Як російська агресія вплине на український врожай, які виклики ставить війна перед фермерами та скільки світ недоотримає продовольства – саме ці теми обговорювали експерти, посадовці та громадськість під час дискусійної панелі «Через війну рф світу загрожує голод: в Україні зберуть менше зернових», яку організували Мережа захисту національних інтересів «ANTS» разом з Міжнародним центром української перемоги (ICUV).
Як зазначила очільниця Мережі «АНТС» Ганна Гопко перед посівною-2023 дуже важливо почути голос експертів, фермерів і зрозуміти, що потрібно робити для того, щоб Україна, яка входить в топ-5 світових експортерів продовольства, продовжувала мати можливості годувати світ.
«Міжнародний центр Української перемоги після повномасштабного вторгнення рф в Україну присвятив темі забезпечення Україною продовольством цілого світу як один з головних пріоритетів ще у квітні минулого року. В конгресі США у нас був окремий брифінг на тему “Як російсько-геноцидна війна вплине на забезпечення країн Азії та Африки продовольством з України. Також уже пізніше у співпраці з Українським клубом аграрного бізнесу ми підготували окрему аналітику про вплив російської агресії на світову продовольчу кризу і на світовий продовольчий ринок. І напередодні обговорень і в Рамштайні», – розповіла Ганна Гопко.
У 2023 році в Україні буде засіяно близько 22 млн га
Міністерство аграрної політики та продовольства України прогнозує, що у 2023 році в Україні буде засіяно близько 22 млн га.
«Якщо у 2021 у нас посівна площа становила близько 29 млн гектарів, то прогноз на поточний рік буде становити близько 22 млн гектарів. Звичайно те, що зменшення кількості внесення добрив вплине на валовий збір урожаю. Минулого року рентабельність зернових практично була нульова, а у деяких регіонах, які далеко знаходяться від портів там був і мінус. На олійних культурах аграрії дещо заробили, але в загальному це не є прибуток», – заявив директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак
Він зазначив, що для внутрішнього споживання по всіх групах продовольства в Україні буде забезпечення.
«Сезонний імпорт овочевої продукції та фруктів буде як завжди. Але це не є глобальною проблемою», – додав експерт.
Директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики заявив, що в Україні скоротилися площі під зерновими культурами і міністерство прогнозує скорочення валового врожаю зернових, зокрема кукурудзи.
«Через те, що у нас є ще незібраний досі урожай кукурудзи, то цієї культури буде посіяно значно менше навесні. А це основна валова культура, яка йшла на експорт», – підкреслив Віштак.
Експортний потенціал зернових в Україні впаде в тричі
За прогнозом Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), у 2023 році українські аграрії зможуть експортувати не більше 20 млн т зернових.
Про це розповів генеральний директор УКАБ Роман Сластьон під час дискусійної панелі «Через війну рф світу загрожує голод: в Україні зберуть менше зернових».
«Цей сезон для аграріїв, я маю на увазі посівну, буде надзвичайно складним, навіть складнішим за минулий рік. На щастя минулого року більшість сільгоспвиробників були вже готові до посівної, закупили добрива, насіння, частина сільгоспвиробників провели підживлення. Все було сплановано», – розповів Сластьон.
За його словами, експортний потенціал в Україні впаде в три рази. Сластьон зазначив, що причиною скорочення експорту в першу чергу стане зменшення цьогорічного врожаю.
«За прогнозами асоціації рівень врожайності зернових буде на рівні 34 млн тонн, це достатньо для внутрішнього виробництва. А от експортний потенціал впаде в три рази. І це буде не більше 20 млн експорту. Це буде впливати і як на добробут сільгоспвиробників, так і на валютні надходження в країну і на економіку», – підкреслив експерт.
За словами експерта, цього року в Україні буде посіяно менше зернових, у зв’язку із низькою рентабельністю та відсутністю коштів у аграріїв, зокрема на закупівлю добрив.
Сластьон наголосив, що скорочення врожаю не вплине на внутрішньо продовольчу безпеку й Україна цього року буде забезпечена зерновими та олійними.
Ще кілька важливих коментарів з панельної дискусії
Про зерновий коридор
Богдан Костецький, Експерт з агровиробничих постачальних ланцюгів наголосив, що пропускна спроможність зернового коридору – 5-6 млн тонн на місяць.
«Через те що представники російської комісії саботують, то зараз це лише 100 тисяч тонн на добу, а це всього три мільйони зерна на місяць. На сьогодні в нас на залишках 33 млн тонн зерна, а саме: 21 млн тонн кукурудзи, 11 млн тонн пшениці і 2, 5 млн тонн ячменю. З такою динамікою вивозити те, що наявне, доведеться аж до початку 2024 року. Хочу звернути увагу: у листопаді, коли росіяни на три дні вийшли із зернового коридору, ООН і Туреччина пропустили понад 1,5 млн тон зерна Тому нам треба говорити про допомогу наших стратегічних партнерів, бо коридор має функціонувати без саботажу з боку рф аби потужність пропускна складала не менше 5-6 мл тонн на місяць.
Про альтернативні рішення
Роман Макухін, керівник аналітичного відділу Мережі «АНТС», Експерт з AgriFood та European Green Deal (FAO) радить агровиробникам вже шукати альтернативні підходи для українського агросектору.
«Якщо ми говоримо про міжнародний досвід, то варто звернути увагу на європейський. Виробники до 100 га – формат в якому працює вся Європа. Якщо говорити про підтримку, там вона надається з урахуванням тих об’ємів, на яких фермер працює. Якщо ми плануємо розвивати альтернативні рішення то фокус має бути як раз на середньому і маленькому фермері, який більш адаптивний і може швидше перелаштуватися. Так, у нього будуть більші проблеми з логістикою, і тут постає якраз момент кооперації та взаємодії з міністерством, щоб вирішити питання збереження, складування і транспортування агропродукції. Треба говорити і про нішеві продукти, які наші аграрії успішно виробляють та експортують. Недооціненим є сектор органічного виробництво. А в Європі стратегія якраз побудована на переході на органічну продукцію. Відповідно до європейського зеленого договору Європа планує перейти до 25% до 2030 року до органічного виробництва. Тому треба дивитися на альтернативні рішення, – перехід на органічні технології та нішеві виробництва, яких потребує світ».
