5 квітня 2026 року, Запорізький обласний історико-краєзнавчий музей ім. Я. П. Новицького. За вікнами — близькість фронту, але всередині — жвава дискусія «Альтернативні формати музейної взаємодії: виклики та рішення», яку музей організував в рамках роботи Мережі захисту національної спадщини АНТС.*
На подію зібралися запорізькі представники культурного сектору, люди, котрі переїхали до Запоріжжя з Бердянського та Василівського районів, військові на реабілітації, активісти та студенти ЗНУ.
У дискусії взяли участь директорка музею Вікторія Водоп’ян, капелан 118-ї бригади Вадим Мельниченко, кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри джерелознавчих студій та суспільних комунікацій Запорізького національного університету, завідувач Науково-експозиційного відділу новітньої історії краю Запорізького обласного історико-краєзнавчого музею імені Я. П. Новицького Ірина Коробова, науковий співробітник Науково-експозиційного відділу історії краю Запорізького обласного історико-краєзнавчого музею імені Я. П. Новицького Корольова Кристина, директор КУ «Балківський історико-краєзнавчий музей», Василівський район — Миргородська Олена, науковий співробітник КЗ «Осипенківський народний краєзнавчий музей» Осипенківської сільської ради Бердянського району — Марія Долгорукова, голова Запорізького обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України — Сергій Москаленко.
Спікери говорили про жорстокі виклики, що постають перед прифронтовими інституціями: музеї як укриття та хаби для артефактів, у тому числі врятованих з нині окупованих територій, обстріли, що несуть фізичну загрозу та ламають графіки, про те, як винаходити нові формати роботи з аудиторією навіть в таких умовах. Серед практик музеїв Запоріжжя — виставки, виїзні уроки для школярів, онлайн-екскурсії, партнерства з медіа, арт-терапія та те, як проводити інтерактивні заходи в музеї за відсутності постійної експозиції на прикладі квестів та зберігати нематеріальну спадщину через майстер-класи з народних ремесел.
В умовах війни та близькості до лінії фронту на відміну низки інших тилових міст, Запоріжжя має критично малий час підльоту ракет та керованих авіабомб, постійні обстріли критичної інфраструктури ставлять під загрозу температурно-вологісний режим зберігання тих фондів, які неможливо або складно вивезти. При цьому заклади мають фактично одночасно виконувати кілька взаємовиключних ролей:
- об’єкт цивільного захисту: укриття для відвідувачів;
- безпечний сховок для колекцій: місце збереження того, що наразі неможливо евакуювати, та для експонатів з інших територій, що тимчасово зберігаються в музеї, адже запорізькі заклади стали транзитними точками не лише для людей, а й для культурних цінностей, що евакуйовувалися з зони активних бойових дій;
- активний суспільний гравець: попри загрози обстрілів, підтримувати моральний дух громади та ментальне здоров’я мешканців, адресно працювати з ВПО, ветеранами та цілою низкою інших груп, у тому числі вразливих.
Учасники та учасниці дискусії дійшли висновку, що Запоріжжя сьогодні — це «фортеця ідентичності». Якщо ми збережемо сенси, артефакти та людей сьогодні, у час війни, в якій ворог намагається стерти українську ідентичність та все, що свідчить про неї, — матимемо стійкіше суспільство сьогодні, фундамент для розвитку і відбудови держави завтра.
Саме тому настав час переходу від стратегії «очікування» (завершення війни) до стратегії «активної трансформації та адаптації». Серед ефективних кроків:
- співпраця з музеями в більш безпечних регіонах для створення тимчасових виставкових проєктів;
- перетворення музею на безпечний простір для арт-терапії та соціальної реадаптації мешканців міста та ВПО, що забезпечує закладу постійний живий зв’язок та підтримку громади;
- нові формати музейної взаємодії з аудиторією, що допомагають музею бути живим громадським осередком в умовах воєнного стану та відсутності постійних експозицій.
Практичний досвід музеїв Запорізької області потребує систематизації та подальшого поширення з урахуванням безпекових, соціальних та ресурсних обмежень.
Мережа захисту національної спадщини АНТС продовжує працювати над посиленням горизонтальних зв’язків між інституціями, що працюють у сфері захисту, збереження та управління спадщиною. Наша наступна подія — в Одеському археологічному музеї вже 8 квітня цього року.
*Подію створено в межах проєкту «Діємо разом: будуємо партнерства — впливаємо на зміни», що впроваджується ГО «Мережа захисту національних інтересів АНТС» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», який адмініструється ІСАР Єднання в межах великого проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування урядів Норвегії та Швеції.
