Однією із найрезонансніших юридичних і економічних новин стала відмова ВАКС у вимогах Мін’юсту щодо конфіскації Хустського і Жежелівського кар’єрів. Ці активи планували вилучити в рамках процесу конфіскації активів російського олігарха Олега Дерипаски в Україні.
Поки у світі лише обговорюють шляхи конфіскації російських активів, в Україні ще з осені минулого року активно триває цей процес. У рамках механізму, в якому провідна роль належить Мін’юсту та Вищому антикорупційному суду, вже вдалося конфіскувати українські активи відомих російських бізнесменів Михайла Шелкова, Володимира Євтушенкова, Аркадія Ротенберга та ін.
Однак чи не головним аргументом для конфіскації виступає «російський слід»: присутність серед власників того чи іншого активу осіб, які перебуваються під санкціями України через агресію РФ.
При цьому можуть виникати колізії щодо співвласників цих активів, які не перебувають під санкціями.
Ситуація навколо конфіскації Хустського та Жежелівського кар’єрів, які до жовтня 2021 року опосередковано належали Олегу Дерипасці, а тоді були продані групі українських бізнесменів, стала гарною ілюстрацією такої ситуації.
Як відбувалася угода
До жовтня 2021 року ПрАТ «Хустський кар’єр» і ПрАТ «Жежелівський кар’єр» перебували у власності австрійського будівельного концерну Strabag SЕ, який активно працював в Росії з 1990-х років. Його співвласником у розмірі 27,8% акцій через кіпрську компанію Rasperia Trading Ltd. є Дерипаска.
За кілька місяців до великївійни Strabag SE продала 100% акцій обох компаній за близько 13 млн грн кіпрській компанії Samsta Ltd., номінальним власником якої став німецький інвестбанкір.
Для фінансування угоди було залучено позику від ліхтенштейнської компанії Financial & Investment Energy Holding (F.I.E.H.), яка отримала обидва кар’єри у заставу боргу.
Фактично кінцевим бенефіціаром угоди стала група компаній «Кривий Ріг Цемент», до складу якої входять українські бізнесмени Ігор Мазепа, Віталій Антонов, Василь Даниляк, Ігор Завіновський та інші, про що той же Мазепа зазначав у коментарях для медіа.
Така модель купівлі бізнесу хоч і викликає питання щодо прозорості, однак не є юридично забороненою. Вона може використовуватися не лише для того, щоб приховати власника, а й для захисту активів.
Що вирішив суд
Позиція, яку обстоював Мін’юст у цій ситуації, полягала в тому, що угода продажу була фіктивною і укладена задля виведення майна з-під санкцій в інтересах Олега Дерипаски, який має фактичний контроль над Strabag SE і систематично виводив активи з-під санкцій раніше.
Покупці кар’єрів, в тому числі українські бенефіціари, на думку представників уряду, діяли в інтересах російського олігарха. Крім того, висловлювалися сумніви у ринковій ціні угоди.
Аргументи Мін’юсту, підтримані ВАКС у першій інстанції, хоч і можливо є виправданими в контексті економічної протидії російській агресії, з фактичної і юридичної точки зору не є бездоганними.
Твердження, що покупці активів діяли фіктивно і в інтересах Дерипаски виглядають слабко обґрунтованими, враховуючи їхні статки і досвід у бізнесі.
Самі бенефіціари угоди заперечували її фіктивність. Наприклад, Ігор Мазепа неодноразово наголошував, що діяльність обох кар’єрів була інтегрована в роботу згаданого холдингу «Кривий Ріг Цемент».
16 червня Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення першої інстанції в частині «Хустського» та «Жежелівського» кар’єрів і виключила їхню конфіскацію «відсутністю достатніх доказів щодо можливості підсанкційною особою розпоряджатися корпоративними правами ПрАТ «Хустський кар’єр» та ПрАТ «Жежелівський кар’єр».
Наразі повного рішення немає у відкритому доступі, але можна припустити, що було встановлено недоведеність того, що угоду було укладено в інтересах Олега Дерипаски.
Також сумнівним був аргумент про те, що російський олігарх контролює Strabag SE. Попри ведення бізнесу в РФ і частку власності росіян, це достатньо відома публічна компанія.
Після початку агресії РФ проти України представника Rasperia Trading Ltd. Томаса Булла було виключено зі складу Наглядової ради, а дивіденди на його користь не виплачуються.
Крім того, навіть якби Апеляційна палата Антикорсуду прийняла рішення про конфіскацію, є сумніви, що цей процес міг би пройти безперешкодно. Як зазначено вище, обидва кар’єри перебувають у заставі F.I.E.H., за кошти якої було профінансовано угоду.
Відповідно до Закону «Про заставу», якщо держава конфіскує заставне майно, то одночасно відшкодовує збитки, заподіяні заставодержателю.
Вищеописана схема купівлі активів могла бути застосована, щоб убезпечитися від втрати коштів у майбутньому. Якщо б ці активи все ж конфіскували, то українські бенефіціари могли б вимагати компенсації у держави за втрату заставного майна.
Чому було прийняте таке рішення
Ключовим видається те, що помилковим було намагання здійснити конфіскацію обох кар’єрів в загальному пулі активів Дерипаски. Якщо були підозри у фіктивності угоди, було доцільно фокусуватися на доведенні цього факту і підкріплювати його більш вагомими аргументами.
Фактично на користь цієї тези були наведені лише приклади публікацій медіа, а також довідки та листи правоохоронних органів, а не фактичні докази.
Не було наведено і аргументів на користь того, що саме Дерипаска був бенефіцаром угоди з метою обходу санкцій. Strabag SE – відома публічна європейська компанія, яка ніколи не перебувала під санкціями, і простого факту, що власником частки у її корпоративній структурі є підсанкційна особа, очевидно, недостатньо.
Також у цьому випадку мова, навіть теоретично, не може йти про відповідальність за недотримання санкцій чи ухилення від них, оскільки наразі ці факти не є правопорушеннями згідно із законодавством України.
В квітні у Верховну Раду було внесено законопроєкт про криміналізацію таких фактів, ЄС також йде шляхом посилення відповідальності за ухилення від санкцій, і покарання за це може передбачати конфіскацію. Проте це не знімає потреби у належній оцінці обставин кожної справи і обґрунтування позиції.
Що далі
Рішення Апеляційної палати ВАКС може бути оскаржене до Верховного Суду в порядку касації, однак це не зупиняє його виконання: теперішні власники можуть вільно розпоряджатися майном.
Ще у лютому 2023 року Samsta Ltd. уклала угоду з іншою кіпрською компанією Overin Ltd. про купівлю обох активів. Однак ця угода була заблокована на час розгляду. До речі, саме ця компанія публічно згадується як власник холдингу «Кривий Ріг Цемент».
Зараз ці перешкоди усунуті і угоду може бути завершено. Сама ж Overin Ltd., принаймні частково, контролюється F.I.E.H.: 11 травня Антимонопольний комітет надав згоду на придбання 25% акцій Overin Ltd. саме компанією F.I.E.H.
Хоча у випадку Хустського і Жежелівського кар’єрів рішення Апеляційної палати ВАКС видається обґрунтованим, у подальшому можуть виникнути інші ситуації, коли можна буде однозначно вести мову про ухилення від санкцій.
Для запобігання цьому Україні варто впровадити законодавство, яке б встановлювало відповідальність за такі факти.
Загалом, Мін’юсту, попри брак кадрів і високе навантаження, варто ретельніше підходити до обґрунтування позицій та дослідження обставин справи. «Російський слід» не є універсальним аргументом для відступу від права власності, і навіть в разі позитивних рішень суду в майбутньому такі власники можуть розраховувати на компенсацію збитків, яку заплатять платники податків.
Публікація здійснена в рамках проєкту АНТС «Російські активи як джерело відновлення української економіки», що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).
Автор:
