Після історичного рішення Ради ЄС пройшло кілька тижнів, відбулася у швейцарському Лугано конференція по відновленню України, Євросоюз інтенсифікує свій діалог по новому пакету санкцій і поновлює внутрішній діалог щодо принципів реформування ЄС. То що ж робити Україні?
Отримання Україною статусу кандидата і, відповідно, чітка фіксація подальшого членства в ЄС відкрило нову сторінку у відносинах з євроспільнотою. Тепер здебільшого саме від України залежить наскільки швидким і амбітним буде наш рух до повноправного членства в Євросоюзі.
«Отримавши статус країни- кандидата на вступ до ЄС, ми перейшли від політики сусідства до політики розширення. Ці дві політики є абсолютно і принципово різними як стосовно рівня амбіцій, так і стосовно рівня політичної ваги. Важливо розуміти, що якраз політика розширення переслідує ціль – максимально підготувати країну до подальшого членства в ЄС, – каже Марія Голуб, експертка «АНТС» з євроінтеграції та двосторонніх відносин між Україною та ЄС, представниця Міжнародного Центру Перемоги України.
Вона наголошує: 23го червня відбувся дійсно переломний момент: із наданням Україні статусу кандидата ЄС офіційно визнав, що Україна вже розглядається як невід’ємна частина європейського політичного простору та, зокрема, єдиного ринку ЄС: з усіма правами і обов’язками країн-членів Європейського Союзу.
«І європейська сторона вже почала підготовку і оцінку того, яким чином потенційний вступ України впливатиме на єдиний ринок Євросоюзу. Тому Україні зараз важливо бути частиною цих переговорів, захищаючи і відстоюючи наші національні інтереси, особливо враховуючи та використовуючи той факт, що Євросоюз готовий допомагати і технічно, і фінансово, і політично майбутнім своїм членам», – зазначила експерт. Зі статусом кандидата та з ефективним діалогом про поствоєнне відновлення Україна може розраховувати на значні фінансові ресурси, які будуть спрямовані на військову, економічну енергетичну сфери – і це в наших інтересах демонструвати прогрес по ключовим реформам і ще більше отримувати такої допомоги».
Що прискорить старт переговорів про членство?
Швидке і вчасне виконання всіх семи пунктів, які Європейська Комісія запропонувала здійснити Україні перед переходом на наступний етап – етап старту переговорів про членство.
«Це ключові реформи, які, насамперед, потрібні нам самим, адже зможуть надати змісту всім нашим діям, в тому числі по модернізації країн , по відбудові та по створенню інвестиційно привабливого середовища. І, що не менш важливо, динамічний прогрес по цим семи напрямкам, разом з системною імплементацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС допоможе формуванню гарного іміджу країни, яка серйозно ставиться до свого геополітичного вибору- євроінтеграції. І тут важливо створити та опублікувати окремий графік виконання кожного пункту. Це дасть змогу прослідкувати та продемонструвати значний прогрес ще до наступного звіту Єврокомісії, який буде опублікований восени цього року. Виконання має бути у чіткому і постійному діалозі з ЄС із залученням всіх ключових інституцій, і в тому числі громадянського і експертного середовища», – переконана Марія Голуб. – Ще раз хочу зазначити, що ці всі перетворення, особливо в частині антикорупційної реформи та верховенства права важливі і для нас самих, адже вони сприятимуть зміцненню наших інституцій, та нашої здатності протидіяти російській агресії.
Успішне просування по цим пунктам та повна гармонізація нашого законодавства з європейськими практиками, зробить Україну більш привабливою інвестиційно, що особливо актуально для післявоєнної відбудови. І до того ж це масштабне вкладення закордонних інвестицій сприятиме посиленому діалогу про посилення безпеки України. І це логічно: обидві сторони будуть зацікавлені у дієвих гарантіях безпеки. Саме тому в контексті діалогу про відновлення ми маємо залучати також військових та експертів у цій сфері. Щоб у діалозі про потенційну модель і способи відновлення країни, як післявоєнної відбудови, так і для відновлення критичної інфраструктури, було і їх бачення. Адже військові, швидше за все, дивитимуться на цей процес під іншим кутом. І їх думка має бути врахована при напрацюванні частини про надання гарантій безпеки».
За умови чіткого виконання і просування по євроінтеграційному шляху реформ ми можемо вийти на старт переговорів про вступ під час підготовки до саміту «Україна-ЄС» вже наступного року.
І тут позитивним для нас є те, що дружні до нас Чехія та Швеція, у найближчі періоди будуть головувати в Раді ЄС. Тому зараз важливо більше вкладати у двосторонні відносини «Україна-ЄС». І ще один момент: Україна має чітко продемонструвати чим ми відрізняємося від інших кандидатів, і чим ми власне можемо ще більше посилити Євросоюз. Мені дуже імпонує підхід активної участі України в спільних розробках економічних, безпекових, діджитальних та енергетичних політик, які вже зараз будуть напрацьовані під час “внутрішньої реформи ЄС”, процес якої вже стартував і активно обговорюється країнами-членами спільноти.
«В України специфічна ситуація: зараз наша європейська інтеграція буде чітко прив’язана до зусиль по перемозі на полі бою і до дій по відбудові і відновленню. Відповідно, всі кроки з модернізації країни мають іти в контексті євроінтеграційними процесами», – наголошує експерт.
Ключові моменти, на яких зараз має концентруватися Україна
1.Євроінтеграція і модернізація мають стати основою відновлення. Саме за таким принципом керівництво країни має будувати діалог на міжнародному політичному рівні, а також системно комунікувати з громадянами всередині країни.
2. Прозорість і ефективність в питаннях Плану Відновлення. Нині багато питань викликає здатність України ефективно розпоряджатися коштами і готувати дійсно реалістичні проекти. Відповідно, треба продемонструвати інституційну спроможність оперувати величезними багатомільярдними коштами, які надійдуть на відновлення. Те ж стосується здатності України використати фонди та можливості, які стали для нас доступними після отримання статусу кандидата. В інтересах України запропонувати чітку, логічну і дуже транспарентну модель використання грошей та запропонувати, наприклад, ефективні процедури закупок, які будуть вестись в рамках програми по відновленню. І також спільно з ЄС погодити не лише пріоритети, а і надходження. За рахунок чого буде наповнюватися той величезний кошик, який піде на відновлення.
3. Баланс між грантами та кредитами. Цей момент треба чітко прокомунікувати. Швидше за все, у кошику відновлення “левова частка” буде кредитною, і нам треба розуміти вже зараз, за рахунок чого їх віддавати. Для цього необхідно, зокрема, інтенсифікувати діалог щодо конфіскації російських активів і передачі цих коштів на нашу відбудову. Це може стати додатковим стимулом для ЄС, адже ці кошти можуть бути гарантією повернення їм кредитів.
4. Посилення євроінтеграційного блоку та удосконалення моделі державного управління – з урахуванням амбіцій та великого обсягу завдань, необхідних для просування до членства в ЄС. Наші міністерства та інші органи влади повинні не лише бути спроможними вчасно підготувати законодавство, а змогти реалізовувати його. А ще уже зараз потрібно вчитися ефективно комунікувати з партнерами в ЄС та вже зараз ставати частиною їх величезної бюрократичної машини. А з урахуванням контексту відновлення та враховуючи той факт, що євроінтеграція – це на 90% зараз про процес внутрішніх реформ, на рівні Уряду має бути сформована така модель роботи, яка б чітко координувала економічну, євроінтеграційну та регіональну політику.
5. Адвокація на всіх фронтах. Ми маємо вести адвокацію на всіх фронтах, залучаючи ключових політиків, наприклад, представників міжнародних організацій та інституцій. І всі вони мають говорити “in one voice” на підтримку України. Це допоможе нам тримати Україну у фокусі світової уваги, і коли прийде час – інтенсифікувати переговори по фондам, по фінансовій допомозі, по старту переговорів щодо про вступу до ЄС, тощо. Одним словом, нині потрібно багато працювати, щоб в України ставало більше друзів і менше скептиків. Це можна забезпечити ефективною комунікацією і результативною роботою всередині країни. Наприклад, окрім роботи в ключових столицях та з євроінституціями, варто інтенсифікувати комунікацію з Венеційською Комісією, GRECO, European Court of Auditors, а також європейськими аналітичними центрами, бізнес-асоціаціями та промисловими палатами.