Україна після перемоги. Зараз громадяни бачать руїни і зруйновані життя. Але виграти війну – це марафон і після перемоги почнеться тривала робота із відбудови життя.
Українські міста після перемоги – це інновації, це комфорт і гармонія із природою. Це високотехнологічні заводи. Це мільйони українців (не лише біженців, але і ті, хто виїхав давно чи працює у Кремнієвій долині), які повертаються до рідної країни із особливою місією – стати архітекторами майбутнього, втіливши найсміливіші мрії.
Нині не вщухають розмови щодо того, якою буде економіка та інфраструктура України після перемоги нашої держави в російсько-українській війні. Про підготовку Плану відновлення чи так званого Плану Маршалла активно почали говорити в експертних колах та на міжнародних зустрічах. Ганна Гопко, голова комітету ВРУ у закордонних справах 8 скликання, ще в 2017-2019 роках спільно з литовцями – двома екс-прем’єр-міністрами Литви – активно просувала в світових столицях План Маршалла для України, тож запитаємо в неї – що потрібно зараз, аби План відбудови України відображав не лише економічні, інфраструктурні запити, але й цінності громадян, які віддають життя за свободу. Зараз Ганна Гопко як Голова Правління Мережі захисту національних інтересів “АНТС” перебуває у Варшаві, де створено з однодумцями Міжнародний центр Української перемоги, на базі якого залучено і польських фахівців до розробки Плану.
Пані Ганно, скільки коштуватиме відновити Україну та як це буде відбуватися?
“9/11” щодня триває в різних містах України. Своїм терором Росія перетворює українські міста в Грозний часів чеченських воєн і лякає світ, що далі буде застосування хімічної зброї як в Алеппо. Країна-окупант ракетно-бомбовими ударами вбиває українських громадян, нищить житлові будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, цивільну, промислову інфраструктуру. За попередньою оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я кількість постраждалих в Україні, які потребують гуманітарної допомоги, становить понад 18 мільйонів осіб.
Порушено товарно-логістичні зв’язки, не працює виробництво на кожному третьому підприємстві, під загрозою весняно-польові роботи, величезні ризики для функціонування більшості секторів економіки, що негативно впливає на забезпечення населення необхідними товарами і послугами, наповнення доходів державного та місцевих бюджетів.
Кожен день руйнувань збільшує збитки, тому дати точну оцінку складно. За даними Уряду України нанесені російськими окупантами матеріальні збитки та втрати вимірюються в сумі понад 1 трильйон доларів США. Вартість відновлення втрат може бути значно більшою, важко оцінити масштаби шкоди природі, сільському та лісовому господарству, тваринному та рослинному світу. З кожним днем продовження війни цифри втрат зростають. Тому ми пояснюємо на зустрічах із Конгресом, Держдепартаментом, чому потрібно пришвидшити надання зброї, особливо ППО, щоб було менше людських втрат і руйнувань. На сьогодні російські воєнні злочинці знищили понад 4000 житлових будинків, ще тисячі пошкоджено, 540 навчальних закладів і 135 лікарень, понад 10 млн українців стали вимушеними переселенцями та біженцями.
Хто виділятиме гроші на відновлення України?
Винною у нанесені руйнувань є керована путіним російська федерація, держава-агресор, якій допомагає диктатор лукашенко, і справедливим буде, щоб економічний тягар відновлення зруйнованої інфраструктури України здійснювався би за рахунок активів цих держав і їх резидентів.
США, Велика Британія, країни ЄС, Японія, Швейцарія, інші демократичні країни ухвалили та продовжують посилювати пакети економічних санкцій проти РФ, зокрема блокування операцій, пов’язаних з управлінням резервами центрального банку РФ, рішення щодо розшуку та арешту активів резидентів РФ.
Арешт золотовалютних резервів центробанку РФ, інтенсивний пошук та арешт активів, банківських рахунків, нерухомості, літаків, яхт “путіністів” дає можливість розраховувати, що в найближчий час буде відпрацьовано юридичні механізми, яким чином багато сотень мільярдів доларів можуть надійти Україні для відновлення і компенсацій у вигляді репарацій – повного або часткового відшкодування Російською Федерацією – державою, що розпочала агресивну війну, збитків, заподіяних Україні, що зазнала нападу.
Про політичну підтримку України оголосили та надали військову та гуманітарну допомогу значна кількість країн демократичного світу. Міжнародні фінансові організації та країни-партнери для підтримки України взяли зобов’язання із виділення збільшених обсягів фінансування на зміцнення обороноздатності, фінансову, економічну та гуманітарну підтримку.
Яким буде український шлях плану Маршалла?
Очевидно, що шлях відновлення України після перемоги у виснажливій війні буде тернистим. І тут важливо, щоб робота над ключовими позиціями в експертних середовищах всередині країни та між міжнародними організаціями, представниками урядів інтенсифікувалася вже зараз.
Росія розпочала війну в Україні в 2014 році із вторгнення в Крим, призвела до страждань мільйонів людей, нанесла численних матеріальних втрат та економічних збитків. Професійні дискусії щодо можливого плану відбудови України ведуться з 2014 року, зокрема ініціювання проєкту в 2017-2019 році здійснювала група депутатів Європейського парламенту, яку представляв Андрюс Кубілюс, було розроблено декілька конкретних варіантів, пропоновані елементи плану реалізовувались в Україні спільно з іноземними партнерами під час проведення секторальних реформ. Попередні напрацювання можна завантажити за посиланнями: 1, 2.
Під час березневого саміту лідерів Британії та чотирьох країн Вишеградської групи – Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини було досягнуто згоди щодо необхідності розробки Плану Маршалла для відбудови України. Учасники саміту зазначили, що одним із джерел грошей може бути відчуження та продаж лондонської власності підсанкційних олігархів, пов’язаних з Путіним. Попри те, що такий крок може бути символічним, він не зможе зібрати достатньо грошей, необхідних для відновлення країни, зруйнованої війною.
Проєкт загального Плану Маршалла для України існує як ініційована ідея та потребує консолідованого опрацювання всіма партнерами для визначення конкретних механізмів та джерел ресурсів для реалізації Плану відбудови України після завершення війни. Ми вже мали зустріч із представниками Японії (їхня JAICA має фахівців із реконструкції), Австралії, з керівницею USAID Самантою Пауер, з якою окрім питань гуманітарної допомоги, говорили і порядок денний після перемоги.
Поки тривають бойові дії і майбутня перемога як і умови перемовин визначаються здобутками української армії, ще передчасно говорити про всі деталі Плану, однак враховуючи історичний досвід є необхідність вже зараз планувати та оцінювати можливості окремих країн, враховуючи те, що де факто елементи такого Плану вже діють і допомога Україні надається вже зараз.
Вбачається, що підготовка, виконання та контроль за виконанням Плану відновлення України має бути добре структурованим, мати чітку координацію, розподілені обов’язки між партнерами, достатні можливості для управління великими, середніми та малими проектами із зведеним бюджетом у сотні мільярдів доларів, потребуватиме узгодження з іншими процесами, зокрема судовими розглядами та рішеннями про репарації в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, Спеціальному трибуналі, гармонізації українського законодавства до стандартів ЄС. Тому критичною є саме перемога України, а не тривалий процес політико-дипломатичного врегулювання, який ми спостерігали 5 років в рамках Нормадського формату.
Які суми вже надійшли та скільки ще планують надіслати?
З перших днів повномасштабного воєнного вторгнення російської армії на українську територію різнопланову підтримку Україні надали уряди США, Великобританії, Канади, країни ЄС, Японії, Австралії, інших демократичних країн, а також міжнародні фінансові організації, зокрема Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Міжнародний валютний фонд; гуманітарну допомогу надали Казахстан, ряд іноземних компаній.
Актори Ештон Кутчер та Мілі Куніс розпочали кампанію зі збору коштів для українців і швидко зібрали понад 35 млн. доларів, що є натхненним прикладом для багатьох країн та компаній, які ще не долучились.
Близько 3,9 млрд грн у еквіваленті надійшло на спеціальні рахунки в НБУ з-за кордону у іноземних валютах, які направлено на потреби Армії та громадян.
Міністерство фінансів України для компенсації втрат бюджету від зниження податкових надходжень з початку війни випускає військові облігації, кошти від продажу яких направляються на фінансування оборонних та гуманітарних потреб. Багато громадян, які накопичували гроші для придбання житла, автомобіля, освіти дітей, лікування та відпочинку, розуміють, що зараз головна мрія про перемогу, і готові свої фінансові збереження інвестувати на підтримку держави шляхом придбання військових облігацій.
Враховуючи понесені втрати слід прогнозувати, що суми обсягів військових облігацій будуть зростати, дохідність таких облігацій має зменшуватись, бо їх гарантом є держава. Післявоєнні облігації мають називатись – Облігації відбудови України.
Сьогодні для масового залучення громадян до фінансування потреб країни у воєнний та післявоєнний періоди всі системно важливі банки мають терміново скасувати зайві обмеження і надати можливість придбання військових облігацій через онлайн-сервіси. Також важливим є і те, над чим працюємо, зокрема, в АНТС, підтримка малого і середнього бізнесу, 70% якого зупинили свою роботу.
І на всіх міжнародних зустрічах зараз закликаємо надати більше фінансової допомоги. Бо справжнє занепокоєння викликає руйнування економіки України, яке спричинить масовий відтік людей. Ми говоримо про відтік мізків, зруйнований бізнес, розірвані економічні ланцюги. Функціонуюча економіка є основою стійкості України, щоб вона могла протистояти російській агресії. Це ще одна причина, чому країни НАТО повинні захищати небо над Україною.
Як ви вважаєте, це буде допомога чи кредити, які потрібно буде повертати?
Вже сьогодні та в майбутньому джерелами допомоги для відсічі агресору та відбудови України є і можуть бути зокрема прямі безповоротні допомоги урядів, міжнародних організацій та корпорацій, пільгові довгострокові та середньострокові кредити міжнародних фінансових організацій, товарні, лізингові кредити підприємствам, прямі іноземні інвестиції, трансфери високоінтелектуальних технологій, допомога української діаспори, допомога вітчизняних та іноземних юридичних та фізичних осіб, тощо.
Одним із способів допомоги може стати партнерство крупних міст іноземних країн з українськими містами, які зазнали нищівних руйнувань, щодо фінансування комплексного проєктування та побудови нових сучасних житлових кварталів з необхідною соціально-побутовою інфраструктурою.
Україна має право сподіватися на справедливі списання та/або реструктуризацію боргів по раніше отриманих кредитах. Важливо також послабити або анулювати боргове навантаження на корпоративний сектор економіки, який зазнав форс-мажорних руйнувань та зупинки виробництва.
Не допомогою, а компенсацією збитків та руйнувань стануть репарації за рахунок конфіскованого майна відповідно до санкцій США, Великобританії, Канади, ЄС, Швейцарії та інших країни щодо держав-агресорів (Росія та Білорусь) та їх резидентів, суми коштів від імпорту газу та нафти в Європу з Росії на спеціальному депозитному рахунку.
Що на вашу думку, може дати довгостроковий розвиток України?
Складно в умовах війни говорити про довгострокові плани розвитку України. Однак можна сказати про мрії.
Одна з мрій – це відродження як фенікса з попелу нашого величного літака АН-225 “Мрія”, який був знищений російськими десантниками в Гостомелі. Сподіваємось, що буде бажання країн-партнерів замовити та профінансувати виробництво ще кількох Мрій, які б були послами незламності духу, які на своїх крилах доставляють мирні вантажі.
Довгостроковий розвиток України – це сталий економічний розвиток, що базується на демократичних принципах, верховенстві права, суспільних цінностях справедливості, правди, добра, гідності та поваги.
Війна, розпочата Росією, показала всьому світові, що без успішної економічно розвиненої України не може бути безпечної Європи.
Дуже важливо розбудовувати партнерства – міст побратимів, які зараз мали б допомагати містам України (гуманітарна допомога, забезпечення територіальної оборони), і після перемоги далі розвивати ці партнерства. Це питання інновацій. Уявіть як країни ЄС – беруть для себе великі міста і допомагають конкретними справами.
Очевидно, є ризик що цю допомогу можуть розікрасти, знайдуться ті ж самі «освоювачі» коштів, як цього уникнути?
План відбудови України із усім законодавчим забезпеченням – це план пришвидення членства України в ЄС також.
Звісно, питання подолання стратегічної корупції – це глобальне питання. І ми бачили, як деякі західні партнери досі помагають росії відмивати брудні гроші через німецькі банки, наприклад. Є компанії, які досі працюють в рф і фактично є спонсорами російських військових злочинців.
Корупційні дії шкодять економіці, корупція – це як вірус, який не дає організмові бути здоровим. Вакциною від корупції є прозорість та контроль на всіх стадіях процесу надання та використання допомоги. Корупція не знає кордонів і живиться з реального сектору економіки. Економічний егоїзм окремих західних компаній підживлював вовчі апетити рашистської зграї. Компанії, які сприяли мілітаризації путлерівської росії прагнутимуть заробляти на відбудові України.
Наше завдання не допустити ці компанії, яким не місце у вільній демократичній Україні. Для цього важливо розробити критерії прийнятності юридичних осіб до участі в закупівлях товарів, робіт та послуг на виконання Плану відбудови, критерії прийнятності донорів та інвесторів.
Для недопущення розкрадання допомоги маємо створити систему правових механізмів, при яких була б не лише невідворотність покарання за корупційні діяння, але й система контролю, яка забезпечувала б невідворотність виявлення корупційних дій, а ще краще дієвіша система превентивного контролю, яка не допускатиме потенційних корупціонерів до планування та здійснення злочину.
Висока ціна втрат, які понесла Україна в боротьбі з російською навалою, масове волонтерство в наданні допомоги, взаємопідтримка дають велику надію на те, що при переході на мирне післявоєнне життя в суспільстві буде нульовий рівень толерантності до корупції, не буде байдужості до проявів марнотратства та монополізму.
Для забезпечення ефективності використання ресурсів в процесі відбудови України важливо визначити найкоротші шляхи допомоги, добросовісних бенефіціарів та реципієнтів допомоги. Крім центральних органів виконавчої влади, завдання яких полягає у централізованому забезпеченні загальнодержавних потреб, значний обсяг допомоги має направлятись органам місцевого самоврядування для відбудови житлових будинків, шкіл, лікарень, об’єктів соціальної, культурно-мистецької та спортивно-масової інфраструктури місцевих територіальних громад.
Пріоритетну роль відіграватимуть нові закони, які мають усунути бюрократичні бар’єри та корупційні ризики при виконанні проєктів відбудови України.
Для координації та дієвого контролю за ефективністю використання допомоги доцільно долучити на всіх етапах процесу від ініціювання до завершення виконання проєктів відбудови фахівців високоавторитетних міжнародних міжурядових організацій, міжнародних неурядових організацій та українських громадських об’єднань.
Ганна Гопко, голова правління Мережі захисту національних інтересів “АНТС”
