REMIT – добрий старт на тривалому шляху

Прийнявши 2 липня 2023 року Закон України № 3141-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках», Україна стала на крок ближче до європейських правил доброчесності і прозорості на оптових енергетичних ринках.

Ухвалений закон базується на положеннях Регламенту (ЄС) № 1227/2011 про доброчесність та прозорість на оптовому енергетичному ринку (Regulation on Wholesale Energy Market Integrity and Transparency), (Регламент REMIT) у адаптованій версії згідно Рішення 2018/10/MC-EnC Ради міністрів Енергетичного Співтовариства від 29 листопада 2018 року.

Тим часом Україна і ЄС не тільки опинилися перед новими безпековими загрозами через повномасштабну російську агресію, але й зробили рішучі кроки у напрямку європейської інтеграції нашої держави. А це вже вимагає імплементації повної європейської версії REMIT, і навіть більше – долучення до її оновлення через національного енергетичного регулятора НКРЕКП і Кабінет Міністрів України. 

Громадянське суспільство також не повинно стояти осторонь, а уважно стежити за розвитком вторинного законодавства і практики застосування REMIT в розслідуваннях порушень на оптових енергетичних ринках України. 

Коротка передісторія

Україна повинна була здійснити транспозицію адаптованого Регламенту REMIT до 29 листопада 2019 року, а імплементацію до 29 травня 2020 року, однак не виконала відповідних зобов’язань у відведені терміни. Адаптований регламент означає відсутність:

  • зобов’язання щодо централізованого збору даних;
  • звітування ACER (Агентство з питань співробітництва енергетичних регуляторів);
  • нагляду ACER за розслідуваннями на оптових енергетичних ринках.

30 листопада 2021 року рішенням Ради міністрів Енергетичного Співтовариства Україну визнали винною у порушенні умов ст. 6 і ст. 89 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства і надали термін до 1 липня 2022 року для виконання всіх зобов’язань по Регламенту REMIT. 

Ці зобов’язання включали в себе:

  • ухвалення відповідного первинного і вторинного законодавства;
  • посилення ролі національного енергетичного регулятора;
  • впровадження процедур реєстрації учасників оптових енергетичних ринків, розкриття; інсайдерської інформації, проведення розслідування зловживань.

Повномасштабне російське вторгнення відтермінувало імплементацію Регламенту REMIT, однак вже восени 2022 р. в першому читанні був проголосований проект закону № 5322. В наступні місяці він був доопрацьований, зокрема, у співпраці з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і врешті став чинним законом. За важливістю його можна порівняти із фізичною синхронізацією української та європейської енергосистем навесні 2022 р., адже він дозволяє Україні працювати відповідно до кращих європейських практик доброчесності і прозорості. А це в свою чергу – закладає підвалини для розширення комерційних імпортно-експортних операцій на оптових енергетичних ринках, поглиблення їх інтеграції і посилення стійкості перед загрозою нових масованих російських атак. 

Досягнення і недоліки чинного закону

«Краще пізно ніж ніколи» – приказка, яка водночас характеризує досягнення, що супроводжують прийняття закону, але при цьому вже не зовсім відповідає сьогоденним прагненням України. 

Щодо досягнень, то наша держава дала чіткий сигнал про те, що інтеграція енергетичних ринків буде відбуватися на загальноприйнятних європейських стандартах. Це означає для європейців впровадження прозорих ринкових умов ціноутворення, зрозумілих механізмів моніторингу комерційних операцій, спільної платформи для проведення розподілу транскордонних потужностей передачі і подальших перспектив повноцінної інтеграції енергетичних ринків.

Ухвалений закон в цілому відповідає вимогам адаптованої версії Регламенту REMIT і запроваджує заборону маніпуляцій на оптових ринках з використанням інсайдерської інформації, зобов’язання щодо її публікації, створення центрального реєстру учасників енергетичних ринків та посилення ролі енергетичного регулятора – НКРЕКП. Також регламентується обов’язок звітувати за трансакції з оптовими енергетичними продуктами і збирати відповідні дані. Закон також запроваджує значні штрафи щодо порушників, однак дієвість їх застосування буде залежати від якості розробки вторинного законодавства.

Закон України № 3141-IX запроваджує зобов’язання звітування для учасників оптових енергетичних ринків. При цьому поточна редакція закону покладає всю повноту відповідальності за звітування і достовірність поданої інформації на учасників оптових енергетичних ринків, хоча значна частина інформації може знаходитися у доступних реєстрах і базах даних інших державних або міжнародних інституцій і бути отримана за рахунок обміну або її зчитування з таких ресурсів. Наприклад, частина інформації вже сьогодні збирається операторами системи передачі та передається на платформи прозорості європейських об’єднань по електроенергії ENTSO-E та газу ENTSO-G.

Регламент REMIT запроваджує достатньо деталізований перелік операційної взаємодії між НКРЕКП та регуляторами інших держав, Радою з регуляторних питань і Секретаріатом Енергетичного співтовариства. Закон України № 3141-IX передбачає можливість співпраці, однак не деталізує права і обов’язки в рамках такої взаємодії, що може негативно вплинути на якість роботи самого регулятора, а також розслідувань і накладених покарань. Також відсутнє зобов’язання НКРЕКП подавати щорічний звіт про діяльність в рамках REMIT до Секретаріату Енергетичного співтовариства, а також чітке розмежування, у які інформаційні платформи мають надавати дані ті чи інші учасники оптового ринку.

Після вступу в дію профільного закону розпочався 18 місячний термін для напрацювання вторинного законодавства, розробки методології моніторингу, звітування, обміну інформацією та проведення розслідувань, а також спеціальних інформаційних платформ. Важливою передумовою для ефективності REMIT стане належна взаємодія між НКРЕКП, Антимонопольним комітетом України та фінансовим регулятором – Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку задля уникнення дублювання в розгляді справ, обміну інформацією та координації розслідувань.

Маємо ставити амбітніші цілі

Статус кандидата на вступ до ЄС ставить перед Україною завдання імплементації власне європейського Регламенту REMIT, який передбачає значно ширший спектр взаємодії між НКРЕКП та ACER, зокрема, щодо подання інформації, її опрацювання та координації при проведенні розслідувань. 

Більше того, після масштабної енергетичної кризи в ЄС, спричиненої значною мірою цілеспрямованими діями росії та її енергетичних компаній, Європейська комісія запропонувала додаткові зміни до Регламенту REMIT у частині правил ринку електроенергії. Зокрема, йдеться про розширення звітування, поширення REMIT на окремі продукти оптових енергетичних ринків, які є також фінансовими інструментами, гармонізацію штрафів між національними регуляторами, посилення співпраці між енергетичними і фінансовими регуляторами, збільшення повноважень ACER в частині централізованого збору і обробки інсайдерської  інформації та залученості до транскордонних розслідувань, а також включення скрапленого природного газу в сферу компетенції Агентства у частині аналізу ціноутворення. 

 

Публікацію здійснено в рамках програми МАТРА за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторам і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції Посольства
Поділитись в соцмережах