Європа залишається об’єднаною попри російські наративи

Визнання Європарламентом росії державою-спонсором тероризму свідчить про те, що у Європи немає втоми від війни. Тому, які б російські наративи не поширювалися щодо цього, Європа залишається об’єднаною.

На цьому наголошує Катерина Мусієнко, експерт з міжнародних відносин Мережі захисту національних інтересів «АНТС».

«Минулого тижня було прийнято кілька надзвичайно важливих резолюцій у Європарламенті. Перша – визнання росії державою-спонсором тероризму. Це не була легка боротьба, переговори тривали майже 4 години. Політичні групи намагалися узгодити текст. Нарешті ми маємо цю перемогу з сильною більшістю. Це свідчить про те, що немає в Європі втоми від війни. Тому, які б російські наративи не поширювалися щодо цього, Європа залишається об’єднаною і готова приймати сильні геополітичні рішення. Друга потужна резолюція – Європарламент підтримав пропозицію Єврокомісії виділити 18 000 млрд євро для підтримки критичної інфраструктури в Україні. Це показує, що Європа перейшла від реактивної системи прийняття рішень, до планомірної стратегії підтримки України і нашої перемоги. Тепер ми будемо щоквартально отримувати кошти від ЄС, які покриватимуть майже половину витрат нашого бюджету. Зокрема, це соціальна сфера, забезпечення функціонування лікарень, шкіл, критичної інфраструктури. Це всесильна підтримка і ми це бачимо. Варто зазначити, що ми маємо інформацію з німецького парламенту, що вони вже готові ухвалити резолюцію і визнати Голодомор геноцидом українського народу і це справжня історична перемога», – каже Катерина Мусієнко.

Експертка сподівається, що надалі будуть прийматися більш потужні рішення, наприклад, щодо конфіскації російських активів та їх передачі для України на потреби реконструкції, а також щодо спеціального трибуналу для кремля та еліти.

«Зараз почався процес напрацювання легального механізму конфіскації цих активів. Адже раніше у нас були тільки організації-спонсори тероризму, а зараз ця резолюція визначає цілу державу-спонсором тероризм. Тому комісія має напрацювати механізм. Тепер важлива функція як українських політиків, так і європейських парламентарів – це контроль за виконанням цього рішення і контроль за тим, як комісія буде виконувати те, що написано в резолюції. Я знаю, що процес запущений, є відповідальні спеціалісти, які працюють над законодавчою базою даного питання. Сподіваюся, що скоро матимемо цей працюючий механізм».

Учасниця «АНТС» зазначає, що цілком зрозуміло, що нам хотілося б це все мати швидше.

«Та насправді позитив є в тому, що ці переговори тривають. Це досить складний процес, бо всі держави-члени мають з усім погодитися. Але ми бачимо, що такі сильні адвокати, як комісари та депутати Європарламенту над цим працюють і, зазвичай, це значить, що процес вже пришвидшується. Чим більше зараз буде позитивних наративів навколо цього, чим більше консультацій, тим швидше матимемо результат».

Щодо резолюції про конфіскацію активів Лукашенка Мусієнко каже, що її текст ще не є погоджений на 100%.

«Це дуже складна історія, бо маємо багато країн і різні погляди на ситуацію. Текст резолюції ще не є погоджений на 100%. Але питання української позиції будуть враховані, бо тут працюють наша місія та посол. З іншого боку треба врахувати, що легального механізму конфіскації передачі досі не існує. Ми повертаємося до першої резолюції, яка була ухвалена щодо росії, як держави, що є спонсором тероризму. Закликаємо зробити цей механізм, тому допоки немає процедури як ці кошти конфісковувати, як їх передавати, ще дуже зарано говорити про кінцеву мету та як це буде виконано».

У моменті напрацювання механізму конфіскації російських активів та передачі їх на відновлення України фахівці дивляться на досвід Канади з цього питання.

«Але тут також йдеться про специфіку ЄС, адже Євросоюз – не одна країна, тому рішення ухвалюється консенсусом. А його мають надати всі країни-члени. Тому не так просто взяти модель, яка функціонує в одній державі та розширити її на рівень Європейського Союзу. Тут має бути спеціальне напрацьоване рішення, враховуючи всі директиви та документи, які існують в ЄС і позиції держав-членів. Ми вдячні Канаді, Естонії за те, що вони вже почали це робити. Ми бачимо їх досвід і зараз працюємо над тим, щоб виробити власний».

У самій же резолюції про визнання росії державою-спонсором тероризму є параграф, який закликає всі національні держави, по-перше це ухвалити відповідні резолюції про визнання росії спонсором тероризму, по-друге – виробити легальні механізми конфіскації активів.

«Тут важливо де ці активи знаходяться, і якого вони типу. Якщо ми говоримо про певну власність, яка знаходиться на території країни, наприклад Німеччини чи Італії, це має бути національне законодавство, яке регулює процес конфіскації і передачі. Якщо ми говоримо про більш великі речі, як центральні активи або інші, які можуть бути підконтрольними ЄС законодавству та комісії», – підсумувала Катерина Мусієнко.

Share on social networks