Україна взяла хорошу динаміку стосовно євроінтеграційного поступу. І зараз важливо її зберігати.
На цьому, в ефірі телеканалу «Інтер» наголошує Марія Голуб, експертка «АНТС» з євроінтеграції та двосторонніх відносин між Україною та ЄС, представниця Міжнародного Центру Перемоги України.
«Ключовим, звісно є робота по тих семи рекомендаціях ЄС. Нині ми бачимо хороший поступ і прогрес відповідно призначень, які нещодавно відбулися, мова йде і про керівника САП, і про двох членів вищої ради правосуддя. Так само розпочався конкурсний відбір на керівника НАБУ. З інших пунктів теж прогрес відчутний, але дуже багато буде залежати від того, як швидко спрацює ВРУ. Бо, зокрема, по 4 пунктам, як мінімум, передбачається прийняття відповідного законодавства. Як звітує наш уряд, певні законопроекти вже розроблені, вони чекають на узгодження і ухвалення. Зокрема, це законодавство про медіа і з питань FATF, має запрацювати олігархічний закон. Всю цю позитивну динаміку треба пришвидшити у вересні-жовтні для того, щоб вийти на хороші показники у першому звіті, який Європейська Комісія оприлюднить наприкінці листопада», – каже вона.
Експертка підкреслила: дуже важливо комунікувати прогрес по всім напрямкам.
«Багато залежатиме, як спрацює в діалозі з європейською стороною українська і де фактично ми зможемо докласти наших адвокаційних зусиль, якщо будемо розуміти, що є певні розбіжності у поглядах. Зараз обидві сторони демонструють посилену увагу до цих семи рекомендацій і ми, тим самим, пришвидшеним темпом увійдемо у цей політичний сезон», – сказала Голуб.
Вона зауважила: потрібна правильно відбудована комунікація з європейською стороною, оскільки діалог йде не тільки з урядами, а і громадянським суспільством країн-членів ЄС, з бізнес та управлінським середовищем.
«Цей діалог важливий, його потрібно продовжувати. Ми вже побачили на скільки добре такий діалог працює тоді, коли потрібно зняти проблемні питання, як от було з кандидатством України. Інколи це просто нерозуміння або недостатня поінформованість прогресу, який здійснила Україна. Відповідно комунікація має стати ключовою не тільки з Брюсселем, а і іншими ключовими столицями ЄС. Більш того, цю комунікацію варто активніше прив’язувати у процес підготовки оцього масштабного Плану модернізації і відновлення країни. Тут, знову ж таки, позиція країн-членів ЄС буде вирішальною і ключовою», – говорить експертка.
За її словами зараз також важливо продовжувати посилений діалог, в тому числі, про членство.
«Ми маємо досить значний обсяг євроінтеграційних робіт і, до речі, тут теж присутня хороша динаміка. Україна виконує, поступово наближує своє законодавство у відповідність до європейського. Були відповідні урядові рішення і прийняті законопроекти, у тому числі по митному безвізу. Тому весь цей процес потрібно інтенсифікувати максимально».
Просування у бік ЄС неможливе без модернізації і відновлення.
«У першу чергу, потрібне ключове розуміння того, як увесь процес відновлення бачить українська сторона. Можна так алегорично сказати, що зараз європейська сторона передала м’яч на поле України і дуже очікує конкретного плану з відновлення», – наголосила Марія Голуб.
За її словами він буде складатися як мінімум з трьох частин:
- Україна має представити власне бачення, якою буде структура управління коштів, які будуть надходити і від ЄС, і від інших ключових партнерів, таких як країни Великої сімки. Також треба розуміти, де саме буде роль для США у процесі відбудови.
- Має бути запропоновано бачення: як ми будемо розподіляти безпосередньо відбудову: все що стосується інфраструктури, і де в цьому місці наші геополітичні, економічні та торговельні інтереси. А ще яким чином Україна бачить себе у питання глобального економічного світу через 5-10 років. Все це важливо артикулювати і доносити партнерам, щоб діалог був максимально продуктивним.
- Важливо реалістично і прагматично підійти до, так званого, кошика наповнення. Це потрібно, щоб і Україна, і її партнери розуміли за рахунок чого і кого буде відбуватися відбудова: яка частина буде з грантових програм, яка – з кредитів, і хто ці кредити буде брати на себе. На кого ляжуть боргові зобов’язання: на ЄС, на новостворену структуру, чи все-таки на Україну. Також треба розуміти як будем наповнюватися стосовно внесків, тобто яка роль буде тих самих ключових країн членів ЄС, як от Франції, Німеччини. І ще один момент на якому варто наголосити: ще один можливий варіант наповнення кошику відновлення – це конфісковані російські активи. Зараз дуже інтенсифікували роботу стосовно пошуків російських активів. Вони часто так сховані, що, на перший погляд, не здогадаєшся що це активи країни-агресора. Там можна говорити про значні кошти і Україна має повне моральне право ставити питання, що б вони були конфісковані та передані і витрачені на відбудову нашої країни.
«Ще однією складовою цього плану модернізації має бути безпекова складова. На цьому постійно наголошують європейські партнери. Ми маємо розуміти яким чином ми, разом з партнерами, будемо забезпечувати наші безпекові гарантії для вже відновленої відбудованої інфраструктури, – каже Марія Голуб. – Процес відбудови потрібно починати вже, бо європейська демократія вона досить повільна у прийнятті рішень, хоча, коли потрібно, може пришвидшитися. Чим раніше ми почнемо говорити про конкретику, тим краще».
