Тарас Маршалок, експерт Мережі «АНТС», д.е.н. доцент кафедри обліку, аудиту та оподаткування Хмельницького національного університету.
Ви активно долучались до роботи проєкту «Зміцнення співпраці між органами місцевого самоврядування та підприємствами у сфері місцевого економічного розвитку територіальних громад Волинської області», який реалізовувала Мережа захисту національних інтересів «АНТС» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА».
Чому важливо налагоджувати співпрацю між ОМС, громадськістю та бізнесом для успішного розвитку територій?
Громадськість, локальний бізнес та місцева влада — це три кити на яких стоїть будь-яка громада. Від формату або успішності комунікації між ними напряму залежить місцевий економічний розвиток та реалізація будь-яких стратегічних документів. Всі ми розуміємо, що можна підготувати для громади деталізовані та конкурентні стратегії економічного характеру, але без практичного компонента у вигляді підтримки на всіх можливих рівнях потяг нікуди не доїде або не зрушить з місця взагалі — це аксіома.
Часто бізнес та ОМС працюють нарізно й не мають системної комунікації, але кризи змушують усіх об’єднувати зусилля заради виживання. На мою суб’єктивну думку подібне об’єднання трапилось для більшості громад України починаючи з 2014 року, а після 24 лютого 2022 року усе це вийшло на принципово новий рівень. Ми працювали з 10 партнерськими громадами Волині й наочно спостерігали спільну роботу громадськості, бізнесу та представників ОМС під час засідань робочих груп з розробки економічних профілів, місцевих цільових програм та підсумкових рекомендацій з місцевого економічного розвитку — це принципово новий характер взаємодії та співпраці. Головне, що усі сторони прекрасно усвідомлюють необхідність такого діалогу.
Ви працювали над документами спільно з представниками громад — це економічні профілі, місцеві цільові програми та рекомендації з МЕР. Як можете оцінити результати?
Це масштабна й кропітка робота, яка перш за все передбачає потребу у формуванні величезного масиву даних, який ми збирали впродовж декількох місяців з допомогою ОМС. Щодо самих напрацювань, то це, скоріше, не три окремих документи для кожної громади, а цілісна стратегія місцевого економічного розвитку, яка складається з трьох ключових блоків.
На першому етапі ми створювали економічні профілі, які включали аналіз базових показників бюджету (показники доходів та видатків), демографічної ситуації, соціального забезпечення, стану інфраструктури (дорожньо-транспортної, освітньої, медичної), природних ресурсів та перспективних напрямків для залучення інвестицій. Тобто, повторюсь, мова йшла про значний масив статистичних даних, які нам допомагали збирати громади. Це складна задача, зважаючи на воєнний стан та загалом ситуацію зі збором та веденням статистики для більшості українських громад.
Далі ми проводили SWOT-аналіз громад, формували дерево цілей й розробляли цільові програми. Партнерським громадам було запропоновано 115 заходів для покращення соціально-економічного стану. Завершальна фаза стосувалась підготовки комплексного документа, який включав наступні блоки: економічний профіль, SWOT-аналіз, стратегічні цілі та результати їх досягнення, перелік заходів та проєктів, які громада може здійснювати для досягнення цілей та очікуваних результатів економічного розвитку в період 2025–2029 року.
Я дуже вдячний усім членам робочих груп та органам місцевого самоврядування, разом з якими ми все це напрацьовували впродовж року й сподіваюсь, що перші позитивні результати ми побачимо вже в короткостроковій перспективі.
Назвіть, будь ласка, три основні принципи успішного економічного розвитку на місцевому рівні.
Перше — чітке розуміння власних можливостей. Друге — усвідомлення того, якими мають бути тактичні та стратегічні цілі розвитку громади в проміжку 5–10–15 років. Третє й головне — ефективна взаємодія між трьома китами (громадськість — бізнес — ОМС). У тебе може бути вартісний та комфортабельний автомобіль, але в нього постійно треба заливати якісну моторну оливу, паливо й вчасно обслуговувати — це важливий процес, яким потрібно займатись системно, бо альтернатива далеко не така позитивна.
Чи існують відмінності в підходах до розвитку великих міст та малих громад? Як ви враховували їх у свої роботі під час проєкту?
Навіть ми в команді намагались по-різному підходити до роботи з кожною окремою громадою, адже усі вони були різними за кількістю населення (міські / селищні / сільські), показниками бюджету та іншими ресурсами. Кожна громада — це окремий механізм, який наділений своїми унікальними особливостями. Ми працювали з досить великими міськими громадами такими як Володимир-Волинська та Горохівська, які найперше відрізняються інфраструктурним наповненням. Відповідно, зовсім інший набір економічних кластерів доцільно розвивати. Скажімо, були громади селищного типу, які складались з понад 20 різних населених пунктів — це зовсім інші реалії.
Величезну роль має не тільки площа або кількість населення, а й географічне розташування та ресурси. Скажімо, ми працювали з Боратинською громадою, яка знаходиться в безпосередній близькості до обласного центру міста Луцьк — це одразу створює принципово інші можливості для економічного розвитку. Наприклад, Шацька громада має просто величезний потенціал для розвитку туризму / рекреації та сфери послуг, що може надати значного імпульсу для місцевої економіки.
Ми намагались дуже індивідуально підходити до роботи з кожною громадою, зважаючи на їх слабкі та сильні сторони.
Чи варто громадам збільшувати видатки на економічну діяльність й наскільки поширеною є така практика?
Видатки на економічний розвиток мають завжди бути пріоритетом, але ми перебуваємо не в тому стані й не в тих умовах, щоб громади мали можливість їх суттєво збільшувати. У нас триває війна й Волинська область межує із сателітом та співучасником російської агресії проти нашої держави — Республікою Білорусь. Це створює перманентні безпекові загрози, які негативно впливають на місцеві економіки. Понад 50% національного бюджету спрямовується на фінансування оборонних видатків. Минулого року відбувся перерозподіл податкових надходжень, що суттєво вплинуло на скорочення місцевих бюджетів. Такі реалії війни.
Хоча на прикладі громад Волині ми спостерігали в абсолютній більшості випадків збільшення видатків на економічну діяльність впродовж останніх років — це вселяє неабиякий оптимізм.
В чому найбільша конкурентна перевага Волинської області та яким чином її використати громадам?
Найбільшою перевагою будь-якої громади на території Волинської області є близькість до кордону з Польщею — це прямий вихід на ринок Європейського Союзу. Україна вже має статус кандидата на вступ до ЄС та чинну Угоду про зону вільної торгівлі, яка діятиме до 2025 року, але з високою ймовірністю буде продовжена. Ми усвідомлюємо, що вектор на інтеграцію до складу ЄС матиме стратегічний характер й навіть попри наявність портової інфраструктури величезна частка товарів буде переміщатись сухопутним кордоном через автомобільне та залізничне сполучення — навіть з погляду логістики можливості для Волині будуть значними. Не говорячи вже про виробничі бази — сектор переробки, легку промисловість, машинобудування. Також виникне додаткова опція для аграріїв щодо збуту власної продукції. Можливості будуть зростати, але тільки після завершення війни.
Ця публікація була представлена Мережею захисту національних інтересів «АНТС» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Публікація стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст публікації є винятковою відповідальністю Мережі захисту національних інтересів «АНТС» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
