У межах проєкту «Молодь без кордонів: разом у НАТО» відбувся навчально-адвокаційний візит до Брюсселя для шести активних представників української молоді — учасників, які продемонстрували найкращі результати в попередніх етапах проєкту.
Проєкт «Молодь без кордонів: разом у НАТО» поєднав онлайн-лекції від провідних експертів з питань безпеки, українських посадовців, представників НАТО та досвідчених аналітиків, роботу над створення аналітичного документу «Бачення української молоді: як підсилити НАТО», офлайн-симуляцію засідання Ради Україна-НАТО, а фінальним етапом став навчально-адвокаційний візит до Брюсселя.
Метою візиту було ознайомлення учасників з роботою інституцій Європейського Союзу та НАТО, а також створення простору для фахового діалогу щодо руху України на шляху євроатлантичної інтеграції з представниками європейських та євроатлантичних структур. Під час зустрічей учасники делегації мали змогу не лише отримати практичні знання, а й поділитися українським баченням сучасних безпекових викликів та майбутнього Альянсу.
Окремий фокус візиту — безпосередня та жива взаємодія з експертами та посадовцями, які працюють з питаннями співпраці України з ЄС і НАТО. Досвід прямих розмов і обміну думками став важливим джерелом мотивації для учасників, які планують свою подальшу кар’єру в органах державної влади, громадянському суспільстві та аналітичних центрах, що працюють у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції.
Протягом усіх днів візиту делегати презентували власні аналітичні напрацювання щодо розвитку Альянсу та вкладу України в євроатлантичну безпеку представникам інституцій та експертному середовищу, з якими відбувалися зустрічі. Для учасників було принципово важливо, щоб якомога більше партнерів у Брюсселі мали змогу ознайомитися з баченням української молоді щодо майбутнього НАТО до 2030 року й далі.
Перший день освітнього візиту в Брюсселі розпочався з відвідання Місії України при НАТО
Учасники делегації зустрілися з Олександром Буняком, керівником оборонної секції Місії, який окреслив основні напрями роботи українського представництва в Альянсі та особливості розподілу обов’язків між секціями.
Під час зустрічі було приділено увагу базовим принципам НАТО та їх практичному застосуванню, зокрема в контексті наближення України до стандартів Альянсу. Окремо обговорювалися підходи до управління в НАТО, організація роботи Місії України при НАТО, включно з підготовкою та проведенням засідань Ради Україна–НАТО, взаємодією в межах Comprehensive Assistance Package (CAP) та JATEC – Joint Analysis, Training And Education Centre.
Окремий блок розмови був присвячений питанням, які нині становлять особливий інтерес для НАТО з огляду на досвід України. Серед них — сучасна медична евакуація в умовах війни дронів, застосування безпілотних систем разом із командами підтримки (інженерами та техніками), підготовка персоналу та значення якісної комунікації для ефективних дій.
Також наголошувалося на важливості сучасних систем радіоелектронної боротьби. Окремо було згадано ключові програми підготовки українських військових, зокрема Interflex, EU MAM та NSATU (NATO Security Assistance and Training for Ukraine).
У межах візиту до штаб-квартири НАТО для делегації було проведено ознайомчу екскурсію, під час якої учасникам розповіли про ключові простори будівлі, принципи розміщення національних делегацій та особливості їхньої взаємодії.
Наступною стала зустріч з Марісом Рієкстіншем, Послом Латвії при НАТО, який поділився досвідом своєї роботи в Альянсі та позицією Латвії щодо підтримки України. Окремо він розповів про свій попередній дипломатичний досвід у Росії, зокрема про особливості роботи до початку повномасштабного вторгнення та зміни, які відбулися після 24 лютого 2022 року.
Пізніше відбувся брифінг, присвячений роботі Ради Україна-НАТО. У його межах було розкрито причини створення цього формату, його концепцію та еволюцію взаємодії між Україною і Альянсом після запуску Ради. Також обговорювалися підходи НАТО до розподілу зусиль із підтримки України, зокрема питання фінансування та розвитку оборонних спроможностей у 2026 році.
Завершальним елементом дня став брифінг щодо практичної підтримки НАТО для України в межах CAP. Йшлося про надання нелетальної зброї, принципи роботи CAP та JATEC, а також ключові засади співпраці, зокрема людиноцентричний підхід. Окрему увагу було приділено навчанню та всебічній підтримці українських військових, зокрема медичній, психологічній та реабілітаційній допомозі, роботі з ветеранами, а також координації зусиль у процесі наближення України до стандартів НАТО. Під час брифінгу було наголошено, що координація взаємодії між Україною та НАТО не залежить від перебігу мирних переговорів чи політичних домовленостей, оскільки підтримка України ґрунтується на довгостроковому баченні її як сильної держави, що готується до майбутнього членства в Альянсі.
Другий день навчально-адвокаційного візиту в Брюсселі
Другий день освітнього візиту в Брюсселі розпочався із зустрічі з Олександрою Шкутнік-Волшчак, аналітика з питань політики, в Європейській комісії, присвяченої підтримці України з боку Європейського Союзу. У центрі обговорення були питання економічного відновлення, соціальної політики, а також важливість зміцнення верховенства права і боротьби з корупцією як ключових умов європейської інтеграції.
Окрему увагу було приділено Ukraine Plan як основному інструменту фінансової та структурної підтримки України з боку ЄС. Під час зустрічі обговорювалися механізми реалізації цього плану, підходи Європейської комісії до політики розширення щодо України, а також бачення подальшої підтримки на тлі корупційних викликів. Серед важливих тем також прозвучали значення угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС для поглиблення євроінтеграції, а також приєднання України до європейської роумінгової зони як винятковий і показовий кейс європейської інтеграції.
Пізніше відбулася зустріч із представниками Парламентської асамблеї НАТО Руксандрою Попа, колишньою генеральною секретаркою ПА НАТО, та Натаном Грісоном, директор Комітету з питань демократії та безпеки ПА НАТО. Під час обговорення йшлося про структуру та принципи роботи ПА НАТО, особливості співпраці з Верховною Радою України, діяльність постійної делегації України при НАТО, а також роль комітетів і напрями їхньої роботи. У межах зустрічі учасники делегації також представили власні рекомендації щодо того, як НАТО може посилити свої спроможності у протидії гібридним загрозам та авторитарним режимам.
Окремим елементом дня стала зустріч з Альоною Гетьманчук, під час якої було обговорено сучасний стан взаємин між Європейським Союзом і НАТО, а також ключові пріоритети підтримки України на поточному етапі. Учасники зустрічі мали змогу дізнатися, як змінилася позиція України у взаємодії з міжнародними партнерами та в процесі адвокації потреб у безпековій і фінансовій підтримці. Також порушувалися питання важливості та нагальності репараційного кредиту, а також змін у поглядах та підходах, які заклала нова стратегія національної безпеки США.
Під час дискусії було наголошено на важливості збереження фокусу на національних інтересах України та необхідності подальшої активної адвокації як військової, так і фінансової підтримки для ефективного протистояння Російській Федерації.
Окремо обговорювалося питання трансформації НАТО як Альянсу в умовах сучасних безпекових викликів. Йшлося про потребу адаптації до нових загроз, інтерес НАТО до технологій, апробованих Україною під час війни, а також про програми, які розробляються для поглиблення співпраці між Україною та НАТО в цих сферах. Було підкреслено, що Альянс нині перебуває в процесі переосмислення та посилення власних оборонних спроможностей.
Третій день навчально-адвокаційного візиту до Брюсселя розпочався у Європейському парламенті, де відбулися зустрічі з депутатами Європарламенту
Ключовою темою дискусій стала необхідність паралельної підтримки України у війні проти російської агресії та проведення внутрішніх трансформацій, без яких неможливе повноцінне членство в Європейському Союзі. Під час обговорення із Петрасом Ауштревичюсом, було наголошено, що євроінтеграція України не може ґрунтуватися на зниженні стандартів або очікуванні винятків з боку ЄС – реформування, розвиток і вдосконалення державної системи мають відбуватися вже сьогодні.
На зустрічі з Сандрою Каленєте обговорювалися питання репараційного кредиту та необхідність активної роботи з кожною державою-членом ЄС для ухвалення відповідних рішень. Окрему увагу було приділено 20-му пакету санкцій Європейського Союзу, його пріоритетам та очікуванням всередині Європейського парламенту. Йшлося також про подальші кроки з обмеження фінансових ресурсів Росії для ведення війни, зокрема через скорочення шляхів постачання та обмеження експорту товарів подвійного призначення, що напряму впливають на спроможності російської військової машини. Водночас було порушено тему внутрішніх викликів Європейського Союзу, зокрема радикалізації політичних процесів, які можуть уповільнювати ухвалення рішень та ускладнювати міждержавну взаємодію.
Під час зустрічі з Расою Юкнявічене обговорювалися питання взаємодії НАТО та ЄС в умовах зростання безпекових загроз для Європи. Було відзначено, що з початком повномасштабної війни Росії проти України чіткий розподіл повноважень між цими структурами значною мірою втратив актуальність, що зумовлює потребу у посиленні європейського безпекового сегменту, зокрема в межах НАТО, а також у поглибленні координації з такими партнерами, як Великобританія та Норвегія. Окремо наголошувалося, що Україна є невід’ємною складовою системи оборони Європейського Союзу, а подальша підтримка України залишається критично важливою, попри спроби підірвати внутрішню єдність і співпрацю з боку крайніх політичних сил та російської пропаганди.
У межах дискусій також йшлося про гібридні та нетрадиційні загрози безпеці, спрямовані на підрив довіри до європейських інституцій. Було підкреслено, що деструктивні дії з боку Росії та Білорусі часто є низьковартісними, але потребують значних ресурсів для реагування з боку європейських держав. У цьому контексті наголошувалася важливість тісної координації між Україною, ЄС та НАТО для ефективної протидії таким викликам. Окремо обговорювався вплив виборчих процесів у державах-членах ЄС на майбутній політичний курс Союзу та рівень підтримки України у найближчі роки.
Проєкт «Молодь без кордонів: разом у НАТО» реалізується ГО «Мережа захисту національних інтересів “АНТС”» за підтримки Організації Північноатлантичного договору (НАТО).
