Кабінет Міністрів схвалив проєкт державного бюджету на 2023 рік. Тепер його має затвердити Верховна Рада.
Так, документ передбачає, що майже 50%, а це понад 1,1 трлн грн всього бюджету, буде направлено на оборону країни, що у 4 рази більше, ніж у 2022 році.
За словами керівника аналітичного відділу Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Іллі Несходовського проєкт бюджету на наступний рік свідчить про те, що Україна заручилася фінансовою підтримкою партнерів.
«Якщо ми розглянемо доходи держбюджету, то 50% це наші внутрішні надходження, податки й інші сплати до держбюджету, ще 50% – це фактично дефіцит держбюджету, 97% з якого буде погашено коштом зовнішніх джерел. Це свідчить про те, що у Міністерства фінансів є відповідні домовленості з нашими партнерами та кредиторами, – підкреслив він. – Я переконаний, що у першу чергу, це МВФ, який вже дав відповідні гарантії про те, що така сума буде надходити до України. Внаслідок цього, відповідно, Мінфін склав такий достатньо нетрадиційний бюджет. Адже дефіцит бюджету в розмірі фактично доходів – це серйозний виклик, і якщо нема зовнішньої підтримки, а лише внутрішні джерела надходжень, то це просто провокування інфляції й, відповідно, нестабільна макроекономічна ситуація. Тому в даній ситуації це ознака того, що нас підтримуватимуть зовні міжнародні партнери».
Несходовський каже, що у проєкті держбюджету відсутнє посилення податкового тиску.
«Традиційно, під час війни підвищують податки, адже збільшуються видатки на війну та соціальну сферу, а держава змушена наповнювати бюджет. З одного боку, вона бере кредити, а з іншого – спрямовує зусилля, щоб безпосередньо самі громадяни України наповнювали цей державний кошик. У нашому випадку шляхом міжнародної підтримки ми не маємо збільшення податкового тиску на підприємства. Це вже є позитив, – каже він. – Нам світ допомагає під час війни, і я переконаний, що буде допомагати й під час відновлення. Після перемоги приходитимуть інвестиції, міжнародна допомога і т.д. За рахунок цього наша економіка буде розвиватися».
Експерт застерігає від зниження податків у 2023 році.
«Це може негативно вплинути на стосунки з міжнародними партнерами. Певні послаблення для бізнесу, який постраждав і буде відновлюватися на раніше окупованих територіях мають бути, але не для бізнесу на всій території України, бо це створить нам негативний імідж. Чому? Бо уряди інших країн будуть змушені пояснювати своїм громадянам чому вони, як платники податків, змушені платити за те, щоб українські платники не платили. Усі прекрасно усвідомлюють, що Україні треба допомогти, бо вона зазнала важких втрат. Я переконаний, що вони будуть готові до різних ініціатив щодо підтримки, але не до таких. Тому нам не треба змінювати податкове законодавство. Звісно, можна деякі речі покращити, щоб було простіше, зрозуміліше, з меншими бюрократичними моментами, але не змінюючи ставки. Якщо ми так і далі працюватимемо при теперішній податковій системі це буде добре. Нам краще змінювати умови ведення бізнесу – дешеві кредити, інвестиції і т.д..».
Аналітик не погодився з позицією уряду щодо замороження мінімальної заробітної плати. На його думку, це призведе до масового від’їзду українців за кордон у пошуках заробітків.
«Вважаю, що у цьому напрямку уряд обрав не правильну стратегію. Замороження мінімальної заробітної плати фактично означатиме, що українці, враховуючи інфляцію цього року у 30% і прогнози на наступний ще 30%, збідніють не менше ніж на третину. Такий підхід неправильний і він змусить багатьох громадян, для кого кордони відкриті, виїхати працювати. А по закінченню війни це зроблять і ті, хто не мав такої можливості. Враховуючи той курс, який закладений, то мінімальна заробітна плата складе близько 150 доларів. Це без сплати податків. А при зростанні цін на третину в цьому році, й на стільки ж у наступному, призведе до того, що українцям не вистачить коштів на виживання. Тому необхідно виправляти ситуацію. Замість того, щоб заморожувати мінімальну заробітну плату треба було б обмежити виплати, які здійснюються держслужбовцям. Ще можна. наприклад, збільшити оподаткування високих зарплат і зменшити – низьких. У цих умовах це було найбільш раціональне і правильне рішення».
