Зрив росією зернової угоди, енергетична криза – країна-терорист використовує усі можливі сценарії задля залякувань та маніпуляцій
Демарш російської федерації щодо зернової угоди не означає зупинку домовленостей.
«Президент Туреччини Ердоган поставив путіна на місце за цей демарш із зерновим коридором, і це досить видно по тому, як знайшли вихід із “зернової кризи”. Наразі ми бачимо, що продовжують виходити судна з українським зерном з наших портів і фактично зараз експерти продовжують їх перевірку. Односторонній демарш росії не означає зупинку цієї угоди. Вона чинна. Взагалі ця угода не має повноцінної міжнародної сили, відповідно це дало Ердогану велику роль і поле для маневру, чим він і скористався і, до речі, правильно зробив», – каже Марія Голуб, експертка з євроінтеграції та двосторонніх відносин з ЄС Мережі захисту національних інтересів «АНТС».
За її словами така ситуація мала рано чи пізно статися.
«росія шукала приводів, щоб зірвати цю угоду. Для неї це один з елементів тактики голодомору та холодомору, яку вона використовує проти України. Відповідно, вона шукали можливості як призупинити експорт українського зерна, бо це дуже сильно б’є по нашій економіці, – каже вона. – Майбутнє цієї угоди залежить від позиції Туреччини, в першу чергу, як регіонального гравця, а далі від позиції ООН, бо фактично тоді свою певну роль, хоч і не зовсім позитивну, зіграли і їх представники».
Марія Голуб підкреслює, що для України ситуація, що склалася, це ще раз можливість зробити акцент на тому, що росія – це не просто країна-спонсор тероризму, а країна-терорист, яка не визнає жодних зобов’язань, навіть якщо вона взяла їх на себе добровільно.
«Тому маємо далі просити про збільшену військову допомогу, що забезпечити гарантії безпеки для кораблів, які будуть курсувати в даній акваторії. Була ідея, що має бути збільшена військова присутність в цій зоні, в тому числі від НАТО. Цю ідею висловлювали колеги з Естонії, наразі це не є можливим і доречним, тому, насправді, тут більшу роль має зіграти Туреччина, яка має надати всі гарантії безпеки для роботи угоди».
Росія провокувала зрив угоди, бо, серед іншого, хоче продати зерно – і в тому числі те, що вивезла нелегально з України.
«Я думаю, що тут мають жорстко дати відповідь на це і країни ЄС, які для того, щоб робити перевірки мають включити пункт «перевірка походження» – і тут немає бути поля для маневру. росія використовує будь-яку можливість, щоб маніпулювати. Вони говорять про безпекові гарантії, але найкращі варіанти надання безпекових гарантій для будь-яких схожих торговельних відносин – це повна відсутність чорноморського флоту рф в акваторії Чорного моря», – каже учасниця «АНТС».
Українська сторона запропонувала не лише виключити росію з G20, а і взагалі із будь-яких міжнародних організацій.
«Тут потрібно задати тон. Але зараз важливіше концентрувати зусилля на тому, щоб Європарламент прийняв резолюцію про визнання росії державою-спонсором тероризму. Попри те, що це політичний сигнал, він розблоковує дуже багато інших процесів, наприклад створення міжнародного трибуналу, пришвидшення роботи по розробці директиви, щоб «заморожені» російські активи можна було конфісковувати і передавати на відбудову України. Це все політичні сигнали, які мають певний кумулятивний ефект, але треба розуміти: щоб довести справу до кінця, треба певний час».
Для цього має бути чітка лідерська роль окремих країн та політичних лідерів, які візьмуть це як ключову задачу.
«Насправді такого зараз світового лідерства у питаннях України бракує. Це треба визнавати і максимально посилювати роботу на всіх фронтах. Ми маємо хороших партерів і друзів у країнах Балтії, Польщі, але цього не достатньо. Потрібні «політичні важковаговики», які фактично в середині таких структур як ООН, ЄС навіть в адміністрації президента Байдена будуть систематично пушити українське питання», – каже Марія Голуб.
Що ж стосується дій Ірану, то тут має бути максимально швидка і жорстка відповідь.
«Той санкційний пакет, який був запропонований не є достатнім, якщо він дозволяє Ірану постачати зброю. Має бути чітка резолюція, яка не дозволить подвійних трактувань. Тут не має простору для дипломатії. Має бути повна блокада торговельних відносин з Іраном. Україна вже сказала своє слово максимально. Треба створити прецедент і показати, що ті країни, які будуть посібниками терористів отримають жорстку відповідь. Цей процес нині залежить від політичного лідерства США та країн, які відіграють ключову роль в регіоні», – підкреслила експерт.
Тим часом росія прожовує нищити українську енергетичну інфраструктуру. І найкращою відповіддю на цей виклик мало б бути збільшення постачання систем ППО в Україну, аби забезпечити безпекові гарантії для всіх критично важливих енергетичних об’єктів.
«Звісно, дуже добре, що буде експорт електроенергії з ЄС в Україну. Це частина спільного рішення і відповідь ЄС на енергетичну кризу, коли росія систематично продовжує нищити українську енергетичну інфраструктуру. Також добре, що цього тижня перебуває в Україні з візитом єврокомісарка з енергетичних питань ЄС Кадрі Сімсон. Ще один плюс – ми вчасно встигли синхронізувати наші енергомережі з ЄС. Проте ми не протестували достатньо, як працює об’єднана електромережа. До того ж вона лишається відкритою до активних бойових дій зі сторони рф. Найкращою відповіддю на цей виклик мало б бути, у першу чергу, збільшення надання Україні систем ППО, щоб ми могли забезпечити безпекові гарантії для всіх критично важливих енергетичних об’єктів».
До того ж потрібні величезні обсяги обладнання для ремонту та відновлення зруйнованої інфраструктури, у першу чергу енергетичної.
«Також Україна потребує великої кількості мобільних пунктів обігріву. Наразі це питання стоїть в ЄС. І його треба максимально пришвидшити. Уся допомога має бути надана нам у потрібному обсязі. І треба нарешті запускати виробництва озброєння. Це ключовий переломний момент для історії української перемоги. Поки він не відбувся, але ми його наближаємо. Країни, які можуть інтенсифікувати виробництво потрібної нам зброї, мають цей процес запустити. Це відразу зніме ряд питань. Ті країни, які вагаються чи надавати Україні, наприклад, системи ППО і важке озброєння отримають аргумент, що буде запускатися виробництво і вони зможуть швидко «замістити» те, що віддали Україні. І до того ж країни, які запустять виробництво зможуть у набагато більших обсягах доставляти Україні потрібного озброєння. Бо це, звісно, хороші новини, що нам будуть надавати більше зброї, але нам потрібні такі обсяги, які забезпечать максимально швидку перемогу України».
