Точну площу замінованих територій можна буде озвучити лише після війни – Наталія Веселова

Російські війська мінують територію України як з повітря – розкидаючи боєприпаси по наших територіях, так і при відступі від населених пунктів. Тому точну площу замінованих територій можна буде зрозуміти лише після війни.

Про це сказала учасниця Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Наталія Веселова:

«Ситуація із замінуванням наших територій на сьогодні дуже складна. Ще до початку повномасштабного наступу понад 1,8 мільйона людей вже вісім років жили в оточенні мін. Бо на території Донецької та Луганської областей проходила лінія фронту. І простягалася вона просто по селах, по полях. Дуже багато сільгоспземель не оброблялися, бо були заміновані, – каже експерт. – А те, що відбувається зараз – це катастрофа. Адже зараз не йдеться про якісь лінії замінування. Російські війська мінують все як з повітря – розкидаючи боєприпаси по  наших територіях, так і при відступі від населених  пунктів. Зрозуміло, що ніхто не залишає карт мінування, тому ситуація ще довго буде складна».

Офіс ООН з координації гуманітарних питань в Україні (OCHA in Ukraine) у Твітері днями назвав Україну однією з найзамінованіших держав у світі. За даними Асоціації саперів України потреба в гуманітарному розмінуванні, зокрема у нетехнічному обстеженні вже становить щонайменше 82 525 км2 територій України, а це близько 13% від її загальної площі.

«Про остаточні  площі, які заміновані, рано говорити бо війна не закінчена, і вони можуть збільшитися, –  підкреслила вона. –  Є сучасні європейські технології, які успішно використовуються для розмінувань. Та працювати на цих територіях буде можливо тільки після їх звільнення. І це довгий та складний процес. Пам’ятаю, як після звільнення Слов’янська, Лисичанська, Сєвєродонецька, місцеві довго не ходили в ліси та поля, бо була ймовірність натрапити на міни чи розтяжки. Така ж ситуація буде в нас і на звільнених територіях.»

Веселова каже: є міни, які розраховані на ураження військової техніки, є ті,  які залишають для ураження піхоти чи цивільного населення, а є і такі, що розраховані на дітей.

«Їх маскують під телефон, іграшки, батарейки. Це теж велика небезпека і, одразу після поновлення навчань у школах, потрібно вводити спецпредмет, на якому дітям розкажуть як не попастися в таку пастку, та що робити, якщо побачили підозрілий предмет. Окрім того, навчальні лекції треба буде проводити і серед дорослого цивільного населення і це має бути обов’язковим для кожного підприємства».

Фото: ДСНС

Поділитись в соцмережах