Представники органів державної влади, громадськості та донорів обговорили стан енергетичної системи України, виклики пов’язані з перебудовою енергетики з врахуванням євроінтеграційних зобов’язань та воєнних загроз, а також інструменти та джерела фінансування енергетики майбутнього.
Експерти «АНТС» викладуть всі пропозиції, які були під час панельної дискусії, у вигляді звернень до урядовців, і до міжнародних партнерів.
«Ці пропозиції будемо використовувати під час адвокації, яку ми будемо здійснювати у ключові столиці ЄС для того, щоб продовжувати мобілізувати світ довкола нашої перемоги. «АНТС» і ICUV матиме насичений поїздками травень. Буде близько 12 візитів: до Ізраїлю, США, кілька міжнародних подій, таких як в Естонії безпекова конференція, Брюссельський безпековий форум. Ми будемо піднімати ці питання і продовжувати адвокацію зброї, адвокацію винищувачів як F-16, адвокації систем ПВО, питання демілітаризації Чорного моря. Ми націлені відверто говорити про те, як досягти перемоги України, перемоги без компромісів, без змушувань України до домовлянь за наш рахунок і за рахунок безпеки європейського континенту. Ми чітко розуміємо геополітичне значення перемоги України і поразки рф. Це питання і енергетики, і питання глобального продовольства», – зазначила очільниця «АНТС» Ганна Гопко.
Директор Центру енергетичних досліджень Олександр Харченко вважає, що є тільки три хороші новини у підготовці до наступного опалювального сезону.
«В Україні є більш, ніж достатньо газу та буде більш, ніж достатньо вугілля. Із тим, й іншим проблем не буде. Що стосується відновлення генерації. Я дуже вірю в Укргідроенерго, який зробить все, що може, але це нам не дуже допоможе, тому що восени особливо води не буде. Тому розраховувати серйозно на Укргідроенерго восени не варто. Атом буде працювати, якщо пощастить його таки відремонтують за літо, і трохи приведуть до робочого нормального стану, то він працюватиме. Це добра новина, третя. Але це, якщо пощастить», – заявив Харченко.
За його словами, все інше – погано.
«Високовольтні мережі. Не думаю, що приїде 20% від замовленого до наступного опалювального сезону. Я думаю, що приїде менше. Темпи виробництва і темпи доставки не дозволяють розраховувати на значні поставки важкого обладнання до наступного опалювального сезону. Під час сезону буде доїжджати інтенсивно. І вже зараз треба думати про склади для обладнання, десь за межами України для того, щоби забезпечити гнучку і правильну логістику. Це буде окремою задачею, бо кожен трансформатор 300+ 100 тонн. Самих платформ для їх транспортування не вистачає фізично в Європі зараз. Що стосується вугільної генерації. Там проблема на проблемі і проблемою поганяє», – пояснив він.
Харченко не вірить в будівництво бункерів для підстанцій. Адже будівництво бункера обійдеться в 110 млн доларів, як три повних комплекти обладнання всередині.
«Реалізація масштабних проєктів такого типу малоймовірна. Що в цій ситуації треба робити? Перше, це зрозуміло, що ППО. Друге, я впевнений, що треба робити максимально можливий лайт-захист на всіх енергетичних об’єктах. Третє, треба ставити децентралізовано генерацію по великих містах, газоспалювальні турбіни, газопоршневі двигуни для того, щоб навіть під час атак, працювало опалення та водопостачання, якщо відключатимуть міста від зовнішнього енергопостачання. Таке може трапитися. Тому у великих містах має бути дегенерація, особливо на випадок морозів, щоби можна було включити внутрішню генерацію у місті, підключити опалення, підключити водоканал і дати таким чином можливість місту вижити без великої техногенної катастрофи», – резюмував директор Центру енергетичних досліджень.
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики ХХІ століття підтвердив, що шкода завдана енергетичній інфраструктурі величезна: понад 15000 пусків ракет та БПЛА. Понад сто ракет вразили величезні об’єкти. Генеруючі потужності в ОЕС скоротилися на 61%.
«Ситуація дійсно не виглядає сильно оптимістично, тому що це питання кількості ракет і безпілотників, які так чи інакше досягнуть своєї цілі. Грубо кажучи навіть якщо 95% буде збито, то ті решта 5% можуть з часом привести до певного накопиченого ефекту ураження енергосистеми, коли вона припинить функціонувати як об’єднана енергосистема», – сказав Михайло Гончар.
Інфраструктура газового сектору також зазнала значних збитків.
«Це говорить про те, що об’єкти газової інфраструктури теж у полі уваги агресора. Просто поки зберігається транзит російського газу в Європу, вони намагаються не завдавати ударів по газотранспортній інфраструктурі. Небезпека у тому, що у випадку припинення транзиту Росія приступить до нищення наземної частини інфраструктури підземних сховищ і тоді виникатиме ситуація, коли газ є в газосховищі, але взяти його звідти неможливо».
Росіяни розуміють, що енергетичні збитки призведуть до падіння нашої економіки. Вони будуть діяти системно, а отже з цієї точки зори, яких би ми заходів не вживали, вони продовжуватимуть діяти. Що можна зробити?
«Я взяв фрагмент статті «5 сценаріїв для україно-російських відносин» Володимира Горбуліна, колишнього секретаря національної безпеки і оборони України, яка була написана ще в 2015 році. З-поміж іншого тут йдеться про те, що робити в умовах тотальної війни. А це те, що відбувається після 22 лютого минулого року. Україні необхідно буде вдатися до низки заходів. Я зупинюсь на декількох: орієнтація на безкомпромісне знищення ворога, нанесення ударів по об’єктах критичної інфраструктури противника, активна партизансько-диверсійна діяльність. До чого веду? Має працювати принцип підстанція за підстанцією, нафтобаза за нафтобазою. Поки ми не почнемо наносити удари по критичній інфраструктурі ворога, він не зупиниться…Тут іще важливо донести до наших західних, передусім американських партнерів, що виходить так: росія може нищити нашу критичну інфраструктуру на всю глибину території, а нам забороняють бити по території ворога, бо бачите це призведе до ескалаційного сценарію. Але те, що ми спостерігаємо протягом цих 14 місяців перемога збройного вторгнення це є ескалаційний сценарій з боку росії».
Як наголосив заступник міністра енергетики України Сафаров Фарід Каміл оги Україна зараз маємо 47-50% зруйнованої енергетичної інфраструктури.
«Як відомо, енергетична інфраструктура почала страждати з перших днів війни. Території, які були окуповані, там агресор знищував всю енергетичну інфраструктуру, по максимуму. Ми наразі опрацьовуємо це питання, щоб визначити ці дії, як дії проти людяності і фактично геноцидом українського народу. Маємо на сьогодні приблизно 47-50% зруйнованої інфраструктури з системного оператора передачі електроенергії. Це кожен об’єкт ТЕС та ТЕЦ в Україні, які були атаковані ракетами або шахедами. Це величезна кількість блоків, які виведені з ладу. Це окупована Запорізька атомна станція, де фактично дії агресора можна кваліфікувати ще й як ядерний тероризм».
У боротьбі із енергетичною кризою Україні допомагають понад 30 країн. Вже надійшло 7000 тонн різного обладнання.
«Ми з самого початку війни прописали нормативні акти, які дозволяли нам врегулювати всі ці питання і по суті в нас створено хаб, на який приїжджає обладнання, яке розподіляється за принципом узгодженими з нашими державними партнерами, між операторами енергетичної інфраструктури. Мова йде наразі вже про 7 000 т різного обладнання, яке надійшло до України. Більш ніж 30 країн надають таку допомогу. Близько 10 млн євро витрачено на обладнання нашими партнерами, для того, щоб забезпечувати сталу роботу і функціонування енергетичної інфраструктури. І що найбільш важливе – вже й інші компанії включилися приватні стейкхолдери, які надають допомогу Україні. Ця війна згуртувала увесь світ на захист України й українського народу».
Радник з питань енергетики Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт переконаний, що Україна повинна не просто відновити зруйноване війною, а відбудувати економіку та енергетику, оновивши їх.
«Ми говоримо про різні виміри, я маю на увазі захист критичної інфраструктури, де є багато, скажімо, військових питань, які не є публічними, аж до рівня BBC. Наприклад, ви згадували, що люди(тобто, самі українці ремонтуючи і відновлюючи) беруть власну енергетичну безпеку в свої руки, і я думаю, що це велика сила України, те, що ви маєте такий рівень. І я думаю, що це хороший приклад. Енергетичний сектор є гарним прикладом для всієї української економіки, тому що Україна після цієї війни повинна відновити себе. Економіка повинна відновитись, і енергетичний сектор. І саме тому я люблю «відновлення». Отже, у вас є щось нове. Це не просто «restoring», як в англійській мові. Це не так, як, знаєте, у вас типу є щось на складі, ви берете це і ставите туди. Це щось нове. І вся система має бути оновленою. Саме тому це виклик для нас. Тому що досі ми зосереджені на цьому», – сказав він.
До наступної зими, в залежності від військових дій, потрібно бути готовими.
«Нам потрібно бути готовими до того, що центральна нормальна енергосистема може опинитися під загрозою. Тому варто вжити заходів обережності. Ми не можемо робити вигляд, що немає проблем…У нас є час підготуватися, і думаю, що наступна зима буде важкою, швидше за все, але ми будемо краще підготовлені. І це буде менш драматично… – сказав він. – Я повністю згоден з іншими доповідачами: зараз ми вперше маємо справжні консолідовані глобальні зусилля(прим. авт. – для допомоги Україні). Я маю на увазі Європу, Азію, Америку, всі міжнародні інституції тощо. Всі вони працюють на спільній платформі, яка координується США. Це платформа G7 плюс. Там працюю я і багато інших експертів. І я розумію, що ті, хто працює над цим, вони хочуть бути переконаними, що міжнародна допомога, яка надається в надзвичайних ситуаціях, не втрачає своєї актуальності. Що нагальні потреби добре координуються. Звичайно, ми розуміємо, що можуть бути проблеми, пов’язані з тим, що вам потрібен певний час, щоб виготовити обладнання, знайти його, можливо, переадаптувати».
Виконавчий директор «Асоціації енергоефективні міста України» Святослав Павлюк наголосив, що минула зима була не найгіршою, яку ми пережили. І українські міста повинні розуміти, що маючи божевільного сусіда під боком, метою якого є збільшення страждань цивільного населення, потрібно готуватися до того, що вони нам будуть намагатися зіпсувати нам кожен день.
«Це була не найгірша зима, бо пропри труднощі, ми мали певні резерви: обладнання, спеціалістів. «Укренерго» мало можливість підняти зі складів списане старе обладнання і можна було відновлювати певні критичні елементи системи передачі електроенергії. Ми розуміємо, що таких запасів стало різко менше і можливості таких швидких реакцій буде також менше, тому я би не розслаблявся», – сказав Святослав Павлюк.
За його словами міста та громади мають проаналізувати та врахувати досвід минулої зими при підготовці до наступного сезону.
«Мають підходити до своєї енергетичної системи, як до мультипаливної системи, тобто не варто розраховувати тільки на електроенергію чи тільки на газ чи тільки на місцеві види палива. Має бути мультисистемний мультипаливний підхід. Я б вже зараз звернув увагу на всі ці речі і готувався до наступного поля сезону. Легшим він легше навряд чи буде».
