Застаріла інформація щодо обсягу та видів земельних ресурсів на території громади, відсутність чіткого обліку їх земель та помилки у державному кадастрі – три основні «земельні проблеми» ОТГ.
«Однією зі стратегічних проблем, що виникають зараз у багатьох громадах в галузі земельних правовідносин, є наявність застарілої інформації щодо обсягу та видів земельних ресурсів на їх території. Особливо гострою ця проблема є після проведення процесу об’єднання громад, оскільки сформовано фактично низку нових територій, а інформація щодо їх наповнення відсутня, – каже експерт із земельних питань Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Тарас Шляхтич. – Основним інструментом, що сприятиме вирішенню вказаного питання є проведення інвентаризації земель. Але на даний час, на жаль, не всі громади, внаслідок низки чинників, у змозі це зробити. Тому було запропоновано дієвий механізм розбити цей процес на частини та почати інвентаризувати землі громади “секційно”. Цей варіант вбачається найбільш оптимальним у цій складній ситуацій і дійсно дасть кожній громаді поштовх як у впорядкуванні власного ресурсу, так й у потенційній роботі з залучення інвестицій на їх територію і як наслідок – подальшого отримання доходів до бюджету. На жаль, на даний час переважна більшість громад навіть не розпочала і першого етапу інвентаризації земель».
Ще одне з проблемних «земельних питань» у громадах є помилки у формуванні земельних ділянок або накладення.
«У разі виявлення помилок у державному земельному кадастрі ці недоліки можуть усуватись шляхом внесення змін на підставі уточнення даних, а саме: виготовлення технічної документації з землеустрою. Якщо відбулось накладання земельних ділянок, то землевпорядними організаціями, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності відновлюються координати меж таких ділянок, вимірюється площа накладання земельних ділянок. А уповноважений державний орган, у свою чергу, проводить перевірку за результатами якої й встановлюються наявність або відсутність порушень вимог земельного законодавства фізичними або юридичними особами. Після цього видаються приписи на усунення виявлених порушень. Якщо реагування не відбувається, то питання вирішується у судовому порядку», – каже Тарас Шляхтич.
Високий рівень корупції у вказаній сфері, бюрократія та відсутність чіткого обліку земель та територій також стають проблемами в розпорядженні землями громади.
«Через це ніхто не має чіткого розуміння, який саме ресурс і в яких обсягах є в наявності у громади. Відповідно немає і ясності бачення його розвитку та використання. Крім того, такий основоположний ресурс як земля використовується внаслідок корупційних впливів окремих осіб не на ринкових умовах і не в інтересах громади, а в інтересах однієї особи або групи осіб, внаслідок чого недоотримують прямі та непрямі надходження до бюджету громади, а інвестиційно привабливі об’єкти “заморожуються” на роки та не розвиваються. Висока забюрократизованість процесу також однозначно не сприяє потоку інвестицій. Шляхи розпорядження існують це, наприклад, прозорі аукціони, широке інформування бізнесу щодо наявності інвестиційно привабливих об’єктів, сприяння фізичним та юридичним особам у документальному оформленні (інвестиційний супровід, тощо)», – говорить експерт.
Три основні «земельні» поради Тараса Шляхтича для громад:
- максимально зменшити або взагалі припинити корупційні впливи;
- сприяти бізнесу та громадянам в процесі оформлення, спрощувати складні бюрократичні процедури;
- провести аудит земельних ресурсів.
Матеріал підготовлений у рамках проекту «Зміцнення громад заради перемоги та відродження України» «Зміцнення громадської довіри» USAID/UCBI III.
Даний проект “Зміцнення громад заради перемоги та відродження України” “Зміцнення громадської довіри”USAID/UCBI III виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
