Ми живемо в історичний час, коли міфи зникають швидше, ніж їх встигають транслювати з кремлівських екранів. Один із таких міфів — про «всесильну Росію», яка начебто має безмежні ресурси, військову перевагу та економічну стійкість. Але у 2025 році навіть найобережніші аналітики змушені визнати: росія слабшає. І ця слабкість — не тактична, а системна.
Російська економіка, хоч і перебуває в стані війни, все менше нагадує машину, здатну підтримувати агресію в довгостроковій перспективі. Наш аналітичний центр ГО «ANTS» постійно моніторить ситуацію не лише в Україні, а й на території рф. І ми чітко бачимо: економіка росії більше не просто сповільнюється — вона вже входить у фазу реальної кризи, яку не приховає жодна пропаганда.
Спробуймо назвати речі своїми іменами. У росії висока інфляція, намагання приборкати яку викликає лише охолодження економіки, дефіцит технологій, крах вугільної промисловості, криза у металургії та на ринку перевезень, стагнація видобувної промисловості через падіння попиту на енергетичні ресурси. Обробна галузь — тримається на плаву лише завдяки ВПК. Під загрозою банківській сектор, бо обсяг кредитів, виданих компаніям, платоспроможність яких може суттєво знизитися, сягає 20% капіталу банківської галузі. А будівництво та споживчі сектори прогнозовано зазнають потрясінь у 2025 році: діапазон падіння обсягів продажу може становити 19% — 35%, зростання собівартості будівництва при зменшенні реальних цін на житло у деяких будівельних компаніях призведе до збитків.
Фінансисти підтверджують: російський уряд вкидає в економіку мільярди, щоби покрити витрати на війну та підтримку окремих секторів економіки, втримати штучне «зростання», але ресурсів стає дедалі менше. На кожен рубль мобілізації — кілька рублів втрати. Останній аналітичний дайджест ГО «ANTS» за лютий-березень 2025 року підтверджує: російська економіка доволі різко входить у фазу охолодження, маючи при цьому давні структурні проблеми. Ключова ставка Центробанку РФ тримається на рівні 21%, що демонструє спробу утримати інфляцію, яка вже перевищила 10% у річному вимірі, і це офіційний показник, який згладжує реальне зростання цін. Бізнес-звітність свідчить про падіння прибутковості компаній: у 2024 році загальний прибуток російських підприємств скоротився на 15% з урахуванням інфляції. Зокрема, у галузях торгівлі, енергетики та фінансів спостерігаються рекордні збитки.
Падіння обсягів вантажоперевезень на 30% сигналізує про скорочення виробництва й торгівлі. Майже половина підприємств малого та середнього бізнесу вже фіксує зниження продажів. Одночасно скорочується кількість нових вакансій, а понад 40% компаній планують звільнення працівників протягом року.
Самі росіяни вже стикаються з безробіттям, тому що після довгого періоду дефіциту кадрів багато компаній з кризових галузей починають терпіти збитки, та опинилися на межі банкрутства. Населення росії незадоволене та пригнічене, здорожчанням життя, втратою перспектив. І саме в цьому, а не в кількості танків — головна слабкість агресора.
Енергетична галузь також під загрозою. Через санкції та відсутність імпортного обладнання Росія змушена скасовувати проєкти модернізації електростанцій, визнаючи неможливість забезпечити попит на електроенергію у середньо- та довгостроковій перспективі.
То чому окремі політики продовжує діяти обережно з росією? Чому частина еліт досі вірить у небезпеку ескалації з «непередбачуваним гігантом»? Очевидно, що навіть крах і колапс цієї країни закладають в собі небажані та непередбачувані сценарії подальшої її радикалізації та існування цілої держави чи її окремих частин у вигляді обложеної фортеці з ядерною зброєю, фанатичним та бідним населенням без перспектив.
Але це не означає, що єдина виграшна стратегія — рятувати цю країну, марно намагаючись «відтягнути її від Китаю», чи загравати з диктаторським режимом.
Політичний та економічний тиск, санкції, пошук перспектив зміни правлячого режиму, контрольований процес суверенізації регіонів, проактивна оборонна політика щодо військових та гібридних загроз з її боку — ось релевантнастратегія щодо цієї країни. Замість реактивної обережності — проактивність. Замість страху — тверезий аналіз. Замість поступок — чітке бачення перемоги.
Світ більше не має права зволікати. Економічно ослаблену росію можна і потрібно нейтралізувати системно, не через ілюзію діалогу, а через об’єднання демократій і чіткі правила гри. Сьогодні, коли в Кремлі вичерпуються ресурси, а довіра суспільства тріщить по швах, саме час посилити дипломатичний, економічний і комунікаційний тиск.
Україна ж готова бути частиною нового світового порядку — не як жертва, а як учасник. Як держава, яка платить найвищу ціну за цінності Європи. І ми очікуємо не співчуття, а солідарності. Не слів, а дій.
