Україна планує незабаром розпочати відновлення зруйнованого житла за рахунок коштів, конфіскованих у російських банків. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на спецрахунку вже є 17 млрд грн.
Керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський в ефірі Українського радіо розповів, яким чином відбуватиметься ця процедура та чи достатньо в Україні механізмів для подальшої конфіскації активів Російської Федерації.
Про кошти російських банків
Це банки, які зважаючи на анексію та окупацію української території ще в 2014 році, були під особливим наглядом Національного банку України, але продовжували роботу в Україні. Зокрема, це Сбербанк та Промінвестбанк, на рахунках яких були кошти та капітали. Як результат, відповідно до рішення Верховної Ради щодо конфіскації активів країни-агресора ці кошти перейшли на спецрахунок Кабінету міністрів, який надалі може ними розпоряджатися.
Щодо того, чи зможуть банки потім повернути кошти, то це дуже сумнівно не лише щодо законності цієї процедури, а й в цілому, враховуючи ту кількість репарацій, які виставить Україна за завдану шкоду нашій державі. Тобто тут навряд чи може відбутися якась юридична процедура.
Як розподілятимуться кошти зі спецрахунку
Сподіваюсь, це буде тендерна процедура, а саме — буде оголошено необхідність відновлення конкретних будинків. Забудовники подаватимуть свої заявки щодо їхнього кошторису, за який вони готові відбудувати цей будинок або побудувати новий. Після того, як тендерна процедура буде проведена відповідно до чинного законодавства, кошти будуть перераховуватися зі спецрахунку на рахунок забудовника, аби він зробив реконструкцію або побудову житла. Далі кошти дораховуватимуть залежно від суми, яка необхідна для того, щоб здійснити відповідні роботи. Будівництво житла — це мінімум три роки, а якщо реконструкція, то її можна виконати протягом 3-6 місяців, якщо вона не є капітальною.
Водночас за пошкоджене житло не передбачена грошова компенсація. Йдеться саме про реконструкцію того житла, яке особа втратила, або виділення аналогічного житла в іншому регіоні за згодою людини. Тобто це не буде перерахунок коштів конкретній особі.
Про законність конфіскації російських активів
Лише щодо банків відбулися всі необхідні процедури. Однак у нас досі працюють російські підприємства, підприємства з російськими власниками, і це велике питання до уряду, чому відповідні процедури досі не були розроблені і використані належним чином. Тож у цьому плані український уряд суттєво програє.
Крім того, лише декілька місяців тому були застосовані дієві санкції до російських громадян, підприємств та майна. До цього санкції не були всеохопними та конкретизованими. Як наслідок наші зовнішні партнери дуже часто нам висловлювали претензії, що ми вимагаємо санкції стосовно Росії, до юридичних і фізичних осіб РФ, але в той самий час ми не робимо всіх необхідних кроків для того, щоб ці особи припинили свою діяльність в Україні, щоб їхнє майно було заарештовано, конфісковано або були здійснені інші юридичні процедури щодо обмеження їх діяльності.
Тож не можу сказати, що процес стоїть на місці, але він не завершений. Тобто на сьогодні ми не маємо дієвого та чіткого механізму, яким чином майно має автоматично переходити безпосередньо до власності держави України для компенсації тих втрат, які ми зазнаємо. Відтак Міністерство юстиції має відповідним чином подати законопроєкт, аби цю процедуру завершити.
Водночас в Європейському Союзі, попри всі заяви, російське майно знаходиться в стані замороження. На сьогодні легітимне рішення щодо передачі Україні або грошових коштів, або активів досі не ухвалено.
Нагадаємо, у квітні Кабінет міністрів підтримав пропозицію НБУ щодо націоналізації 26 млрд грн активів виведених з українського ринку російських банків.
