Випалена земля: як росія нищить нашу екологію та чому фіксувати екозлочини потрібно вже сьогодні

Росія продовжує чинити справжній геноцид на наших землях: вона вбиває цивільне населення, нищить інфраструктуру, а ще – руйнує екологію України: через війну наша держава вже зазнала збитків на мільярди доларів у галузі екологіїІ цифри ростуть з кожним наступним днем війни.

В інтернеті чимало цифр, що ілюструють економічний аспект шкоди довкіллю. Унаслідок російської збройної агресії довкіллю України завдано збитків на понад 1,35 трлн гривень. Такі цифри називає Рахункова палата з посиланням на дані Оперативного штабу з фіксації екозлочинів РФ. Окрім того, міністр екології Руслан Стрілець на слуханнях у Парламенті ЄС у Страсбурзі наголосив що збитки за забруднення повітря, спричинені війною, наразі становлять близько 25 млрд євро, і ще 11,4 млрд євро необхідно для усунення збитків, завданих ґрунтам. Під загрозою близько 20% природних заповідників.

«Ми повинні розуміти, що ці цифри можуть бути дуже скориговані, оскільки попереду ще дуже багато копіткої роботи екологів, економістів, правників для того, аби не виникало жодних підстав для сумнівів в достовірності і фактів злочинів, і обрахунків завданої шкоди. Роботи по документуванню фактів злочинів проти довкілля, технічна оцінка заподіяної шкоди тривають ще з початку військової агресії росії – 2014 року, і розтягнуться ще не на один рік. Достовірна економічна оцінка можлива на основі ретельної технічної оцінки шкоди довкіллю, тому цифри, що були надані носять достатньо ілюстративний характер», — каже виконавчий директор, член Правління ЕПЛ Олена Кравченко.

Так, згідно із статтею 441 Кримінального кодексу України, екоцид – масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Окрім того, такі дії є порушенням Статуту ООН та частини третьої статті 38 І Протоколу Женевської конвенції, якою заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу.

рф повинна заплатити за всі злочини, які чинить в нашій країні, і екоцид – не виключення. Добровільно країна-агресор не платитиме компенсацію, це зрозуміло, саме тому вже напрацьовуються механізми, як отримати її. А для цього спочатку потрібно ретельно зібрати та задокументувати усі факти екозлочинів.

Фахівці із міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», фактично з початку війни обстежують місця злочинів росіян – беруть проби ґрунту, фіксують все на фото та відео. Екологи виїжджають туди, де це можливо. Ретельно зібрані матеріали передадуть до Міжнародного кримінального суду.

«ЕПЛ було здійснено 12 виїздів в Київську, Чернігівську, Харківську, Донецьку, Миколаївську та Херсонську області. Під час кожної поїздки наші екологи збирали інформацію про стан природних комплексів, відбирали проби з вирв від снарядів, провели фотофіксацію, — каже Олена Кравченко. — Також наші фахівці відвідали два національні природні парки на деокупованих територіях — НПП «Святі Гори» та НПП «Кам’янська Січ», спільно з директорами НПП зроблено виїзди на територію. І вже заплановано спільні дослідження впливів воєнних дій на екосистеми парків.

Варто зазначити, що українські еко-експерти відтепер є носіями унікального досвіду роботи. Бо таких масштабів екологічної шкоди, яку завдає агресор довкіллю України внаслідок бойових дій, світ ще не бачив.

Документування злочиів:  вони стали незаперечними фактами екоциду?

Відновлення українського довкілля вимагатиме десятиліть часу та величезних ресурсів. Агресора безумовно серед іншого слід притягнути до відповідальності і за злочини проти довкілля, а тому необхідно зібрати сильну доказову базу злочинів, вчинених окупантами. Для цього кожен факт екоциду потрібно задокументувати. Документування шкоди, завданої довкіллю внаслідок воєнних дій, — це новий досвід для більшості експертів. Щоб зібрати зафіксувати випадки екоциду, експерти виїжджають на місце вчинення злочину – це або деокуповані території, або ж місця влучання російських ракет.

«В даному випадку, релевантність доказу, його доказова сила та вагомість є фундаментальними критеріями. Формула отримання доказу найкращої якості: “Отриманий з перших рук + детальний + внутрішньо несуперечливий + підтверджений з декількох точок зору + доводить наявність сталих дій + новий = доказ найвищого стандарту”, — каже виконавчий директор, член Правління ЕПЛ. — Також, навіть якщо доказ є релевантним, то він мусить бути “прийнятним” для використання у процесі судового розгляду. Наприклад, МКС вимагає надання показань свідком особисто, за винятком деяких випадків. У випадку із злочином проти довкілля, це можуть бути космознімки, фотознімки, зроблені у відповідності до вимог.

Перед тим, як визнати доказ вагомим, МКС вивчає його походження.

«Іншими словами: де була отримана дана інформація. Для визнання документа вагомим є зрозумілість його походження. Будь-яке рішення щодо прийняття доказів в конфіденційному порядку повинно закріплюватися письмово та відповідати єдиній політиці. Хоча в Правилах МКС й існує положення, що дозволяє зберігати конфіденційність деякої інформації протягом судового розгляду, доки вона використовується лише для отримання нових доказів, але це є винятком і розраховувати на це не слід. Слід також пам’ятати про презумпцію невинуватості. Ці підходи можуть здаватись дещо обтяжливими, але це основа ретельного збору інформації та представлення аргументів. Слід також пам’ятати, що опосередковані докази є прийнятними в МКС», — каже експерт.

Хто розглядатиме справу та винесе вирок?

Є низка міжнародних інстанцій, які вже розглядали справи з виплати компенсацій за шкоду, завдану довкіллю внаслідок воєнних конфліктів. І хоч таких справ у світовій практиці не так багато, та прецеденти все ж є. Тому дане питання слід розглянути через призму міжнародних інституцій таких, як Міжнародний Суд ООН (далі — МС ООН), Міжнародний кримінальний суд (далі — МКС), Європейський суд з прав людини (далі — ЄСПЛ), а ще механізми компенсаційної комісії.

«МС ООН може розглядати два типи справ: юридичні спори між державами. Так, ще 27 лютого Україна направила позов проти Росії до Міжнародного суду ООН у Гаазі. Суд цей позов прийняв. Що стосується МКС, він може здійснювати правосуддя в ситуації, коли геноцид, злочини проти людства, воєнні злочини, злочин агресії було вчинено 1 липня 2002 року або після цієї дати, чи злочини, які були вчинені громадянином держави-учасниці або на території держави-учасниці, або в державі, яка визнала юрисдикцію Суду. Також, якщо злочини були передані на розгляд прокурора МКС Радою Безпеки ООН резолюцією, прийнятою відповідно до глави VII Статуту ООН. Прокурор Суду прийняв рішення про початок розслідування ситуації в Україні», — каже Олена Кравченко.

Експерт наголошує, тут потрібно потрібно буде докласти максимум зусиль. А це можливо лише за умови якісного представництва української сторони у цих судових інституціях, та при наявності міжнародної підтримки та суспільного тиску. Лише тоді дані суди приймуть рішення на користь України.  Втім, судові процеси в МС ООН та МКС є дуже тривалими, тому очікувати на швидке вирішення справ не доводиться.

Ще одним судовим органом, що може допомогти компенсувати збитки фізичним і юридичним особам, може стати Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

«Зокрема через порушення рф вимог протоколу 1 ст.1 до цієї конвенції. Проте рф виключили з Ради Європи ще в березні цього року. Після цього росія перестала бути високою Договірною Стороною Європейської конвенції з прав людини 16 вересня 2022 року. Відповідно до постанови Європейського суду з прав людини від 22 березня 2022 року, Суд розглядатиме скарги, подані проти росії щодо ймовірних порушень Конвенції, якщо вони скоєні до 16 вересня 2022 року. Держдума росії прийняла закон про встановлення граничного терміну виконання в росії постанов ЄСПЛ, відповідно до якого всі рішення, що винесені після 15 березня 2022 року, не підлягають виконанню в рф. Отже, юристи та політики розуміють, що рф порушила численні норми міжнародного права та повинна відповідати за свої дії. Україна має право на репарації. Але як будуть виплачуватися вони та з якого джерела – наразі не визначено, – каже Кравченко. – Хоча є загальноприйняте розуміння, що одним із джерел таких репарації можуть стати заморожені, арештовані по всьому світу активи рф та її олігархів, що попали під західні санкції. Проте на сьогодні юридичних механізмів вилучення цих коштів для України ще не затверджено. Як і не існує ще договору чи рішення про спеціальну комісію чи трибунал для розгляду воєнних та інших злочинів армії рф в Україні. Віримо, що саме зараз настав той ідеальний час консенсусу демократичних держав, лідерів G7 щодо протидії агресії та допомоги Україні, а також покарання рф та її лідера за звірства та ту обширну шкоду і майну, і життю та здоров’ю, і довкіллю, яку  завдано російською федерацією. І сподіваємося і найближчому майбутньому побачити вже чіткі кроки міжнародної спільноти до покарання росії за всі воєнні злочини, серед яких і екоцид», — каже Олена Кравченко.

Потрібен спеціальний механізм для розгляду заяв про відшкодування збитків

Щоб змусити агресора заплатити за екозлочини потрібно розробити конкретний механізм стягнення коштів з рф

За підтримки журналістського фонду

Матеріал створено за підтримки журналістського фонду

«Щодо ж до відповідальності рф за шкоду, завдану довкіллю, то ЕПЛ звернулася до Міністерства юстиції України. Хочемо озвучити відповідь Міністерства юстиції України, адже громадськість дуже цікавить це питання.  Так, на думку Мін’юсту, існуючі механізми стягнення коштів з рф не пропонують ефективного стягнення збитків, тому доцільним є створення механізму, спеціально призначеного для розгляду заяв про відшкодування збитків, завданих агресією рф на території України, та ефективного механізму виконання прийнятих таким органом рішень, — каже експерт. — Зазначене питання опрацьовується Мін’юстом, оскільки наразі відповідний міжнародний форум відсутній і відсутній також механізм його створення. На сьогодні є ідея щодо створення відповідної компенсаційної комісії, що може бути створена на підставі відповідної багатосторонньої міжнародної угоди за участі рф чи без її участі. Для цього слід провести відповідні перемовини із державами-учасницями такого договору. Здійснення виплат за результатами розгляду заяв має бути забезпечене активами, за рахунок яких буде відбуватися потенційне відшкодування. Опрацьовується питання використання арештованих по всьому світу активів рф для виплати компенсацій.

Варто заначити, що у світовій практиці небагато досвіду у питанні екологічних злочинів, та все ж є кілька прикладів, які можна взяти за основу. Зокрема, у війні Іраку проти Кувейту у 1991 році було створено компенсаційну комісію при ООН. Вона працювала 30 років і за цей час майже 82 млрд доларів роздали як компенсацію різних матеріальних втрат постраждалому Кувейту.

«Перешкодою на сьогодні для створення такої комісії є те, що у випадку Іраку та Кувейту, така комісія була створена рішенням Ради Безпеки ООН, а в нашій ситуації Рада Безпеки ООН такого рішення не зможе прийняти через блокування росією. Тому, опрацьовується питання створення такої комісії багатостороннім договором, за участі країн великої сімки, інших учасників», — наголошує Олена Кравченко.

Share on social networks