Мережа захисту національних інтересів «АНТС» організувала публічну дискусію «Бюджет тривоги: чому Україна не готується до перемоги?», що відбулася у Пресцентрі УКМЦ. У фокусі — аналіз державного бюджету 2025 року та пошук відповідей на запитання: чому, попри рекордні оборонні витрати, Україна досі не має воєнної економіки, а фінансова політика залишається без стратегії перемоги. Експерти з економіки, безпеки, фіскальної політики та оборонної промисловості визначили ключові загрози: відсутність державної доктрини, недофінансування виробництва зброї, блокування експорту та інституційна слабкість систем, які мали б забезпечувати національну стійкість. «Бюджет має бути інструментом перемоги, а не реакцією на обставини. Те, що ми маємо у 2025 році — це бюджет виживання, а не наступу», — наголосив Владислав Смірнов, експерт з фіскальної політики.
Бюджет перемоги потребує не тільки грошей, а системності й відповідальності
Експерти наголошують: навіть за рекордного рівня видатків у 2025 році, український бюджет не став програмою перемоги. Витрати залишаються реактивними, а не стратегічними. На думку Сергія Рокуня, голови правління експертного центру ID Ukraine, ключем до перетворення бюджету з інструменту виживання на інструмент перемоги має стати не лише збільшення фінансування, а створення системи відповідальності та планування: «Стратегія бюджету війни — це про ефективне використання бюджетних коштів з одного боку, з іншого боку, це про те, щоб були ефективні механізми для покарання тих, хто займається корупцією і неефективно використовує бюджетні кошти. Тобто критерій розумності і критерій наслідків за нерозумні або корумповані діяння, порядок, правила планування — секрет успіху. Говорячи про стратегію бюджету перемоги, на мій погляд, вона повинна включати три обов’язкові елементи, окрім сектору безпеки й оборони: освіту та науку, охорону здоров’я та систему правосуддя. Оскільки саме в такій парадигмі наші громадяни в довгостроковій перспективі будуть освіченими, здоровими та спроможними захистити свої права».
Залежність від зовнішніх грошей — це не стратегія
Український бюджет 2025 року, як і в попередні роки, значною мірою наповнюється коштом міжнародної підтримки. Але у контексті політичних коливань на Заході така залежність може стати вразливістю. Експерт Мережі «АНТС» Артем Деяк звернув увагу на той факт, що нестабільність зовнішньої підтримки — це не теоретична, а вже практична загроза. Аналітики підкреслили, що до 50% українського бюджету нині забезпечується за рахунок міжнародної допомоги — як від урядів партнерських країн, так і через міжнародні фінансові інституції. Це дозволяє Україні функціонувати у воєнних умовах, проте не може слугувати довгостроковою моделлю. Зменшення або пауза в наданні такої підтримки може призвести до серйозної фінансової кризи всередині країни.
«Після скандалу в Овальному кабінеті ми маємо розуміти: довіра і гарантії — не синоніми. Будь-яка затримка в підтримці робить нас уразливими. Потрібен план “В”, що спирається на внутрішні ресурси», — зазначив Артем Деяк.
Податки, митниця, тіньовий ринок: ресурс є, але система гальмує
Попри зростання податкових надходжень на 40% за перший квартал 2025 року, експерти пов’язують це не з економічним зростанням, а з посиленням фіскального тиску на бізнес. Податкова система залишається складною для адміністрування, а податкова служба — фактично нереформованою. Крім того, надходження втрачаються через великий тіньовий ринок. За оцінками, нелегальний обіг підакцизних товарів, зокрема тютюну та алкоголю, перевищує довоєнний рівень у 2,5 раза. Митниця, яка могла би стати джерелом стабільного доходу, досі демонструє вразливість до корупційних схем. Натомість увага уряду часто фокусується не на детінізації стратегічних секторів, а на дрібних онлайн-продажах. «Ми підвищуємо податки не для зростання бюджету, а щоб елементарно компенсувати втрати минулих років. Бізнес затискають, замість того, щоб використати його як союзника війни», — зазначив Владислав Смірнов. Високий рівень тінізації економіки, брак реформ у податковій та митній системах — усе це гальмує реальне зростання. Експерт Владислав Смірнов закликав до перегляду підходів у фіскальній політиці.
Виробники під тиском: як держава гальмує зростання оборонної промисловості
Попри величезний попит на зброю, українські виробники стикаються з бюрократичними бар’єрами, непрогнозованим державним замовленням і навіть кримінальними справами за прибуток. Аналітики зазначають, що державна політика не лише не стимулює воєнну економіку, а й створює штучні перепони для її розвитку. «Наші виробники зброї більше року перебували під загрозою кримінальних справ за те, що отримували 15% прибутку. Паралельно уряд роздавав бронювання випадковим підприємствам, тоді як конструкторів дронів забирали до війська просто з цехів. І зараз, коли державного фінансування недостатньо для повного завантаження підприємств оборонного комплексу, уряд має оперативно запропонувати оптимальну модель експорту зброї, щоб дати стимул для розвитку економіки, створити нові робочі місця, збільшити надходження до бюджету, збільшити фінансування армії тощо. Інакше більшість наших оборонних підприємств і їх технічні розробки релокуються за кордон і наша перевага після перемоги буде втрачена», — заявив Ілля Несходовський, експерт Мережі «АНТС».
Усе є. Проблема у пріоритетах
На завершення учасники дискусії зробили головний висновок: в України є все необхідне для мобілізації перемоги — фінансовий потенціал, підприємці, виробничі потужності, людський капітал. Проте бракує головного — стратегічної політичної волі та чітких пріоритетів. Бюджет 2025 року, попри рекордні суми на оборону, не став програмою дій, що веде до перемоги. Експерти назвали його «бюджетом утримання» — документом, який дозволяє тримати оборону, але не дає поштовху для наступу. Вони наголосили: наявність ресурсу — це лише частина успіху. Без чіткого плану, прозорого управління, реального запуску воєнної економіки та податкової справедливості — перемога залишиться декларацією, а не курсом дій. Бюджет 2025 року не став програмою дій для перемоги — і це ключова тривога, яку озвучили експерти. «Бюджет 2025 року показує: ми не готуємося до перемоги. Ми просто виживаємо», — резюмував Владислав Смірнов.
