Під завісу 250-го дня повномасштабної війни росії проти України президент держави-терориста вирішив дати прес-конференцію. Його обличчя, що з плином часу все більше нагадує гуму, могло би сяяти від радості. Проте, попри награну поведінку під шарами ботексу відчувалася невпевненість. Не дивно, адже похизуватися йому особливо і немає чим. Протягом двох з половиною сотень довгих днів друга армія третього світу так і не спромоглася досягнути вагомих результатів. Ба більше, зранку українські ППО зуміли збити близько 90% смертоносних російських бляшанок. Геть не так це все уявляв путін, розпочавши 24 лютого найбільшу авантюру свого життя.
На щастя диктатора, на його службі завжди перебуває славетна російська пропаганда, здатна перекрутити будь-що, а поразки перетворити на здобутки. Брехати ж росіяни вміють набагато краще, ніж воювати. В оману вони вводили як напередодні повномасштабного вторгнення, заперечуючи будь-які військові дії, так і пізніше, брешучи про самі цілі війни та постійно їх змінюючи. Звичкою обманювати наскрізь просякнута вся росія. Від керівника держави до російської домогосподарки з шовіністичними замашками, від патріарха РПЦ Кіріла до полоненого військовослужбовця РФ, котрий, отримавши благословення, з повним боєкомплектом «просто прямував на військові навчання».
Кілька днів тому, під час так званого «міжнародного дискусійного клубу «Валдай» лідер країни-брехуна підтвердив цю тезу, заявивши, що…лише росія може бути «єдиним реальним гарантом безпеки України». І це після тисяч вбитих, закатованих українців, знищених будівель, понівечених міст і сіл. Що-що, а перекручувати факти російська влада вміє майстерно. Буцімто, це ж не росія створила власноруч продовольчу кризу у світі, перетворюючи їжу на зброю, а підступний Захід із керованою зовні Україною морять голодом країни Африки. Чи, мовляв, це не російська армія руйнує театри, музеї, навчальні заклади, вбиває ракетами цивільних, а самі українці винні, бо геть не бажають йти на перемовини (капітулювати). І це ж, буцімто, сама Україна вийшла з переговорного процесу «під тиском західних кураторів» після зустрічі у Стамбулі. І зовсім нічого, що наступного дня світ дізнався про звірства росіян на Київщині та зрозумів, що вести діалог з кровожерливим маніяком не має сенсу.
Бреше росія і зараз, стверджуючи про «брудну бомбу» та намагаючись перекласти свою відповідальність на плечі України, звинувачуючи у «тероризмі». Суцільна брехня та дії Росії завели її у глухий кут і призвели до протилежних результатів. Замість «денацифікації» України та отримала об`єднане як ніколи досі суспільство та збільшення частки україномовних громадян. Спроба «демілітаризації» також зазнала невдачі й тепер чисельність Сил оборони України та кількість озброєння збільшилися у кілька разів, а ЗСУ нині – одна з найбоєздатніших армій у світі. Кількість зброї та військової техніки завдяки підтримці Заходу та, звісно ж, завдячуючи щоденним «актам доброї волі» росіян суттєво збільшилася. Росія бажала посіяти паніку, позбавивши електроенергії та використовуючи іранські «мопеди», але, натомість, лише посилила стійкість суспільства та спричинила ще більшу ненависть українців до агресора. Хоча, здавалося б, куди більше. Ворог ще у лютому планував пройтися парадом київським Хрещатиком у святковому однострої, але замість цього він регулярно продовжує йти туди, куди рівно 250 днів тому було послано російський воєнний корабель.
Максим Кияк,
учасник Мережі захисту національних інтересів «АНТС»
