Повоєнна відбудова українських міст: як зробити так, щоб вона стала не просто «ремонтом», а можливістю побудувати міста, з урахуванням найкращих світових практик переосмислення простору, аби вони стали комфортними та безпечними ля мешканців.
Саме з метою вивчення кращого світового досвіду відбудови Мережа захисту національних інтересів «ANTS» спільно з партнером – Міжнародним центом української перемоги організували спеціалізовану поїздку до Нідерландів для очільників припортових міст – Маріуполя, Миколаєва і Херсону, які постраждали від російської агресії. Вони відвідали Роттердам, який був повністю зруйнований бомбардуваннями під час Другої світової війни і нині є для нідерландців іконою повоєнної реконструкції.
Оскільки Україна зараз зіштовхнулася з повномасштабним вторгненням з боку Росії, важливо розглянути, як наша країна може відновитися після війни.
«Поїздка очільників громад до Роттердама дає цінний урок про те, як підійти до цього складного завдання. Треба зважено вибрати найкращий варіант дій і заздалегідь створити конкретний план, щоб після перемоги його якнайшвидше реалізувати. Давайте надихатись Роттердамом та іншими містами, які успішно відбудувалися після війни, і працювати разом, щоб створити майбутнє, яким ми зможемо пишатися», – зазначила Юлія Вусенко, яка супроводжує очільників громад у поїздці.
Для цього ознайомчого візиту не випадково було обрано Роттердам, адже саме це місто може поділитися успішним досвідом відновлення.
«Чому обрали саме Нідерланди? Бо їх досвід, зокрема Роттердаму є надзвичайно цінним для цих міст на передодні відбудови. Ми та партнери погоджуємося, що повноцінна відбудова може розпочатися лише після завершення бойових дій і перемоги України, але вже зараз можна працювати над підготовкою цього процесу, над проектами, над візіями розвитку міста, а також – над зміною правил і процедур, які мали б заохочувати донорів та партнерів співпрацювати з українськими містами, – каже Василь Сегін, виконавчий директор Мережі «АНТС». – Також ми обрали Нідерланди, бо це країна з високим рівнем автономії й спроможності місцевого самоврядування. Це цінний досвід також. Ми ж в Україні маємо значні руйнування у великій кількості міст, тому якщо питання відбудови будуть вирішуватися лише на центральному рівні, процес може затягнутися на дуже довгий період. До того ж тут є ризик не враховувати місцеві контексти та особливості, і, перш за все, потреби місцевого населення».
Як заначив мер Роттердаму Ахмед Абуталеб, Україна має бути готовою, що відновлення займе десятки років, так як повоєнна відбудова самого Роттердаму триває і досі.
«Місто повинно бути для людей, а не для машин. На початку повоєнної відбудови ми допустили помилку, розширюючи дороги, але зараз активно виправляємо це. В місті більшість жителів користується велосипедами».
Василь Сегін підкреслив, що українські міста під час відновлення одразу повинні бути спроектовані так, щоб максимально задовольняти потреби своїх мешканців.
«І ми це розуміємо. Наші партнери також підтвердили: міста треба проектувати так, щоб максимально задовольняти потреби людей і бути інклюзивними для населення: не вимагати тривалих поїздок, особливо приватним транспортом. Для цього при плануванні інфраструктури та мікрорайонів варто розуміти про пішу доступність до всіх ключових інституцій, яких часто потребують мешканці – аптеки, дитячі садочки, школи, лікарні.
Окрім того, кожне місто має враховувати свої індивідуальні аспекти.
«До прикладу, в Нідерландах дуже розвиненні басейни. Знаєте чому? Візьмемо Гаагу. Там велика кількість каналів і часто фіксуються нещасні випадки, коли жителі падають в ці канали. Щоб підвищити безпеку для містян, запроваджено обов’язкові курси для дітей з 7-10 років курси з правил поводження на воді. Там навчають гарно плавати, рятувати інших громадян. Вони тренуються в одязі і кросівках, щоб бути максимально наближеними до реальних умов. Можливо, це менш актуально для України, але це ще раз показує підходи до розвитку міст. І саме про такі підходи ми маємо на увазі коли говоримо, що міста краще розуміють, що в них має розвиватися та відновлюватися, і в якому порядку», – переконаний виконавчий директор Мережі «АНТС».
Починати відбудову потрібно з відновлення економіки
У Ротердамі українській делегації порадили починати відбудову з відновлення економіки.
«Саме розвиток підприємств дає робочі місця і виступає магнітом, щоб поверталися до домівок мешканці, які виїхали, поряд з тим у місто хотіли приїхати нові люди. Адже повністю відновлена інфраструктура, житлові будівлі коштом донорів чи за рахунок репарацій країни-агресора, не мотивуватиме до повернення, якщо люди не матимуть роботи, а місто – ресурсів для утримання цієї інфраструктури. Аби не припуститися таких помилок, це треба враховувати вже на початкових етапах».
Як керівник VNG (Шведської асоціації місцевого самоврядування) мер Гааги Ян ван Занен зазначив:
«Під час ведення бойових дій неможливо повноцінно займатися відбудовою, але це той час, коли можна переосмислити підходи до розвитку міста, підготувати стратегію відбудови та першочергові проекти. Ви ( прим.авт. – мери українських міст) вже працюєте над відбудовою, вивчаєте міжнародний досвід, формуєте візії, якими повинні бути ваші міста в майбутньому і я сподіваюсь скоро зможете перейти до їх втілення в життя. При цьому пам’ятайте: верховенство права та прозорі процедури для інвесторів, донорів, партнерів є важливим елементами повоєнної відбудови і над цим можна працювати вже зараз. Ми будемо підтримувати та адвокатувати інтереси України та українських міст. У нас, у Нідерландах, сильне місцеве самоврядування, тож більшість проблем, ми можемо вирішувати на рівні муніципалітетів. Така модель може сприяти і швидкому повоєнному відновленню українських міст».
Також у Нідерландах зазначили, що Маріуполь, Миколаїв і Херсон повинні більше думати про майбутнє розвитку припортової інфраструктури і зосереджуватись не стільки експорті сировини, як на – готової продукції.
«І це правда. Адже, якщо зараз ми вважаємо, що велика кількість товарів з Китаю є дешевими, і тому їх велика кількість може завозитися в тому числі в Україну. То вже в найближчому майбутньому можуть бути 3d-принтери, які здешевлять ці товари, і не буде потреба в імпортуванню аналогів з іноземних держав, зокрема з Китаю. а оскільки в Україні є велика кількість сировини, то це ще один потенційний напрямок для розвитку розвинути хороші технології по 3d принтингу для виробництва деталей в будівельній галузі і використовувати сировину, яку ми маємо як для внутрішніх потреб, так і для експорту готової продукції в іноземні держави», – каже Сегін. – І на завершення, ще один цікавий підхід Роттердаму до розвитку міст і до розвитку районів у містах. В них є вимога, що 20% житла в багатоповерхівках має бути соціальним. Тобто, для жителів, які чи не мають житла, чи потребують покращення житлових умов, чи якщо раніше можливо вони втратили житло під час бомбардувань тощо. І такий підхід дозволяє забезпечити рівномірний розвиток районів, щоб не було розшарування, коли є один будинок виключно для соціальних потреб, соціального житла. Відповідно рівень надходжень жителів такого будинок звичайно буде меншим і відповідно вони не зможуть розвивати прибудинкову територію краще. Теж бізнес буде менш зацікавлений розвивати там свої точки обслуговування і фактично будуть створюватися райони, де будуть проживати бідні люди, можливо з підвищеною криміногенною ситуацією. А інші райони навпаки будуть елітними, там буде обмежений доступ, тощо. Тому таким чином досягається ефект і зменшення злочинності і максимальної інтеграції різних груп населення в життя міста і рівномірний сталий розвиток всіх регіонів».
І ще одне важливе спостереження від української делегації: настрій, який панує на місцевому рівні у населенні, на рівні муніципалітетів, вони в подальшому відображаються у прийнятті рішень у центрі: це і коли Україна отримує озброєння від Нідерландів, і політичні підтримку, і візити ключових осіб країни до нас. Це все, щоб висловити цю беззаперечну підтримку в нашій боротьбі проти країни-окупанта.
Громадська організація Мережа захисту національних інтересів «АНТС», разом з партнером Міжнародний центр української перемоги сприяє співпраці між головами українських територіальних громад та міжнародними партнерами.
Довідка:
Внаслідок бомбардувань німецькою авіацією у травні 1940 на Роттердамі було скинуто близько 97 тонн бомб, як наслідок — загинули 850 осіб і була знищена центральна частина Роттердама площею приблизно 2,5 кв. км, залишивши близько 80 000 людей, 13% населення міста, без даху над головою. Загалом було зруйновано 25 479 будинків, 31 універмаг, 2 320 невеликих магазинів, 31 фабрику, 1 319 майстерень, 675 складів, 1 437 офісів, 13 банків, 19 консульств, 69 шкіл, 13 церковних лікарень, 14 державних лікарень, 14 державних установ, 4 вокзали, 4 редакції газет, 2 музеї, 517 кафе та ресторанів, 22 зали для вечірок, 12 кінотеатрів, 2 театри та 184 комерційні будівлі.
Наступного після бомбардування дня, оцінивши ситуацію та отримавши від Німеччини ультиматум про можливе знищення Утрехта, Нідерланди капітулювали. А 18 травня 1940 року, міська рада Роттердама доручила архітектору Віллему Герріту Віттевену (1891–1979) розробити новий план міста. Метою реконструкції було перетворити індустріальне місто на сучасний мегаполіс. Для нідерландців Роттердам — ікона повоєнної реконструкції. Відновлення Нідерландів після Другої світової війни охопило період із 1945 по 1968 рік. План реконструкції, передбачав модернізацію міста, а не його відбудову за колишньою схемою.
