Одним з найвагоміших результатів червневої конференції з відновлення України, яка цього року відбулася у Лондоні, стала пропозиція Європейської Комісії щодо створення спеціального інструменту фінансування Ukraine Facility. За інформацією на сайті Мінекономіки, Фонд Ukraine Facility (далі – Фонд) покликаний забезпечити короткострокове та середньострокове фінансування потреб України на відновлення та реконструкцію впродовж 2024-2027 років. Загальний обсяг інвестицій за цей період складатиме до 50 мільярдів євро, понад третина яких буде спрямована на фінансування поточних бюджетних зобовʼязань з огляду на величезний дефіцит Державного бюджету, спричинений війною.
Важливо наголосити, що передумовою надання такої суттєвої підтримки в рамках Фонду є те, що Україна продовжуватиме поважати ефективні механізми демократії та її інститутів, включаючи багатопартійну парламентську систему, верховенство права, а також гарантуватиме дотримання прав людини, включаючи права осіб, які належать до меншин. Крім того, всі заходи, що фінансуються в рамках Фонду, повинні керуватися принципами «не зашкодити» та «нікого не залишити осторонь».
Загальними цілями Фонду є підтримка України у:
- подоланні соціальних, економічних та екологічних наслідків війни, тим самим сприяючи відновленню, реконструкції та модернізації країни;
- сприянні соціальній, економічній та екологічній стійкості та прогресивній інтеграції до Європейського Союзу, глобальної економіки та ринків;
- поступовому узгодженні з правилами, стандартами, політикою та практикою Європейського Союзу («acquis») з огляду на майбутнє членство в ЄС, таким чином сприяючи взаємній стабільності, безпеці, миру, процвітанню та стійкості.
Крім того, одними зі специфічних цілей функціонування Фонду є «сприяння соціальному діалогу; сприяння недискримінації та толерантності, забезпечення та зміцнення поваги до прав осіб, які належать до меншин та заохочення гендерної рівності».
Компонент (pillar) I Фонду охоплює фінансову підтримку як у вигляді безповоротної, так і кредитної допомоги для України. Для виплати цієї підтримки Уряд України готує План у тісній співпраці з Європейською Комісією, який має бути схвалений ЄС.
Власне, 12 жовтня 2023 року у Києві відбулася зустріч заступника Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олексія Соболева з представниками громадських організацій та експертним середовищем, на якій і було безпосередньо представлено проєкт Плану та обговорено пропозиції щодо його доопрацювання. Зважаючи на той факт, що громадськість, як і органи місцевого самоврядування, не залучалася до розробки документу, на відміну від, зокрема, окремих представників бізнесу, а представлена ЄС ще наприкінці вересня концептуальна записка так і не була оприлюднена, до того ж на самому заході була можливість ознайомитись лише з презентацією, а не самим Планом, то не дивно, що запрошені учасники неодноразово наголошували на непрозорості та неінклюзивності самого процесу розробки документу.
Втім, під час заходу вдалося дізнатися, що соціальні питання включені до розділу «Людський капітал», який, в свою чергу, є частиною блоку економічних реформ. Серед пріоритетних програм було зазначено:
- підвищення рівня освіти та навичок;
- вирішення питань харчування дітей в навчальних закладах;
- забезпечення доступу до медичних послуг та посилення реабілітації;
- збільшення частки робочої сили, в тому числі за допомогою заходів щодо гендерної рівності та подолання соціальних і економічних наслідків війни;
- адаптація програм і послуг соціального захисту до нових викликів;
- розробка Стратегії зайнятості населення;
- доопрацювання Стратегії державної міграційної політики та затвердження Стратегії демографічного розвитку;
- забезпечення доступності житла.
Звісно, правила, стандарти, загалом законодавство ЄС, до якого ми маємо наблизити наші документи, не враховують ті соціальні виклики, з якими зіштовхнулась Україна під час війни, зокрема: мільйони втікачів від війни як всередині країни, так і закордоном; десятки (якщо не сотні) тисяч осіб з інвалідністю, набутою внаслідок війни; потребами у реабілітації мільйонів осіб; зруйноване житло, інфраструктура тощо. Тому очікувати, що серед європейських регуляцій ми отримаємо відповіді на всі запитання в контексті відбудови України, не варто. Проте серед вищеназваних представником Мінекономіки пріоритетів у сфері людського капіталу не було висвітлено ті необхідні реформи, які безпосередньо зазначені у 2-х звітах Єврокомісії з вимогами до України в контексті євроінтеграції.
Зокрема, йдеться про реформу деінституціалізації – трансформацію системи догляду і виховання дітей, а також розвиток послуг на рівні громад, зокрема для осіб з інвалідністю.
На відсутність деінституціалізації серед пріоритетних заходів у презентації Плану України в рамках Ukraine Facility (на відміну від харчування дітей у школах, про яке не згадується у тих самих вимогах), звернула увагу громадська спілка «Українська мережа за права дитини». Проте вже наступного дня Мінсополітики запевнило, що «Внаслідок міскомунікації виникло хибне враження, що деінституалізація поза фокусом Уряду. Але це не так. Реформа є вкрай важливою і є складовою Плану України вже зараз».
Що ж, щиро вітаємо і наявність реформи в Плані, і саму заяву, а для уникнення подальших міскомунікацій пропонуємо забезпечити прозорість та інклюзивність Фонду, зокрема шляхом залучення громадських організацій, представників бенефіціарів на всіх етапах реалізації (планування, впровадження, моніторингу тощо). Зокрема, можна розпочати з оприлюднення і виставлення для громадського обговорення концептуальної записки та повного тексту Плану України.
Наприкінці варто також нагадати ще один важливий наратив Пропозиції Європейської Комісії щодо Регламенту Європейського Парламенту та Ради щодо створення Ukraine Facility (фактично, проєкт документу, який має бути затверджено): «…Для підготовки та, за потреби, для реалізації Плану України, короткий виклад процесу консультацій, проведених відповідно до національного законодавства з відповідними зацікавленими сторонами, включаючи місцеві та регіональні органи влади, соціальних партнерів та організації громадянського суспільства, а також внесок зацікавлених сторін – відображаються в Плані України».
Громадські організації до співпраці готові. А Уряд?
Маріанна Онуфрик
експертка проєкту Euroscope (ГО “ANTS”)