Єдині, як ніколи. Уже понад 50 днів як кожен з нас робить усе, що може, аби перемогти агресора. Ніхто не лишається осторонь. Ми зібрали 5 таких історії, кожна з яких доводить: все буде добре – все буде Україна, бо з такою підтримкою інакше бути не може.
Волонтери із Заходу України налагодили виробництво захисних плит до бронежилетів
Працюють на перемогу: 285 захисних плит на понад 500 000 гривень вже виготовили волонтери та передали захисникам, що знаходяться на передовій. Кажуть: готові навіть налагодити серійне виробництво. Все для того, аби кожен військовий був захищений по максимуму.
«Для виготовлення використовуємо метал спеціального маркування – Метал Hardox 500, товщиною 8mm, щоб броню не пробивала куля, – розповідає волонтер Володимир, який у перші ж дні війни разом з друзями став тим самим другим фронтом, що допомагає наблизити перемогу.
На питання «чому саме бронежилети?» відповідає:
«Тому що люблю робити щось складне, і знав: треба допомогти тим. чим не зможе 90% людей. І допомагати треба військовим, тому що вони будуть приймати ворога гостинцями зі своїх стволів!»
Володимир згадує, як 24 лютого, з початком російського вторгнення, почав збирався до війська.
«Але оскільки знаходився закордоном, друзі попросили кілька днів зачекати, бо, можливо, треба буде якусь допомогу передавати. Я почав обдзвонювати знайомих військових і питати чим можна допомогти. Вони і розповіли, що бракує бронежилетів у хлопців, які стоять на передовій. Одразу зв’язався зі знайомими поляками, один із них – фанат військової амуніції, він і розповів яким має бути метал для пластин та інші деталі, дав контакти людей, які могли допомогти. Так прийняв рішення: робитиму захисні пластини. Тут багато козаків – моїх друзів, знайомих, вони всі теж підключилися, допомагають», – каже чоловік.
Нині Володимир та його команда виготовляють захисні пластини 4 та 5 ступеня захисту.
«Підприємство, з яким співпрацюємо нарізає нам метал, що відповідає необхідним вимогам. Обклеюємо кожну пластину гумою відповідної товщини. Спочатку клеїли дуже товстий шар, а це додавало вагу. Тепер робимо трішки тоншу. Так вже виготовили 285 пластин», – розповідає. – Я зібрав кошти на 145 пластин. Їх передавали точково, коли точно знали потребу, бо не хотіли аби вироби потрапили до рук перекупників. Ще 140 замовив знайомий для військових, що боронять нашу землю в районі Енергодару. І всі пластини поїхали безпосередньо в те місце. Бо спонсор цих вкладів і люди, які допомагали направили бронежилети тим, кого знають особисто – це їх знайомі, родичі, колеги».
Зі слів волонтера вони готові вже налагодити серійне виробництво.
«Дуже хвилюємося за наших хлопців, тому хочемо аби вони на передовій були захищені по максимуму. Віримо і знаємо, що все буде добре, все буде Україна!»
Для захисників з любов’ю: на Дніпропетровщині готують сухі борщі на передову
1000 порцій сухого борщу виготовили та відправили на передову бренд Герцевські крафтолики разом з місцевою громадою. Готують цей стратегічний продукт за власні та благодійні кошти.
Для страви використовують лише натуральні інгредієнти: капуста, морква, буряк, картопля, м’ясо, цибуля, сіль, перець, паприка та ін. Пакують готову суміш у герметичне пакування. Так страва може зберігатися до року.
Щоб приготувати смачний та поживний борщ захисникові треба всього 15 хв часу, два літри окропу та томатна паста. Суміш всипається в окріп і напарюється в ньому. До борщику можна додати сала чи тушкованку. Для страви використовують лише натуральні інгредієнти: капуста, морква, буряк, картопля, м’ясо, цибуля, сіль, перець, паприка та ін. Пакують готову суміш у герметичну упаковку. Так страва може зберігатися до року.
Від білизни до балаклав: у Івано-франківську волонтери шиють речі для захисників
«Ще як тільки їхала з Києва на Івано-Франківщину, то у дорозі буле якесь тяжке відчуття провини. Хотілося бути корисною, а не відсиджуватися… – згадує киянка Іванна Щербина. – У соцмережі «Фейсбук», в якійсь із груп прочитала, що волонтерам потрібна кравчиня. А я ж за першою професією модельєр-конструктор».
Жінка одразу зв’язалася з волонтерами. Родичі до яких вона приїхала обладнали ще не житлову кімнату: провели тепло, поставили стіл, дали швейну машинку.
«Мені передали викрійки, а потім і тканину. Шили спочатку чоловічу спідню білизну. За день могло бути до 100 пар. Дівчата місцеві і ті, хто, як і я, евакуювався, допомагали. Готові вироби передавала назад волонтерам, а вони вже – військовим».
Трохи згодом від захисників надійшов запит на балаклави.
«Волонтери казали, що дуже військові їх чекають. Були проблеми з тканинами та викрійками. Тканини згодом ми знайшли, а викрійки самі сконструювали і почали шити. Наш рекорд – 40 балаклав за день. Але ж ми не масове виробництво. Робили в міру власних можливостей. Для нас це була не робота, а більше психологічне розвантаження. Знаєте, руки зайняті і голова відпочиває», – каже вона.
Допомагали дівчатка-студентки та школярки старших класів.
«Їм і прийшла ідея в кожну балаклаву владати листівку для наших воїнів. Такий собі невеличкий приємний сюрприз для них. Пізніше, як вони вже отримали балаклави, то волонтери нам переказували, що саме ці листівки і викликали у них найбільше емоцій», – каже Іванна.
Нині жінка продовжує допомагати волонтерам, і переконує: «Нічого особливо не роблю, просто знайшла можливість бути корисною у цей складний період».
Смачний перекус: На Тернопільщині волонтери готують для ЗСУ енергетичні батончики
Корисні перекуси з горіхами, сухофруктами, халвою та медом готують на Тернопільщині для українських військових. Понад 2 тонни енергетичних батончиків уже передали для українських захисників волонтери Підволочиської громади.
«Як тільки ще їхала з Києва, уже думала над тим, чим я могла би бути корисна, чим можна допомогти. Звернулася у місцеву громаду, тут, у Підволочиську. Волонтерський рух уже був налагоджений і кожен займався певною справою. Мене попросили занести продукти, які приїхали, у місцеву школу. Там, як виявилося, налагодили виготовлення енергетичних батончиків. Я стала допомагати. Загалом зараз нас команда з 15 осіб, основних – 5-6 дівчат. Хтось може цілий день працювати, а хто ні – приходять після або до роботи», – розповідає Оксана Овчарова. До війни жінка працювала у столичній бібліотеці.
«У нас тут всі тимчасово «перекваліфікувалися», – посміхається. – Є серед нас і вчителі, і лікарі, і бібліотекарі. Є ті, хто на пенсії. Приходять також парафіяни місцевої церкви».
За день жінки виготовляють до 50 кг батончиків. Продуктами допомагає громада, долучають і люди.
«Щось люди купують, щось самі докуповуємо. Маємо два види батончиків: перший – чорнослив, гріхи, курага, мед та халва, другий – суміш горішків та пластівців. Обидва дуже смачні та поживні. Ми пробували: з’їв – і маєш відчуття ситості на кілька годин. І в них така технологія приготування, що й не зіпсуються швидко, і дають достатньо енергії».
Готові батончики фасують по коробках та відправляють волонтерам, які доставляють їх на передову.
«Хлопці були задоволені, казали, що смачно. А такі слова додають нам сил і енергії працювати далі», – каже Оксана Овчарова
Sport_shok: уманський бренд спортивного одягу шиє розгрузки для військових
Замість спортивного одягу – балаклави та військові «розгрузки» для захисників почали виробляти на уманському сімейному підприємств «Sport.shok.uman».
5 років тому подружжя Юлія та Віталій Сакви започаткували власний бізнес – одяг для бодібілдингу, фітнесу т інших занять спортом. Відшивали його у невеликому цеху в Умані.
«Завжди хотіли мати власну справу. Поштовхом стала Революція Гідності – саме після неї ми почали продавати речі з українською символікою. Потім вирішили започаткувати власний бренд. Ідея прийшла чоловіку. Він обожнює бодібілдинг, але дуже часто виникала проблема з якісною формою. Тому вирішили створювати її самі. З часом його друзі та колеги-спортсмени оцінили якість та не зношуваність нашого одягу», – каже Юлія.
Сім’я мріяла розвивати бренд та планувала цього року відсвяткувати першу п’ятирічку. Але ранок 24 лютого постав тимчасову крапку в цьому.
«Як завжди планувала встати о шостій і зібрати дітей до школи… натомість о 5 ранку прогриміло чітких 2 вибухи…. Після першого розбудила чоловіка, кажу: “Чуєш?“ Він:” Перестань, то вітер здіймає дах з сусідньої багатоповерхівки!” Але я відчувала: щось не так. Виглянула у вікно і побачила як палає небо. Швидко відкрила інтернет і дізналася: війна», – згадує вона. – Почала дзвонити сусідам, друзям… всі сказали що виїжджають… Тривожної валізки не було, схопила найнеобхідніше: ліки, воду, документи, білизну, носки…. Виїхали у село родиною: 12 осіб, з яких – 4 дітей. А ще взяли домашнього улюбленця. Там було безпечно, але сидіти і просто чекати – було найважче. Тому вирішили: повертаємося і будемо допомагати».
Спочатку вони віддали всі теплі речі з магазину в місцевий комісійний, власники якого саме взялися допомагати евакуйованим українцям.
«Потім ми побачили, що потреби і досі ЗСУ не закриті. Вирішили віддати всю термобілизну, шапки, які підходили по кольору, волонтерському штаб-магазину “Барвінок”. Та потреби зростали щодня, і ми вирішили: шитимемо балаклави. Допомагати почали точково, щоб закривати конкретні потреби. Познайомилися з волонтерами штабу «Волонтерська оборона» і перші гуртові комплекти балаклав віддали їм. Потім виникла потреба в розгрузках. Наші майстрині взялися шити і їх!», – каже власниця бренду.
