В Україні потрібно створити ефективну систему працевлаштування осіб з інвалідністю.
На цьому наголосив генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко під час круглого столу «Працевлаштування людей з інвалідністю: європейські перспективи в Україні».
«На сьогоднішній день певна система у нас є. Але наскільки вона ефективна і чи взагалі ефективна? Так, до початку повномасштабного вторгнення ми мали за статистикою понад 2,7 млн осіб з інвалідністю, лише близько 700 тисяч з них були офіційно працевлаштовані. Враховуючи ці цифри, напевно не була ефективною, – сказав Віталій Музиченко. Якщо в поточному стані сказати про модель, яка функціонує, то ми можемо сказати про те, що роботодавці в окремих своїх випадках здійснюють максимум зусиль і реалізують відповідні програми. В Україні є соціально-відповідальний бізнес, який взаємодіє, який забезпечує відповідні умови і працює в цьому напрямку. Але разом з цим є десятки і десятки тисяч підприємств, установ і організацій, які не те, що не хочуть і не мають бажання цього робити, вони навіть створюють певні перепони для того, щоб дати можливість це робити іншим. Соціальна відповідальність бізнесу передбачає те, що якщо хтось не робить, він має робити внесок для того, щоб це робив хтось інший».
Експерт підкреслює, що є чимало випадків, коли умови закону про основи соцзахисту осіб з інвалідністю ними відверто порушується:
«Переважна більшість підприємств всіляким чином намагаються уникнути відповідальності, не дивлячись на те, що вони абсолютно чітко усвідомлюють, що сьогоднішні умови закону про основи соцзахисту осіб з інвалідністю ними відверто порушується. Тобто не забезпечується і створення відповідного нормативу, і працевлаштування осіб з інвалідністю. Тут можна говорити багато про причини цього, але в даному випадку є чітке порушення норм закону і має бути певна відповідальність. З урахуванням того, що на сьогоднішній день у багатьох випадках особи з інвалідністю не зацікавлені, щоб бути працевлаштованими в суспільстві. Є така патерналістська модель, яка говорить про те, що особа з інвалідністю розглядається уже як особа, яка втратила функціональність і як наслідок – працездатність. Це не зовсім так. У переважній більшості випадків це не пов’язані речі, які нам також потрібно пояснити суспільству, роботодавцям і особам з інвалідністю. І насправді ми говоримо про зміну підходів, зміну ментальності і взагалі парадигми у суспільстві».
За його словами щоб змінити ситуацію потрібно:
- Подумати про ресурс, яким ми можемо оперувати для того, щоб створити ті умови.
- Створити відповідні послуги і умови, які необхідні і роботодавцю, і працівнику для того, щоб забезпечити реалізацію права на працю.
- Змінити систему взаємовідносин між роботодавцями, працівниками і державою для того, щоб цей трикутник фокусувався в одній точці, аби ми говорили про створення ефективної системи працевлаштування осіб з інвалідністю.
Україні потрібна ефективна система працевлаштування осіб із інвалідністю
Найкращі показники працевлаштування осіб з інвалідністю у країнах ЄС, де немає квот