Китай використовує конфлікт в Україні для просування своїх економічних та стратегічних інтересів, зберігаючи при цьому офіційний нейтралітет, що ускладнює зусилля Заходу щодо протидії Росії та зміни повоєнної Євразії.
Участь Китаю в подіях в Україні протягом останнього десятиліття демонструє складне поєднання економічних амбіцій, геополітичних маневрів та мовчазної підтримки військових починань Росії. Хоча Пекін офіційно зберігає нейтральну позицію щодо російсько-українського конфлікту, уважніший погляд на його діяльність показує схему дій, які часто збігаються з інтересами Москви, як економічно, так і стратегічно.
Економічна експансія під виглядом інвестицій
Одним із найперших і найсуперечливіших випадків участі Китаю в подіях України була спроба придбання «Мотор Січ», великого українського виробника авіаційних двигунів. Через Skyrizon, дочірню компанію Beijing Xinwei Technology Group, Китай прагнув отримати контроль над критично важливими аерокосмічними технологіями, що мають вирішальне значення для модернізації Народно-визвольної армії. Враховуючи історичну важливість «Мотор Січ» як основного постачальника вертолітних двигунів для Росії, наслідки такого продажу викликали негайні занепокоєння щодо національної безпеки в Україні та серед її західних союзників.
З припиненням військово-технічної співпраці з Росією після початку агресії проти України у 2014 році, український уряд почав шукати альтернативні варіанти для «Мотор Січ». Інформація про інвестиційну угоду 2015 року з китайцями була оприлюднена лише через два роки. Водночас, у 2017 році, тодішній віце-прем’єр-міністр з питань економічного розвитку Степан Кубів заявив, що «Мотор Січ» та «Skyrizon» створили спільне підприємство та вже будують виробництво в Чунціні, Китай. Невдовзі після цього Генеральна прокуратура оголосила про розслідування незаконної передачі права власності на акції української авіакомпанії. У вересні 2017 року суд арештував ці акції за запитом Служби безпеки України.
Виробництво двигунів для літаків та гелікоптерів, і особливо для надзвукових та гіперзвукових крилатих ракет, є критичною потребою для Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Український уряд запровадив санкції проти китайського інвестора. До цього США звинуватили «Skyrizon» у загрозі своїй національній безпеці.
Цю заяву в усіх ЗМІ зробив український партнер китайців, харківський олігарх Олександр Ярославський, відомий своїми проросійськими поглядами. Україна запровадила проти нього санкції у 2018 році. Ярославський відомий своєю відданістю співпраці з китайським бізнесом і має тісні стосунки із засновником «Alibaba» Джеком Ма.
У серпні 2019 року радник президента США Джон Болтон під час свого візиту до Києва висловив побоювання, що Китай прагне «отримати економічні важелі впливу по всьому світу, щоб скористатися перевагами оборонних технологій, розроблених іншими країнами».
Рішення української влади проти китайської компанії засудив Віктор Медведчук, голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя», проросійський політик та один з найбільших корупціонерів.
Зрештою, Україна оголосила про націоналізацію «Мотор Січ». 28 січня 2021 року українська влада запровадила санкції проти громадянина Китаю Ван Цзіна та пов’язаних з ним компаній. Під обмеження потрапили чотири компанії: – Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd; – Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd; – Skyrizon Aircraft Holdings Limited; – Гонконг Skyrizon Holdings Limited.
Тодішній міністр торгівлі США Вілбур Росс заявив, що Skyrizon є державною компанією, а не приватною, як стверджувала китайська сторона. Постать власника Skyrizon, Ван Цзіна, якого ЗМІ називають «комуністичним олігархом», також є суперечливою.
Крім того, президента та акціонера «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва пізніше затримали за підозрою у роботі на користь Росії.
Зрештою, український уряд втрутився, націоналізувавши «Мотор Січ» та запровадивши санкції проти китайських зацікавлених сторін. Цей крок підтримали американські чиновники, які застерігали від стратегії Китаю щодо використання економічного впливу для придбання іноземних оборонних технологій. Проросійські українські олігархи, зокрема Олександр Ярославський та Віктор Медведчук, були тісно залучені до просування китайських інтересів, що підкреслює перетин китайських та російських мереж впливу в Україні.
Враховуючи той факт, що російська військова авіація критично залежить від двигунів «Мотор Січ», та підтримку, яку надають китайським інвесторам проросійські політики, можна стверджувати, що російські збройні сили стали б ще одним одержувачем двигунів від «Мотор-Січі», якби китайський план вдався.
Поглиблення зв’язків на окупованих територіях
Після окупації Росією частин Донецької, Луганської та інших областей, Китай почав розвивати економічні відносини з цими територіями. Китайські компанії, такі як Liming Heavy Industry Science & Technology, Amma Construction Machinery Shanghai та Zhongxin Heavy Industrial Machinery, постачали гірничодобувне та будівельне обладнання підприємствам, що працюють у цих окупованих зонах. Ці операції, які часто здійснюються через торговельні ярмарки та форуми, ефективно підтримують зусилля Росії щодо економічної та промислової інтеграції цих регіонів.
Китайські фірми також висловили зацікавленість у відродженні вугільної та металургійної промисловості регіону, а відомі державні підприємства, такі як Genertec International та China Xinxing Group, вивчають можливості партнерства з окупаційною владою. Більше того, запропоноване включення окупованих територій до транспортного коридору Європа-Західний Китай сигналізує про ширше стратегічне узгодження між російськими та китайськими інфраструктурними амбіціями.
Перші серйозні контакти між китайськими бізнесменами та підприємствами в окупованих частинах Донецька та Луганська відбулися навесні 2023 року. У той час у Гуанчжоу проходила виставка імпорту та експорту Canton Fair. У заході взяв участь Артем Жихарєв, радник генерального директора так званої «державної» компанії «Надра» з тимчасово окупованої території Донецької області (т. зв. ДНР). Він також відвідав заводи гірничодобувного обладнання в Пекіні, Чженчжоу, Цзінані та Тайюані.
Згодом китайська компанія Liming Heavy Industry Science & Technology, виробник дробильно-сортувального та подрібнювального обладнання, за даними російських ЗМІ, поставила «Надру» стаціонарні дробильні установки, вібраційні живильники та додаткове обладнання для запуску заводу.
Згодом на ринок окупованих територій аналогічним чином вийшли й інші представники КНР — серед інших, Amma Construction Machinery Shanghai, завод з виробництва обладнання для дроблення гірських порід, та Zhongxin Heavy Industrial Machinery, виробник дробильно-сортувального обладнання.
Того ж року компанія «Каранський кар’єр» з так званого Тельманівського муніципального району окупованої Донецької області підписала угоди про співпрацю з двома китайськими виробниками промислового обладнання: Amma Construction Machinery Shanghai, заводом з виробництва обладнання для дроблення гірських порід, та Zhongxin Heavy Industrial Machinery, виробником дробильно-сортувального обладнання.
Про це повідомляє російське державне інформаційне агентство ТАСС, додаючи, що китайці зобов’язалися підтримувати пусконалагоджувальні та виробничі процеси на новому заводі з виробництва мінеральних порошків у Каранському кар’єрі. Цей дробильно-сортувальний завод було введено в експлуатацію минулого року.
Інтерес бізнесменів з Китаю почав поширюватися на залишки вугільної промисловості в окупованій Донецькій області. Наприклад, виробник гірничодобувного обладнання Sany Heavy Industry поставив тунелепрохідницькі машини компанії Impex-Don, яка має чотири шахти в окупованому Росією регіоні: дві в Чистяковому (Торез), Сніжному та Хрестівці (Кіровське). Інформацію опублікувало Донецьке агентство новин з посиланням на першого заступника генерального директора компанії Анатолія Антоньєва.
У 2023 році в Москві відбувся Всеросійський з’їзд з комплексного розвитку територій, у якому взяли участь представники так званих міністерств будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, створених на окупованих територіях.
На сайті самого з’їзду зазначено, що тоді було представлено досвід Китаю в комплексному розвитку територій. Зокрема, до Москви як запрошений доповідач з Китаю приїхав Ван Дунтао, помічник генерального менеджера, секретар партійного відділення та генеральний менеджер інвестиційно-фінансового підрозділу Heilongjiang Construction Investment Group. А представники окупаційних адміністрацій все частіше відвідують Китай.
У 2024 році в провінції Хейлунцзян відбувся перший російсько-китайський будівельний форум (до речі, цього року відбудеться другий російсько-китайський будівельний форум, що лише свідчить про зростаючий інтерес Китаю до підтримки Росії), у якому взяв участь голова так званого уряду ДНР Євген Солнцев, а також представники Корпорації розвитку Донбасу. Про це повідомляла російська газета «Комсомольська правда».
На форумі керівництву Уханського проектно-дослідного інституту залізної та сталеливарної промисловості (Wisdri Engineering & Research Incorporation Limited), який вже реалізує кілька проектів у Росії, було представлено те, що ДНР назвала своїм «інвестиційним потенціалом». Згаданий Солнцев намагався переконати представників інституту взяти участь у запуску та модернізації металургійних підприємств в окупованій Донецькій області.
Варто зазначити, що представники російських окупаційних структур хочуть співпрацювати не лише з китайським бізнесом, а й з державним. За словами того ж «представника ДНР» Солнцева: «Також були окреслені варіанти співпраці з двома китайськими компаніями Genertec International Co Ltd та China Xinxing Group Co Ltd, які реалізують проекти будівництва висотних будівель, бізнес-центрів, соціальних закладів, автомагістралей та мостів». Обидві компанії є дочірніми компаніями China General Technology (Group) Holding Co., Ltd, гігантської корпорації, що на 100% належить уряду Китайської Народної Республіки.
Кремль також діє у більших масштабах, намагаючись підключити окуповані території до 9000-кілометрового міжнародного транспортного коридору Європа-Західний Китай, наприклад, шляхом реконструкції автомагістралі Ростов-на-Дону-Маріуполь-Мелітополь-Сімферополь.
За допомогою цього логістичного маршруту росіяни планують залучити якомога більше китайських компаній до захоплених ними регіонів України. Кремль вже намагається це зробити: як повідомляло місцеве пропагандистське видання «Херсонське», минулого року група китайських бізнесменів відвідала окуповану прибережну частину Херсонської області, село Хорли та місто Скадовськ. Росіяни намагалися зацікавити східноазійських підприємців місцевими портами та можливістю постачання сільськогосподарської техніки до регіону.
Військова співпраця: від матеріалів до озброєння
Підтримка Китаю поширюється і на військову сферу, хоча й не афішується. Пекін став ключовим постачальником матеріалів, критично важливих для російської оборонної промисловості, таких як галій, германій та сурма. Незважаючи на публічні заперечення, з’являється все більше доказів того, що військова техніка китайського виробництва, включаючи броньовані машини ZFB-05 та безпілотники, розроблені за китайської допомоги, використовується на українській лінії фронту.
Особливо тривожною подією є повідомлення про появу китайських військових офіцерів за російськими лініями, які безпосередньо вивчають тактику бою. Хоча Пекін офіційно дистанціюється від цієї діяльності, присутність китайських військовослужбовців та продаж російським силам готових БПЛА (безпілотних літальних апаратів) свідчать про навмисні зусилля, спрямовані на отримання вигоди від конфлікту та сприяння йому.
Хоча уряд Китаю заперечує підтримку Росії у війні проти України, дані про експорт цих металів, які мають вирішальне значення для виробництва зброї, свідчать про протилежне. Більше того, ці хімічні елементи використовуються, серед іншого, для виробництва ядерної зброї, тоді як Китай публічно закликає Росію утриматися від ядерних ударів по Україні.
Також є підтверджені факти появи китайської зброї на російсько-українському фронті. Проросійські Telegram-канали опублікували фотографії російських військових з китайським бронетранспортером ZFB-05. «Китайські бронетранспортери Hushi в районі ШМО [на передовій]», — йдеться у повідомленні. Водночас експерт BILD Юліан Репке підтверджує справжність зображень, зазначаючи, що це перший доказ використання китайської військової техніки в Україні.
«Російська армія вторгнення вперше використала китайські бронетехніки типу ZFB-05 в Україні. Китай заперечує постачання цих машин. Однак є багато африканських посередників, яких Росія могла б використовувати», — пише Репке.
Йдеться також про обмін технологіями. Наприклад, у 2024 році ІЕМЗ «Купол», дочірня компанія російської державної збройової компанії «Алмаз-Антей», розробила та провела льотні випробування нової моделі безпілотника під назвою «Гарпія-3» (G3) у Китаї за допомогою місцевих спеціалістів, згідно з одним із документів, звітом, який «Купол» надіслав до Міністерства оборони Росії на початку цього року, в якому викладено його роботу.
«Купол» отримав сім військових безпілотників китайського виробництва, включаючи два G3, у своїй штаб-квартирі в російському місті Іжевськ, згідно з двома окремими документами, з якими ознайомилося агентство Reuters. Це рахунки-фактури, надіслані «Куполу» влітку російською фірмою, яка, за словами двох європейських джерел у розвідці, виступає посередником між китайськими постачальниками. У рахунках-фактурах, один з яких вимагає оплати в китайських юанях, не вказані дати поставки та не вказані постачальники в Китаї.
Два джерела в розвідці заявили, що поставка зразків безпілотників «Куполу» стала першим конкретним доказом того, що цілі безпілотники, виготовлені в Китаї, постачаються до Росії з початку війни в Україні в лютому 2022 року.
Китай відправляє своїх військових для отримання досвіду сучасної війни в Україні.
Понад сто громадян Китаю, які воюють на боці російської армії проти України, є найманцями, які, схоже, не мають прямого зв’язку з урядом Китаю, повідомили два американські чиновники, знайомі з американською розвідкою, та колишній співробітник західної розвідки. Однак, китайські військові офіцери перебували в театрі військових дій за лінією фронту Росії зі схвалення Пекіна, щоб винести тактичні уроки з війни, повідомив колишній чиновник. Ця інформація також поширюється в російських джерелах.
М’яка сила та інформаційні кампанії
Окрім матеріальної підтримки, Китай також бере участь в операціях з управління інформацією та сприйняттям. У 2023 році китайські делегації, представлені як «блогери» та діячі культури, відвідали Маріуполь — місто, спустошене російськими військами, — щоб поширювати наративи, що звинувачують у руйнуванні «українських нацистів». Відомі діячі, такі як співак Ван Фан та політик Чжоу Сяопін, активно брали участь у цих зусиллях, посилюючи проросійські та антизахідні настрої серед китайської та світової аудиторії.
Восени 2023 року делегація китайських «блогерів» (як називали відвідувачів у російських та українських ЗМІ) приїхала подивитися на «велике будівництво» у розбомбленому Маріуполі. Під час цього візиту популярна співачка Ван Фан виконала пісню «Катюша» на будівельному майданчику будівлі, яку Росія зводить на місці Маріупольського драматичного театру.
Після екскурсії до Маріуполя китайські гості провели прес-конференцію, під час якої Ван Фан розповіла про гнів та обурення, які вона відчувала через історії про злочини проти дітей, скоєні «українськими нацистами». Поруч зі співачкою сидів її чоловік Чжоу Сяопін, відомий та впливовий китайський антизахідний політик, член 14-го Всекитайського комітету Народної політичної консультативної ради Китаю.
Висновок: Стратегічна невизначеність та опортунізм
Участь Китаю в подіях в Україні являє собою ширшу стратегію прагматичного опортунізму, підкріпленого стратегічною неоднозначністю. Економічно експлуатуючи окуповані території, таємно допомагаючи Росії у військовому плані та формуючи наративи, що підтримують воєнні цілі Москви, Китай поступово позиціонує себе як мовчазного, але впливового гравця в конфлікті.
Китай використовує український конфлікт як можливість для посилення своїх військових сил, поглиблення союзу з Росією, використання економічних ресурсів та позиціонування себе більш сприятливо в новому світовому порядку — і все це, уникаючи прямої конфронтації із Заходом.
Оскільки війна в Україні триває, дії Китаю, ймовірно, ще більше ускладнять зусилля з ізоляції Росії та можуть суттєво змінити геополітичний ландшафт Євразії на довгі роки.
