8 квітня в Одеському археологічному музеї НАН України в рамках роботи Мережі захисту національної спадщини відбулася зустріч «Музей і аудиторії: комунікація, партнерства, очікування».
Зі вступними словами до зустрічі доєдналися Ігор Піструїл — директор Одеського археологічного музею, та Катерина Чуєва, співкоординаторка Мережі захисту національної спадщини АНТС. Спікери Ярослава Різникова (Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної адміністрації), Наталя Петрова (Кафедра археології, етнографії та всесвітньої історії Факультету історії та філософії ОНУ ім. І. І. Мечнікова), Валерій Болган (одеський новинний ресурс «Інтент»), Володимир Чигринець (Одеський національний художній музей та незалежна бібліотека «Книжковий курінь») та Ярослав Ченцов (команда ГО «Науково-дослідна лабораторія «Архаїка») обговорювали досвід взаємодії музеїв з органами влади, роль музеїв у системі освіти, ефективні музейні комунікації, способи мультидисциплінарної взаємодії (як-от археології та сучасного мистецтва), а також взаємодію музеїв та громадських організацій.
За декілька годин надзвичайно насиченої та цікавої розмови учасники зустрічі — студенти Одеського національного університету ім. Мечникова, культурні та громадські активісти, представники культурних інституцій Одещини дізналися про те, як музеї Одеси та області переосмислюють свою роль і місце в громаді та поступово трансформуються в активні, видимі центри культурного й наукового життя громад. Така трансформація відбувається як на рівні переосмислення та переформатування експозицій, створення нових музеїв, так і через кроссекторальну взаємодію з освітніми та науковими установами, співпрацю з сучасними митцями та громадськими організаціями. Особливо успішною вона є там, де за словами пані Різникової, місцева влада розуміє цінність спадщини та активно допомагає музеям розвиватися, зокрема, включаючи їх в місцеві туристичні маршрути.
Про європейські підходи до співпраці між музеями та університетом розповіла пані Наталія Петрова: Факультет історії та філософії ОНУ ім. І. І. Мечнікова не лише має угоди з багатьма музеями та установами культури Одеси та області, але фахівці цих інституцій є членами Ради стейкхолдерів факультету, викладають на факультеті та залучені до створення навчальних програм. Таким чином відбувається постійний обмін досвідом, спільна наукова та навчальна робота. Змінюється ставлення до музеїв – від сприйняття як чогось незмінного та консервативного до дослідницького майданчика, джерела нових знань та відкриттів. Якщо ж до роботи музеїв, крім науковців доєднуються ще й митці, які можуть повністю змінити спосіб експонування колекцій, створити власний погляд на давно знайомі артефакти чи історії, результати вражають — така співпраця не лише підвищує інтерес до колекцій та відвідуваність, вона дає поштовх до вивчення та художнього переосмислення спадщини новим поколінням. Володимир Чигиринець поділився з учасниками кількома прикладами співпраці сучасних митців та археологічних музеїв в Європі та Україні, і цей досвід, безумовно, вартий вивчення та масштабування.
Ще один критично важливий аспект для розвитку музеїв, особливо під час війни, — співпраця з громадським сектором. Брак фахівців та коштів, бюрократичні перепони та зарегульованість бюджетних установ і не дають можливості швидко та адекватно діяти в кризових ситуаціях, але це можна подолати завдяки партнерству з громадськими об’єднаннями. Власне, з початку широкомасштабного вторгнення, така співпраця та розуміння музеями її цінності збільшилася кратно, наголосив Ярослав Ченцов, розповідаючи про роль громадських організацій у впровадженні технологій та інновацій в музейній сфері, зокрема, оцифруванні артефактів та цифровій археології. Завдяки підтримці громадського сектору та міжнародних партнерів музейні фахівці також отримують змогу здобути не лише необхідні технічні засоби чи пакувальні матеріали, а й нові професійні навички, необхідні для роботи в умовах постійної загрози людям та пам’яткам.
Основний висновок учасників зустрічі: для успішного та повноцінного функціонування навіть під час війни музеї та інші культурні установи мають створити навколо себе повноцінну екосистему – будувати кроссекторальні зв’язки та партнерства, активно співпрацювати з громадою, місцевою владою та бізнесом і не забувати про комунікації.
Складно? Так. Але, як бачимо на прикладі одеських інституцій, не неможливо. Саме таким чином працюють музейні та культурні заклади провідних країн світу та ЄС, членом якого ми прагнемо стати.
Подію створено в межах проєкту «Діємо разом: будуємо партнерства — впливаємо на зміни», що впроваджується ГО «Мережа захисту національних інтересів АНТС» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», який адмініструється ІСАР Єднання в межах великого проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування урядів Норвегії та Швеції.
