.ua. Станом на 13 квітня 2022 року було вже задокументовано 189 епізодів руйнації пам’яток.
Я знаю ви опікуєтеся питаннями бібліотек. То хотілось би почути чи є зафіксовані випадки знищення старовинних книг. Наприклад, -біблейних, під час руйнації церков.
Внаслідок повномасштабного наступу росії вже було пошкоджені більше 20 бібліотек як наукових та університетських, так і публічних, а кількість зруйнованих шкільних бібліотек вже понад 200. Українська бібліотечна асоціація та Комітет Верховної Раду України з гуманітарної та інформації політики звернувся до Міжнародної асоціації бібліотечних асоціацій та установ щодо виключення Російської бібліотечної асоціації та усіх установ країни-агресора Росії з членів цієї організації, а їхніх представників ‒ із усіх керівних органів. Але викликає обурення той факт, що ця установа визначає війну «конфліктом» і відмовляється виключати російську делегацію. Щодо знищення релігійних книг, то в Ірпені було зафіксоване спалення російськими окупантами десятків “Біблій”.
Що треба зараз зробити, аби підтримати митців?
Зараз з’явилися багато ініціатив з підтримки митців та культурних діячів. Зокрема, наш фонд «Бібліотечна країна» спільно з Українською бібліотечною асоціацією ініціював збір інформації про пошкодження бібліотек та Фонд підтримки бібліотекарів.
Український культурний фонд, кошти якого були на початку війни перенаправленні на потреби армії, тепер оголосив про збір пожертв на підтримку культури від приватних благодійників. Міністерство культури та інформаційної політики України оголосило збір коштів.
Європейські організації та окремі країн-члени ЄС також надають Україні велику підтримку та пропонують десятки можливостей для професіоналів зі сфери культури: підбірка за посиланням.
Міністерство культури та інформаційної політики виступає за розмежування українського культурного простору від імперської росії. Через війну росії проти України у Львові ініціювали перейменувати понад 30 вулиць, названих іменами російських діячів та місцевостей сучасної російської федерації. В Івано Франківську дерусифікували 25 вулиць. Бібліотека, з якою ми тісно співпрацюємо у Києві, була нещодавно перейменована з «ім. Саші Чекаліна» на «Бібліотека на Пріорці для дітей», тим самим позбулась радянського спадку, хоча процес перейменування затягнувся на майже 5 років.
Організація Skeiron розпочала проєкт #SaveUkrainianHeritage, аби зберегти архітектурну та мистецьку спадщину під час війни. У межах ініціативи планують створити 3D-моделі об’єктів із використанням технологій лазерного сканування та фотограмметрії. Це допоможе відновити пам’ятки у разі їхнього руйнування.
“Культура – це той стрижень, який дає сили нам боротись за нашу незалежність зараз, тому ми маємо прискорити переосмислення власної історії та культури, і що дуже важливо ролі культурної спадщини росії – країни агресора та окупанта, яка намагалась сторіччями загарбати нашу історію та викривити нашу культуру та ідентичність”, – Люсьєна Шум, учасниця Мережі АНТС, виконавча директорка Благодійного фонду “Бібліотечна країна”.
