Уряд вже попередив, що цьогорічний опалювальний сезон буде найскладнішим за всю історію незалежності України. Зима в умовах війни та ризики спричинені нею: погіршення економічної ситуації, зруйнована інфраструктура та загроза ракетних ударів ставлять перед громадами чимало викликів.
Експерт з питань енергозбереження Мережі захисту національних інтересів «АНТС» з Максим Пишний розповів, що зробити щоб підготуватися до холодів.
«У разі пошкодження інфраструктури громади будуть перебувати в ізоляції від зовнішнього світу, тому їм потрібно розраховувати на себе та те, як вони підготуються, – каже Максим Пишний. – Влада на місцях мусить продумати усі деталі: починаючи від створення спеціальних пунктів обігріву, до забезпечення своїх громад резервним паливом».
Експерт радить звернутися до грантових фондів та максимально скоротити статті бюджету громади, які не стосуються опалення.
«І паралельно займатися заготівлею того самого резервного палива: дров, соломи вугілля і т.д.. Якщо котельні на дровах, то треба провести аудит лісових насаджень та у першу чергу спиляти дерева, які знаходяться в аварійному стані або підходить плановий строк їх зрізання. Потрібно мати укомплектовані аварійні бригади та достатню кількість запчастин, щоб якщо будуть пошкодження – максимально швидко їх ремонтувати. І вже треба облаштовувати пункти обігріву, які дозволять не замерзнути, поки будуть йти ремонти», — говорить він.
За його словами, у зв’язку з обмеженням часу до опалювального періоду, громадам доцільно обрати та визначити «пункти» обігріву, до яких можна буде направити максимальну кількість мешканців.
«Думаю, школа – найкращий варіант, оскільки вона має кухню. Пункти обігріву варто додатково обладнати мобільними твердопаливними котельнями чи аналогами», – каже Максим Пишний.
Експерт також радить «підстрахуватися» на випадок проблем з електроенергією.
«Не виключені перебої з електрикою, тому треба забезпечивши «пункти» джерелами живлення, наприклад дизель-генераторами з достатнім запасом палива на декілька діб. Додатково доречно провести аудит покинутих хат, в яких можна буде знаходитись без електрики та газу, бо старі хати зазвичай мають печі чи груби. Тому у разі виявлення таких «знахідок» – зробити ремонт, який дозволить «пересидіти» там декілька днів».
Вже зараз треба подбати про зменшення споживання електроенергії бодай на третину.
«Як громадам це зробити? Наприклад, вимикати вуличне освітлення; обмежити роботу комунальних закладів світловим днем; перевести комунальних працівників у одну адміністративну будівлю, учнів об’єднати у компактні класи та ін. Кожна громада мусить постратегувати та вирішити де і як вони можуть заощадити на споживанні електроенергії. А також, звісно, треба провести роз’яснювальну роботу в громаді, щодо економії електроенергії. Окрім того, варто провести роз’яснювальну роботу у громаді, щодо запасу продуктами, що не псуються, водою, сірниками, газовими горілками, спальними мішками, свічами, дровами тощо. І потрібно також відвідувати семінари, на яких беруть участь фахівці та дають практичні поради щодо проходження ОЗП. Все для того, аби максимально бути готовими до аварійних ситуацій».
Максим Пишний наголошує, що цьогорічна зима в умовах війни може бути надскладною, тому кожна громада повинна максимально підготуватися до неї.
Що треба мати громаді на випадок аварійних ситуацій?
- Облаштовані пункти обігріву
- Запас їжі та води
- Біовбиральні або вбиральні з облаштованою вигрібною ямою.
- автоцистерни для перевезення питної води;
- мобільні установки очищення води;
- дизель-генератори;
- пересувні котельні;
- паливно-мастильні матеріали.
Матеріал підготовлений у рамках проекту «Зміцнення громад заради перемоги та відродження України» «Зміцнення громадської довіри» USAID/UCBI III.
Даний проект “Зміцнення громад заради перемоги та відродження України” “Зміцнення громадської довіри”USAID/UCBI III виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
