Зрежисовані у високих кабінетах ФСБ провокації на території невизнаної ПМР потенційно можуть відбитися на безпеці у чорноморському регіоні.
Таку думку висловив учасник Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Максим Кияк.
«У першу чергу, вони становлять безпосередню загрозу для Одеської області. А сама територія невизнаної ПМР може перетворитися на додатковий плацдармом для агресії російської федерації проти України. Агрессор і його квазі-утворення також здійснюють спроби приплести до цих провокацій окремі держави НАТО. Зокрема, Румунію. Але іржавій бензоколонці московії та її не менш іржавому анклаву ПМР це не надто вдається», – кажу він.
На його думку, через невелику чисельність збройних сил ПМР і недостатню мотивацію її керівництва, воєнні дії з боку проросійського анклаву навряд чи матимуть успіх.
«Але змусити понервувати чи відволікати увагу вони все ж можуть. Разом із тим, керівництво невизнаної держави нещодавно оголосило про призов чоловіків на «спеціальні збори», що вже викликає занепокоєння», – підкреслює він.
Ці провокації можуть мати декілька цілей.
«Зокрема, задля зображення України у якості не жертви, а саме агресора. Це, у свою чергу, може призвести до часткової втрати міжнародної підтримки України та військової допомоги з боку партнерів. Крім того, справжній агресор цим намагається змусити ЗСУ передислокувати частину своїх підрозділів і не дати змоги планувати контрнаступальні дії на Півдні та Сході України, – зауважив експерт. – Своїми провокативними діями ворог також намагається чинити тиск на Румунію, а також на Молдову через її євроінтеграційні прагнення. Росія може також використати Гагаузію як іще один регіон можливої дестабілізації».
Не варто зовсім виключати також і можливості використання військової сили проти сусідньої нам Молдови.
«З одного боку, це змусить агресора переключити увагу з України та невдач. А, з іншого, дасть змогу іржавій бензоколонці ще вище підняти ставки, до чого «театральна армія світу» попри всю свою духовну скрепність у кінцевому підсумку виявиться неготовою», – каже Максим Кияк.
