Міністерство культури та стратегічних комунікацій України готується до важливого кроку — затвердження Стратегії розвитку культури на 2025–2030 роки. Однак чи враховує цей проєкт усі виклики та можливості, які стоять перед країною? Учасники Мережі захисту культурної спадщини «АНТС» взяли участь в обговореннях проєкту Стратегії та додали свої пропозиції.
Як засвідчують результати обговорень, більшість пропозицій не є просто технічними поправками чи формальними доповненнями. Вони відображають глибинний запит суспільства і професійних спільнот на ефективні механізми захисту і управління культурною спадщиною. Учасники обговорень солідарні у тому, що культура є фундаментом нашої національної ідентичності та допомагає протистояти викликам війни, пропаганді та втраті орієнтирів. Також нагадаємо, що у своєму Маніфесті учасники Мережі захисту культурної спадщини «АНТС» закликають на законодавчому рівні визнати культурну спадщину фундаментальним національним інтересом України і таким чином включити її в коло пріоритетних питань національної безпеки.
Що пропонують учасники Мережі захисту культурної спадщини?
Серед ключових доповнень:
Узгодження цілей та завдань Стратегії з стандартами та політиками ЄС
Стратегія має відповідати не лише формальним вимогам Угоди про асоціацію, а й чинним європейським політикам та стандартам у сфері культури та культурної спадщини. Без цього, вважають експерти, інтеграція України в культурний простір (в тому числі і до програм фінансування) ЄС буде ускладненою, а низка проблемних питань так і залишиться невирішеною. На думку учасників Мережі, Стратегія практично не враховує загальноприйняті в ЄС практики широкого залучення громадського сектору до формування політик в сфері культури, посилення міжсекторальних зв’язків у сфері.
Доступність культурної спадщини
Операційна ціль «Удоступнення культурної спадщини» у винесеному на розгляд проекті Стратегії фокусувалася лише на інформаційному аспекті та цифровізації. Але фізична доступність об’єктів культурної спадщини, зокрема для людей з інвалідністю, теж потребує уваги. Пропонується включити вимоги до забезпечення фізичної доступності, що відповідають європейським стандартам.
Систематизація оцифрування культурної спадщини
Оцифрування українських культурних об’єктів нині відбувається хаотично, без чітких пріоритетів та визначених стандартів. Експерти пропонують створити стандартизовані вимоги до цього процесу, аби зберегти максимум інформації про цінні об’єкти.
Кібербезпека культурних установ
В епоху діджиталізації питання захисту культурної спадщини від кібератак стає критично важливим. Пропонується розробити та запровадити єдині стандарти кібербезпеки для культурних установ.
Евакуація музейних цінностей у разі загроз
Створення захищених сховищ та оновлення алгоритмів евакуації культурних цінностей — важливі, але, на думку учасників Мережі, необхідно також створити та впровадити систему моніторингу потенційних ризиків та алгоритми раннього реагування на них.
Збереження археологічної спадщини
Окрему увагу експерти пропонують приділити комплексній програмі захисту і збереження археологічної спадщини, адже законодавство та регулювання в сфері, яка зараз стикається з надзвичайними викликами, не оновлювалося з радянських часів і є застарілим та непридатним до застосування в сучасних умовах.
Детально з пропозиціями можна ознайомитися за посиланням
Формування міжнародної підтримки України через культурну дипломатію
Культурна дипломатія має широкий потенціал для побудови довіри, взаєморозуміння та партнерства з іншими країнами, що сприяє укріпленню позицій України на світовій арені. Для цього важливо сформувати єдину комунікаційну стратегію назовні, що підкреслить унікальність української культури, просувати наратив України як європейської, сучасної та культурно багатої держави, розширяти діяльність Українського інституту за кордоном, активніше взаємодіяти дипломатичним установам України за кордоном із культурними та науковими спільнотами країни перебування.
Чому ці зміни критично важливі?
Учасники Мережі вважають критично необхідним узгодження Стратегії із засадничими документами ЄС у сфері культури та культурної спадщини, оскільки євроінтеграція та реформи не можуть бути успішними без синхронізації із загальноєвропейськими процесами. Аналіз цих процесів та практик вже сьогодні може дати чимало відповідей на питання та виклики, що постають перед українською культурою та мистецтвом, тому сподіваємося, що нова команда МКСК синхронізує ключові положення Стратегії з відповідними документами та рекомендаціями Європейського Союзу.
Світлана Єднак, експертка з комунікацій Мережі «АНТС»
