Уздовж одеських берегів лунають жаб’ячі концерти. Дивина. Адже наші жаби – істоти прісноводні, у Чорному морі не живуть. Цих тварин приніс разом із сміттям потужний потік дніпровської води, який утворився через штучну катастрофічну повінь. Співати їм залишилося недовго. Як тільки принесена з Каховського водосховища прісна вода перемішається з чорноморською і солоність тут відновиться, тваринки загинуть. Зате в ці райони зможуть повернутися суто солоноводні мешканці, яким зараз непереливки.
Підрив 6 червня 2023 росіянами греблі Каховської ГЕС не лише призвів до загибелі багатьох людей та економічних збитків, а й завдав величезної шкоди довкіллю. Хоча природа, як показує досвід, скажімо, Чорнобильської зони, має фантастичний потенціал, але відновлення відбудеться не на всіх ділянках, не усіх природних комплексів і далеко не відразу.
Від краю до краю
За інформацією вчених Світового центру даних з геоінформатики (СЦД) та сталого розвитку, який діє на базі КПІ, затоплення відбулося за одним із трьох сценаріїв, які СЦД-Україна спрогнозував ще у жовтні 2022. Це означає, що на момент піку затоплення загальна площа, вкрита водою (разом з руслом і гирлом Дніпра) сягає понад 1100 км2. Мінімальна ширина затопленої смуги території сягає 2,3 км біля самої ГЕС, максимальна – 23 км біля гирла річки. Ширина максимальної не суцільної смуги затоплення (з елементами незатоплених територій у середині зони) сягає 38 км. При цьому, узбережжя правого берега Дніпра затоплено у 8 разів менше, ніж ліва частина берега.
Це величезне водне дзеркало, яке ніяк не здолати сухопутним тваринам, якими би сильними вони не були. Врятуються тільки ті, що зможуть знайти якісь узвишшя або будуть близько до берегів цього тимчасового моря.
Для повноти картини треба розуміти, що трагедія розгортається у пониззі Дніпра, четвертої за довжиною (після Волги, Дунаю та Уралу) і третьою за площею басейну річки Європи (після Волги й Дунаю). Тобто водної поверхні тут і так чимало. Здавалося би, природа мусить мати якісь адаптаційні механізми щодо підйомів води. Дійсно, для заплави Дніпра, як і для будь-якої річки, повінь в принципі не є чимось надзвичайним. Природа дельти і річкової заплави до підйомів води пристосована. Але цього разу підйом води був по-перше, дуже швидким, по-друге, дуже високим, а по-третє, відбувся не навесні, а на початку літа. Це, зокрема, було дуже погано для птахів.
За даними Української природоохоронної групи (УПГ) в зоні затоплення в плавнях нижнього Дніпра зосереджені найбільші в регіоні колонії птахів (чаплі, коровайки, крячки, качки, погоничи, пастушок, лиска та водяна курочка, лебідь-шипун). Гнізда пропали, пташенята загинули. Вдруге за це літо ці птахи вивести пташенят вже не встигнуть.
Хороша новина полягає у тому, що за прогнозами орнітологів з УПГ птахи зможуть відновити свою чисельність за 3-7 років. Більше часу (5-10 років) знадобиться на відновлення чисельності низки хижаків, наприклад лунів.
Підтримати відновлення колоній птахів допоможе суворе дотримання охоронного режиму на заповідних територіях, яких тут створено вже чимало, та виконання вимог закону про сезон тиші. Ясно, що поки іде війна і російські агресори ще на території нашої вітчизни, тишу зберігати важно. Але як тільки ворог буде вигнаний геть, сподіваюсь, що ч. 5 ст. 39 Закону України «Про тваринний світ», що передбачає запровадження сезони тиші у період розмноження диких тварин з 1 квітня до 15 червня, запрацює належним чином. Відповідно до цієї статті забороняється:
- проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (у тому числі пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, концертів, фестивалів, використання моторних маломірних суден (крім їх використання під час здійснення контролю у сфері охорони, використання і відтворення рослинного і тваринного світу та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій);
- здійснення всіх видів рубок головного користування та всіх видів рубок формування і оздоровлення лісів на всіх лісових ділянках, що належать до відтворювальних ділянок відповідно до упорядкування мисливських угідь, високогірних лісів, приполонинних лісів, лісів у ярах, балках і річкових долинах, лісових ділянок на схилах ярів, балок, обривів, осипів і зсувів, берегозахисних ділянок, лісових ділянок навколо витоків річок, уздовж межі з безлісною місцевістю, лісів у мокрих та сирих типах лісорослинних умов, у межах територій природно-заповідного фонду;
- меліоративний вилов біоресурсів, здійснення науково-дослідного, науково-конструкторського, науково-промислового лову із залученням технічної бази промислових рибальських підприємств, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах.
Коли зоологи в розпачі
Від тисячі з гаком квадратних кілометрів суцільної водної поверхні, що утворилася після російського теракту, до підриву дамби були сушею десь четверта частина: за розрахунками Українського гідрометеорологічного інституту на основі супутникових знімків, станом на 11 червня на Херсонщині було затоплено 309 кв. км. Це утричі більше за площу Парижу. Або на трохи менше площі Венеції. От тільки на відміну від італійського «раю на воді», затоплені землі Херсонщини – це переважно степи або напівпустелі, які ніколи не затоплювалися. Степові тварини та рослини не пристосовані до повені, чимало з них загине. А тих їжаків, зайців, змій, ящірок, які опиняться на шляху потужного валу води, просто змиє в море. Коли вода спаде, утворяться величезні площі, де тварин не буде взагалі.
Але з часом ці місцевості почуть знову заселятися, тварини будуть мігрувати сюди з сусідніх, незатоплених територій. Як старе кострище поступово заростає зеленню, так і ці території поступово будуть оживати.
За даними к.б.н. Михайла Русіна, через затоплення виникає ризик зникнення багатьох червонокнижних тварин. Зокрема, популяції степової мишівки та ємуранчика Фальц-Фейна можуть зникнути на 70%, сліпака піщаного — наполовину. Ці милі дрібні тваринки просто не встигнуть мігрувати, та й знайти іншу придатну для їхнього життя територію в розораному майже вщент степу їм навряд чи вдалося б.
Можна поглянути на це з іншої сторони і сказати, що є шанси, що незважаючи на затоплення третина популяції цього ємуранчика і половина популяцій інших двох тварин виживуть. А от чи достатньо буде цих залишків для порятунку виду – це вже скаже тільки пан Михайло та інші фахівці після ретельніших досліджень. Щодо заходів з порятунку цих тваринок та інших рідкісних видів, то часто найкращий спосіб їм допомогти – захистити місця, де вони мешкають, від людського впливу. Тобто – створення заповідних територій, де ще вони не створені і підтримання максимально суворого режиму заповідності на вже існуючих.
Ось, до речі підготовлений УПГ перелік перспективних об’єктів природно-заповідного фонду, які постраждають в результаті руйнування греблі Каховської ГЕС і які після дообстеження треба буде створити. Нагадаю, що національний парк та заказники загальнодержавного значення створюються указами президента, а місцеві – рішенням обласної ради. Отже, чекаємо після перемоги на рішення щодо створення таких заповідних об’єктів:
- Національний природний парк «Долина Курганів»;
- Ландшафтні заказники загальнодержавного значення «Бургунська балка», «В’яземський», «Дончиха», «Забарине», «Короводинський», «Тягинська балка»;
- Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Кардашинське болото»;
- Ландшафтний заказник місцевого значення «Лесовий каньйон»;
- Ботанічні заказники місцевого значення «Вільхові Саги» та «Орловський»;
- Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Відслонення відкладів міоцену біля села Львове»;
- Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Байди-Бомбандери» та ще з десяток інших пам’яток природи.
Тут був ліс
За інформацією очільника ДП «Ліси України» Юрія Болоховця, через підрив Каховської ГЕС майже 55 тис. гектарів лісів орієнтовно затоплено водою на Херсонщині, у тому числі 47 тисяч га – це окуповані території.
Лівобережжя Дніпра на Херсонщині засаджено сосновими лісами. Родючий пласт ґрунту і молоді насадження швидше за усе знесло потоком води. «Сосна добре росте там, де сухо. У підтоплених місцях застояна вода провокує розвиток кореневої гнилі, змінює кислотність ґрунту. Це загрожує загибелі дерев, якщо вода стоятиме до 20 днів, як це прогнозують. Під особливою загрозою опиняються дерева віком до 10 років», – нагадує головний лісовод України.
Додам від себе, що у цих краях ліс росте погано. Бо це – степова зона. Дискусії щодо небезпеки створення монокультури сосни і доцільності заліснення Херсонщини відбуваються постійно. Виростити тут ліс – важко і дорого, сіянці гинуть, а дорослі ліси – горять. Наприкінці квітня минулого року на окупованій частині Херсонщини вогонь охопив понад 800 гектарів лісу. За словами Юрія Болоховця, який був тоді ще головою Державного агентства лісових ресурсів України, загасити пожежу заважали російські військові – вони не пускали на місце займання лісову охорону доти, доки вогонь не дістався їхніх же блокпостів.
Тож після перемоги і обстеження збитків від повені та пожеж варто створити спеціальну комісію під егідою Міндовкілля та за участі академічних і університетських вчених і громадськості. І визначити, де варто відновлювати ліси, а де, як давно пропонують екологи, треба відновити степ. Є ще території, на яких ліс саджали з метою зупинити рух пісків. Тут теж треба звернутися до вчених з питанням щодо найкращого способу закріплення рухливих пісків, а не просто автоматично пробувати «зробити як було».
А що наверху?
Площа дзеркала Київського водосховища понад 2000 квадратних кілометрів. Коли Дніпро повернеться у своє основне русло, десь половина цієї площі оголиться. Коли зникає така величезна водойма, це призводить до екологічної катастрофи. Природа вона дуже гнучка, вона дуже вміє пристосовуватися, але їй потрібен час, коли відбуваються різкі зміни, це катастрофа. Від того, що така різка зміна відбудеться, загине величезна кількість риби, молюски, раки й інші водні організми.
Треба чимало часу, щоб осушені території хоч якось стали схожими на ті квітучі береги, які були тут до затоплення у 1950-х, коли побудували Каховську ГЕС і створили рукотворне море. Про наслідки теракту для тої частини території, яка лежить вище греблі, треба писати окремо.
Але важливо, щоб плани відновлення греблі і взагалі доцільність такого відновлення обговорювалися із залученням фахівців з Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, Інституту гідробіології, Інституту ботаніки ім. Холодного, Інституту зоології ім. Шмальгаузена, інших установ Національної академії наук, університетської науки та широкої громадськості. Бо нове будівництво і нове затоплення території будуть означати знову екологічну катастрофу.
