Влітку 2024 року активісти, експерти, представники культурних інституцій об’єдналися у неформальну мережу під егідою АНТС задля взаємної підтримки та консолідації зусиль у сфері захисту спадщини. 25 червня 2025 року команда проєкту та учасники зібралися на онлайн-зустріч, щоб підвести підсумки року та обговорити плани на майбутнє.
Засади та ключові напрямки роботи команда разом зі спільнотою зафіксувала у Маніфесті Мережі захисту національної спадщини. Ознайомитися з маніфестом можна за лінком, долучитися до маніфесту і мережі — тут.
Мережа в цифрах
- До Маніфесту Мережі приєдналися близько 100 учасників, а чат у WhatsApp об’єднав понад 160 представників з різних регіонів і секторів.
- Відбулося 29 онлайн та офлайн зустрічей, воркшопів, тренінгів і круглих столів, які відвідали понад 1000 учасників.
- Мережа охопила представників із 16 областей, серед яких комунальні заклади культури, громадські організації, органи місцевого самоврядування, виші та волонтерські ініціативи.
Чому мережування працює?
- Обмін досвідом і знаннями. За результатами останнього опитування учасників мережі, 91% опитаних вважають участь у ній корисною. Колеги отримали нові знання, ідеї, інший погляд на звичні речі, і застосовують це у своїй роботі. Регулярні спільні заходи сприяють професійному зростанню та впровадженню сучасних підходів.
- Партнерство і співпраця. Мережа стала майданчиком для реальних партнерств та професійних зв’язків, що відзначили 34% опитаних учасників.
- Підвищення ефективності. 56% учасників відзначили, що мережування вплинуло на їхню щоденну діяльність — від появи нових ініціатив до глибшого розуміння контексту, в якому вони працюють.
- Адвокація і вплив на політики. Мережа стала голосом для професійної спільноти у формуванні державних стратегій, зокрема, внесла пропозиції до Стратегії розвитку культури України на 2025–2030 роки.
- Підтримка і мотивація. 88% учасників готові продовжувати роботу в мережі, вони відзначають важливість підтримки однодумців і впевнені, що громадянське суспільство і фахові спільноти мають робити свій внесок у подолання викликів сьогодення.
Переглянути результати опитування «Ефективне мережування» для організацій у сфері культурної спадщини можна тут.
Найбільш корисні формати роботи, відзначені учасниками:
- Воркшопи, зокрема, з комунікацій і фандрейзингу;
- Зустрічі з експертами;
- Обговорення належного врядування у сфері спадщини;
- Мережеві знайомства та спільні обговорення проєктів документів.
Перший рік існування Мережі захисту національної спадщини АНТС довів: мережування — це не лише обмін контактами, а потужний інструмент для професійного розвитку, спільної дії, адвокації та формування політик у сфері культури. Учасники зустрічі обговорили ідеї майбутніх адвокаційних кампаній та запланували зустічі з експертами в рамках роботи мережі.
З детальним звітом про підсумки роботи мережі можна ознайомитися за посиланням.
