На тернистому шляху до компенсації жертвам російської агресії та притягнення країни-агресора до економічної відповідальності шляхом конфіскації активів рф та її резидентів.
Четвертий Саміт глав держав та урядів Ради Європи, що відбувався у Рейк’явіку, ухвалив історичне рішення щодо створення Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України (надалі Реєстр).
Для українців твердження про те, що росія має понести справедливу економічну відповідальність за руйнування, які спричинила Україні воєнною агресією, є аксіомою з перших днів війни. Всі знають, що аксіоми не треба доводити.
17 травня 2023 року беззаперечність цієї аксіоми підтвердили 44 країни: Албанія, Австрія, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Республіка Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словацька Республіка, Словенія, Іспанія, Швеція, Україна та Великобританія, а також Канада, Японія, Мексика, США та Європейський Союз, які приєднались до Розширеної часткової угоди про Реєстр, створеної в рамках Ради Європи, та Андорра, Болгарія та Швейцарія, які висловили намір приєднатися.
Маємо радіти, що нарешті маємо не чергову декларація, а перші реальні механізми для здійснення справедливих компенсацій за збитки, заподіяні російською агресією.
Під-час виступу на Саміті Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль наголосив: «Перший крок – це створення міжнародного Реєстру збитків України через російську агресію. Сьогоднішнє відповідне рішення є, без перебільшення, історичним. Після цього ми маємо підготувати необхідну правову базу для конфіскації російських активів, а також створити Компенсаційний Фонд. Ці рішення стануть невід’ємною частиною для повномасштабного відновлення України».
З метою розробки пропозицій щодо засобів та правових інструментів відшкодування шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, у тому числі репарації, конфіскації, контрибуції, а також кроків щодо їх упровадження з урахуванням міжнародно-правових механізмів, міжнародного досвіду та судової практики Указом Президента України від 18 травня 2022 року №346/2022 була створена відповідна Робоча група, результатом діяльності якою стали зокрема напрацювання документів, на яких базується утворений Реєстр збитків.
«Основою роботи цієї групи, до якої мав честь бути включеним, стала концепція компенсаційного механізму, яку я з колегами почав розробляти в ще в перші тижні війни. Шлях від концепції до створення першої його частини зайняв менше року. В міжнародному праві – це третя космічна швидкість!» – відзначив член Робочої групи Маркіян Юрійович Ключковський, засновник адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Астерс», член Дорадчої ради Школи права Українського католицького університету.
На сьогоднішній день, створення Реєстру збитків, заподіяних агресією російської федерації проти України (Register of Damage Caused by the Aggression of the Russian Federation Against Ukraine) є найістотнішим міжнародним практичним досягненням на шляху до компенсації воєнних збитків, які нанесла російська збройна агресія Україні.
Напередодні історичного Саміту Комітетом міністрів 12 травня 2023 р на 1466-му засіданні заступників міністрів було ухвалено Резолюцію CM/Res(2023)3 про встановлення Розширеної часткової угоди про реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України (Resolution CM/Res(2023)3 establishing the Enlarged Partial Agreement on the Register of Damage Caused by the Aggression of the Russian Federation Against Ukraine).
Резолюція була ухвалена представниками європейських країн: Албанії, Австрії, Бельгії, Хорватії, Кіпру, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Грузії, Німеччини, Греції, Ісландії, Ірландії, Італії, Латвії, Ліхтенштейну, Литви, Люксембургу, Мальти, Республіки Молдова, Монако, Чорногорії, Нідерландів Північної Македонії, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Сан-Марино, Словацької Республіки, Словенії, Іспанії, Швеції, України та Великобританії, а також представниками Європейського Союзу, Канади, Японії та США.
В резолюції відзначається зокрема:
– про неодноразове рішуче засудження агресії російської федерації проти України та висловлення повної підтримки Україні та солідарності з її народом;
– про те, що 16 березня 2022 року Комітет Міністрів вирішив виключити Російську Федерацію з Ради Європи внаслідок її агресії проти України, яка є серйозним порушенням Російською Федерацією своїх зобов’язань за статтею 3 Конвенції. Статут Ради Європи та міжнародне право;
– про рішення Комітету міністрів від 15 вересня 2022 року та 24 лютого 2023 року, в яких вітаються поточні зусилля, у співпраці з Україною, щодо забезпечення повного відшкодування шкоди, збитків або шкоди, спричинених порушенням Російською Федерацією міжнародного права в Україні;
– про те, що беручи до уваги Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року «Сприяння виправленню та відшкодуванню за агресію проти України» («Furtherance of remedy and reparation for aggression against Ukraine», в якій визнається, серед іншого, що Російська Федерація повинна нести правові наслідки всіх її міжнародно-протиправні дії в Україні або проти неї, включаючи відшкодування шкоди та будь-якої шкоди, спричиненої такими діями, і зазначаючи, що ця резолюція також визнає необхідність створення міжнародного механізму відшкодування та рекомендує створення міжнародний реєстр збитків у співпраці з Україною;
– про те, що Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції 2482 (2023) «Правові та правозахисні аспекти агресії російської федерації проти України» повторила свій заклик до держав-членів створити міжнародний механізм компенсації та, як перший крок – міжнародний реєстр збитків;
- рішенням від 19 квітня 2023 року Комітет міністрів дозволив створити Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, у формі Розширеного часткового договору в рамках Ради Європи.
Було вирішено створити Розширений частковий договір про Реєстр шкоди, заподіяної агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр), який слугуватиме записом у документальній формі доказів та претензії щодо інформації про збитки завдані всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна (включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи контрольовані установи), завдані 24 лютого 2022 року або після цієї дати на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, внаслідок міжнародно-протиправних дій російської федерації в Україні або проти України.
Слід пам’ятати, що відповідно Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.
Починаючи з 19 лютого 2014 року країна-агресор систематично завдає збитків Україні, зокрема окупувала об’єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України, конфіскувала та знищила значну кількість об’єктів, вбила та завдала страждань багатьом громадянам України.
Було б справедливим, щоб проведення компенсацій стосувалось також і періоду з 19 лютого 2014 року до 24 лютого 2022 року.
Реєстр збитків, завданих Україні російською агресією, створено в рамках механізму Розширеного часткового договору (Enlarged Partial Agreement, EPA), який надає окремій групі держав-учасниць більш тісно співпрацювати та здійснювати спільні дії у рамках Ради Європи без участі всіх держав-членів.
Це дозволяє уникнути блокування рішень зі сторони окремих держав-членів РЄ, а також розширити підтримку за рахунок участі третіх сторін, які територіально знаходяться поза межами Європи.
На прикрість 6 держав членів Ради Європи не підписали Договір.
Зокрема, не приєднались до договору Угорщина, член ЄС та НАТО; Туреччина, член НАТО; Сербія; Боснія і Герцеговина, Вірменія та Азербайджан. За процедурами РЄ голосування «проти» ніде не фіксується. Однак неприєднання до Реєстру свідчить про те, що в боротьбі за справедливість маємо ще дуже багато роботи за відстоювання спільних європейських цінностей.
Приємною несподіванкою Саміту стало приєдналася Мексики до договору про реєстр збитків від російської агресії.
Тепер маємо важливу дипломатичну мету – змогти переконати понад половину членів ООН долучитися до договору і зробити його зобов’язуючою міжнародною реальністю за умови, коли робота Ради безпеки ООН, заблокована через вето постійного члена росії, яка є державою-агресоркою.
До ООН входить 193 держави. Для забезпечення такого амбітного завдання необхідно 97 голосів підтримки.
В перелік недружніх країн, затверджений урядом рф входить 49 країн, зокрема Австралія, Албанія, Андорра, Багамські Острови, Великобританія, країни Європейського Союзу, Ісландія, Канада, Ліхтенштейн, Мікронезія, Монако, Нова Зеландія, Норвегія, Республіка Корея, Сан-Маріно, Північна Македонія, Сингапур, Сполучені Штати Америки, Тайвань, Україна, Чорногорія, Швейцарія, Японія.
Немає сумнівів, що до Реєстру найближчим часом доєднаються Австралія, Нова Зеландія, Республіка Корея, Сингапур, Тайвань.
Рзолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року підтримали 94 країни.
Слід нагадати, що 02 березня 2022 року Генеральна Асамблея ООН засудила вторгнення Росії й закликала Москву негайно вивести всі війська з України. За резолюцію проголосувала 141 країна, 5 були проти і 35 утрималися. Документ містить визнання того, що Росія вчинила агресію, що її дії порушують базові норми ООН. «Вимагає від Російської Федерації негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів», – йдеться у резолюції.
В наших дипломатів та іноземних партнерів є можливість суттєво збільшити підтримку України, зокрема через активну участь в Реєстрі.
Стаття 4 Статуту Реєстру, який є додатком до Резолюцію CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 р., передбачає, що будь-яка держава-член або спостерігач Ради Європи та Європейського Союзу, а також будь-яка інша держава, яка проголосувала за Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року «Підтримка засобів правового захисту та відшкодування за агресію проти України», може приєднатися до Реєстру як Учасник або як асоційований член шляхом повідомлення на ім’я Генерального секретаря Ради Європи. Асоційовані члени можуть у будь-який час стати Учасниками шляхом повідомлення, надісланого Генеральному секретарю Ради Європи. До договору можуть приєднатись також будь-які інші держави за згоди інших учасників та «особливо з урахуванням позиції Уряду України».
Відповідно до затвердженого Статуту «Реєстр збитків, завданих Україні російською агресією» буде створено у формі юридичної особи, яка буде розміщена в місті Гаазі та в місті Києві (satellite office).
17 лютого 2023 року Уряд Нідерландів офіційно надав принципову згоду на пропозицію України про створення в Гаазі міжнародної організації – Реєстру збитків, завданих Україні російською агресією. Гаага – юридична столиця світу, в якій функціонують Міжнародний суд ООН, заснований в 1945 році та Міжнародний кримінальний суд (включно з Міжнародним кримінальним трибуналом щодо колишньої Югославії і слідчим ізолятором підпорядкованим Організації Об’єднаних Націй), заснований на підставі Римського статуту, а також Європол – Агентство Європейського Союзу із співробітництва у сфері правоохоронної діяльності.
За словами заступника Міністрів юстиції України Ірини Мудрої: «Вже зараз йде активна підготовча робота з нідерландськими партнерами для швидкого, фактичного запуску роботи Реєстру. Вже знайдено приміщення в Гаазі, де буде розташовуватися Реєстр, обговорюється потужна система безпеки і захисту. Йде підбір кваліфікованого персоналу, формування органів управління юридичної особи власника цього реєстру, підбір ІТ-рішень для максимальної діджиталізації Реєстру, закупівля ІТ-обладнання, розробка правил і процедур як для роботи самого реєстру, так і форми заяв, які потрібно буде подавати громадянам України, бізнесу чи державі, всім постраждалим від війни у Реєстр».
Органами управління Реєстру будуть: Конференція держав-членів (Conference of Participants), Правління (Board), Виконавчий директор (Executive Director), Секретаріат (Secretariat).
Реєстр створено на початковий період у три роки.
Треба розуміти, що Реєстр створюється як тимчасова інституція, дія якої обмежена в часі. Відповідно до Статті 14 Статуту «Передача, правонаступництво та припинення» після створення Компенсаційного механізму робота Реєстру передається до Компенсаційного механізму таким чином, щоб забезпечити безперебійну роботу Реєстру до його припинення. Така передача стосуватиметься цифрової платформи Реєстру, включаючи всю інформацію про вимоги та докази, що містяться в ній, іншу документацію, включаючи архіви, його рухоме та нерухоме майно, включаючи, але не обмежуючись, банківські рахунки, ІТ-обладнання, програмне забезпечення та будь-які ліцензії до них, договори та домовленості Реєстру, а також будь-які пов’язані дані.
Правління має запропонувати необхідні правила та процедури з метою забезпечення належним чином безперебійного переходу Реєстру до такого Компенсаційного механізму. Ці правила затверджуються Конференцією.
Компенсаційний механізм має стати правонаступником Реєстру після завершення такої передачі. Після завершення такої передачі, як визначено Правлінням і підтверджено Конференцією, дія Реєстру припиняється як розширена часткова угода Ради Європи.
Це один з ризиків щодо ефективності та продуктивності працівників Секретаріату Реєстру, які не маючи гарантій в наступному працевлаштуванні в новій інституції можуть мати потенційний конфлікт інтересів.
Реєстр буде створено як платформу для міжурядового співробітництва, що діє в інституційних рамках Ради Європи. Реєстр прийматиме та оброблятиме інформацію про претензії про відшкодування шкоди та докази; буде класифікувати та систематизувати такі претензії, оцінювати та визначати придатність претензій для включення до Реєстру та реєструвати прийнятні претензії з метою їх майбутнього розгляду та винесення рішення.
Реєстр не має жодних функцій судового розгляду щодо таких позовів, включаючи визначення відповідальності та розподіл будь-яких виплат чи компенсацій.
Критерії прийнятності для запису претензій до Реєстру з метою їх майбутнього розгляду та вирішення повинні бути визначені в правилах і положеннях Реєстру, беручи до уваги, що такі претензії мають бути пред’явлені стосовно шкоди, збитку або шкоди, яка була спричинена :
- 24 лютого 2022 року або пізніше;
- на території України в її міжнародно визнаних кордонах, що поширюються на її територіальні води;
в. міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти неї.
Претензії, докази та пов’язану з ними інформацію подають до Реєстру зацікавлені фізичні та юридичні особи, а також держава Україна (включаючи її регіональні та місцеві органи влади, а також суб’єкти господарювання, що перебувають у власності чи підконтрольності держави).
Як стверджує Маркіян Ключковський: «Кожен зможе зареєструвати свою вимогу. Мова йде не лише про зруйноване житло та іншу власність. До таких вимог належать й вимоги пов’язані із втратою життя чи здоров’я, тортурами, сексуальним насильством, депортацією та іншими воєнними злочинами, втратою роботи та заробітку, втратою бізнесу, вимушеним переселенням чи переміщенням, шкодою, завданою історичній та культурній спадщині, навколишньому середовищу тощо».
Реєстр співпрацюватиме з відповідними національними та міжнародними партнерами з метою сприяння та координації збору доказів шкоди, збитків або збитків, заподіяних російською федерацією. міжнародно-протиправні діяння в Україні або проти неї.
Робота Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про претензії та докази, зафіксовані в ньому, має стати першою складовою майбутнього міжнародного Механізму компенсації, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною (далі «Механізм компенсації»).
Точна форма майбутнього Механізму компенсації буде визначена, вона може включати Комісію з розгляду претензій і Компенсаційний фонд, уповноважений розглядати претензії та виносити рішення та/або виплачувати компенсацію за шкоду, збитки чи травми, спричинені міжнародно-протиправними діями російської федерації в чи проти неї Україна.
Допоміжний офіс Реєстру в Україні матиме на меті забезпечувати постійний зв’язок з Урядом України та сприяти охопленню та контакту з потенційними заявниками та громадськістю в Україні в цілому, зокрема щодо функціонування та мети Реєстру та процедури подання позовів про відшкодування шкоди.
Генеральна угода про привілеї та імунітети Ради Європи поширюватиметься на Реєстр та його посадових осіб, у тому числі на офіс-супутник Реєстру в Україні.
Реєстр фінансуватиметься за рахунок щорічних внесків його Учасників і добровільних внесків його Асоційованих членів. Конференція визначатиме як суму щорічних внесків своїх Учасників, так і рекомендовані добровільні внески своїх Асоційованих членів.
Ці внески повинні базуватися, як правило, на критеріях визначення річної шкали внесків до загального бюджету Ради Європи та можуть бути скориговані відповідно до принципів, на яких базується ця шкала. Реєстр може отримувати та використовувати додаткові добровільні гранти та інші внески, пов’язані з його роботою, включаючи внески в натуральній формі, за умови попереднього дозволу Конференції.
Головним органом Реєстру є Конференція Учасників, яка:
– несе загальну відповідальність за виконання повноважень Реєстру;
– рекомендує Учасникам та Асоційованим членам заходи для просування цілей Реєстру;
– затверджує правила та положення, запропоновані Правлінням для управління роботою Реєстру;
– призначає членів Правління;
– призначає Виконавчого директора за поданням Уряду України;
– затверджує річний бюджет Реєстру;
– затверджує річний звіт про діяльність Реєстру;
– виконує будь-які інші функції, покладені цим Статутом.
Конференція збирається так часто, як це необхідно, але не рідше одного разу на рік. Важливо, що Конференція може здійснювати прийняття рішень за допомогою письмової процедури та за допомогою електронних засобів.
Для ухвалення рішень немає необхідності в 100% консенсусу, як при ухваленні рішень в ЄС. Конференція приймає рішення більшістю у дві третини поданих голосів, при цьому кожен Учасник має один голос. Процедурні питання вирішуються більшістю поданих голосів. Конференція ухвалює власні правила процедури та будь-які інші заходи, необхідні для здійснення її діяльності.
Конференція може запрошувати представників відповідних органів Ради Європи чи міжнародних організацій для участі в її засіданнях або частині її засідань без права голосу відповідно до пунктів її порядку денного, а також запрошувати експертів для участі в окремих питаннях порядку денного без права голосу.
Найбільше для успішного старту та функціонування Реєстру залежатиме від енергійності та організаторсько-дипломатичного таланту Виконавчого директора, кандидатуру якого, беручи до уваги чесність, досвід і міждисциплінарні знання, необхідні для цієї посади, має запропонувати Україна та затвердити Конференція Учасників. Генеральний секретар Ради Європи має призначити та делегувати Виконавчому директору повноваження, необхідні для виконання обов’язків Виконавчого директора щодо Секретаріату.
Виконавчий директор представлятиме Реєстр, матиме право укладати договори та домовленості від імені Реєстру, нести повсякденну відповідальність за нагляд та адміністрування роботи Секретаріату Реєстру, разом із Секретаріатом має забезпечувати змістовну, технічну, адміністративну та організаційну підтримку роботи Конференції та Правління, включаючи регулярний зв’язок та підготовку їх засідань, нести відповідальність за направлення претензій до Ради для затвердження для внесення до Реєстру, взаємодіяти з відповідними національними та міжнародними органами з різних питань, пов’язаних з роботою Реєстру та процесом збору позовів і доказів, підтримувати зв’язок з Урядом Королівства Нідерландів та Урядом України з різних адміністративних питань, пов’язаних з роботою Реєстру.
Домовленості, укладені Виконавчим директором від імені Реєстру з національними або міжнародними органами, які забезпечують координацію збору доказів або будь-який обмін інформацією щодо претензій або доказів, затверджуються Правлінням.
Секретаріат Реєстру під керівництвом Виконавчого директора забезпечуватиме суттєву, технічну та адміністративну підтримку для ведення та функціонування Реєстру та матиме повну адміністративну автономію від Ради Європи та її органів. Важливо, що до Секретаріату застосовуються Положення про персонал Ради Європи.
Значну роль у започаткуванні роботи Реєстру матиме Правління Реєстру (Board), яке призначатиметься Конференцією на трирічний термін з можливістю переобрання на один термін та складатиметься з семи членів, беручи до уваги їх чесність, досвід і міждисциплінарну експертизу, необхідну для ефективного функціонування Реєстру, зокрема, що стосується міжнародного права, відшкодування воєнної шкоди та позовів, бухгалтерського обліку, оцінка збитків, а також гендерний і глобальний географічний баланс. Конференція може змінювати кількісний склад Ради, якщо це необхідно для забезпечення ефективного функціонування Реєстру, враховуючи обсяг і складність претензій та пов’язану з цим завантаженість Правління.
Один із членів Правління призначається Конференцією з числа кандидатів, запропонованих Урядом України.
Члени Правління повинні працювати особисто, бути незалежними та неупередженими у виконанні своїх функцій і бути доступними для ефективного виконання своїх обов’язків. Оплата праці членів Правління здійснюється Реєстром на умовах, встановлених Конференцією.
Правління призначає Голову та Заступника Голови зі своїх членів на трирічний термін з можливістю переобрання на один термін.
Відповідно до Статуту Правління:
– несе відповідальність за виконання функцій Реєстру;
– пропонує правила та норми, що регулюють роботу Реєстру, та впроваджує їх належним чином, у тому числі, щодо визначення категорій претензій, процедур отримання, обробки та реєстрації претензій, формату форм претензій та вимоги до доказів щодо кожної категорії вимог, які затверджуються Конференцією;
– має виключні повноваження у визначенні прийнятності претензій для внесення до Реєстру на основі рекомендації Виконавчого директора;
– виконує будь-які інші функції, необхідні для виконання повноважень Реєстру, які цим Статутом не покладено на Конференцію, Виконавчого директора чи Секретаріат.
Правління має визначити дату, з якої Реєстр буде відкритим для подання претензій, доказів та відповідної інформації. Правління ухвалює власні правила процедури та будь-які інші заходи, необхідні для здійснення його діяльності.
Правління збирається регулярно, але принаймні щоквартально, щоб визначити, які претензії мають бути зареєстровані в Реєстрі, та прийняти будь-які інші рішення, необхідні для виконання своїх функцій. Виконавчий директор бере участь у цих засіданнях з дорадчими правами.
Правління щоквартально звітує перед Конференцією. Такі звіти повинні включати кількість отриманих претензій та кількість прийнятних претензій, зареєстрованих у Реєстрі, відповідні категорії та загальну суму компенсації, яку вимагають (якщо застосовно). Такі звіти також повинні включати короткий виклад інших важливих фактичних або правових питань, що стосуються роботи Реєстру.
На сьогодні вбачається алгоритм наступних термінових дій:
- Укладення Угоди про Статус і функціонування Реєстру в Королівстві Нідерландів регулюються Угодою з приймаючою державою, укладеною Радою Європи.
- Призначення державами-Учасниками своїх представників та повідомлення про них Генеральному секретарю Ради Європи.
- Надання урядами держав – Учасників пропозицій щодо кандидатур членів Правління.
- Надання Урядом України пропозиції щодо кандидатури Виконавчого директора та кандидатури члена Правління.
- Проведення засідання Конференції учасників – Головного органу Реєстру, на якому вирішити питання:
– обрання Голови та двох заступників Голови Реєстру;
– затвердження правил і процедури Конференції держав-Учасників;
– визначення сум щорічних внесків Учасників, так і рекомендовані добровільні внески своїх Асоційованих членів;
– призначення 7 (семи) членів Правління;
– призначення Виконавчого директора за поданням Уряду України;
– затвердження річного бюджету Реєстру;
- Призначення Генеральним секретарем Ради Європи Виконавчого директора Реєстру з делегуванням повноважень, необхідні для виконання обов’язків Виконавчого директора щодо Секретаріату.
- Організаційно-технічне та матеріальне забезпечення діяльності Виконавчого директора, Секретаріату та Правління з метою виконання статутних завдань.
Під час виконання своїх обов’язків члени Правління, Виконавчий директор і Секретаріат не повинні запитувати або отримувати вказівки від будь-якого уряду, міжнародної організації чи будь-якого іншого органу, що не стосується Реєстру.
Наступними важливими діями Правління Реєстру мають бути розроблені необхідні нормативно-правові документи, подання на затвердження Конференції та визначення дату, з якої Реєстр буде відкритим для подання претензій, доказів та відповідної інформації.
Громадськість зацікавлена, щоб ці процедури були виконані якісно, прозоро та швидко, без зайвої бюрократичної тяганини.
З відкриттям роботи Реєстру доведеться здійснити значний обсяг роботи по документуванню збитків та внесенню даних в Реєстр.
Хоча кожна фізична та юридична особа матиме право особисто звертатись до Реєстру із заявою, однак багатьом громадянам, особливо в сільській місцевості, може знадобитись допомога фахових юристів, економістів, фінансистів та інших небайдужих людей, зокрема молоді.
На підставі даних з Реєстру Компенсаційна комісія має присуджувати суми до виплати постраждалим, а джерелом таких виплат насамперед мають стати російські активи.
Історичний Саміт глав держав та урядів Ради Європи, що відбувався у Рейк’явіку, створив важливу міжнародну правову базу з високим рівнем визнання запропонованих міжнародних механізмів, які забезпечуватимуть справедливість у компенсації воєнних збитків, збільшують довіру між партнерами та зменшують корупційні ризики тощо.
Однак, критичним залишається проблема наповнення Компенсаційного фонду, який має бути створений на наступному етапі. На сьогодні конфісковано в Україні та надійшло в спеціальний фонд державного бюджету 25,8 млрд.грн. російських активів та $5,4млн. конфіскованих в США активів олігарха Малофєєва. Це складає лише 0,19% від необхідної суми від 411 млрд. доларів США, яка за експертними оцінками Світового банку RDNA2 необхідна для відновлення України.
Важливо, щоб коли буде створено Реєстр збитків, в Компенсаційному фонді було достатньо ресурсів для забезпечення справедливої компенсації.
Найбільші за вартістю російські активи знаходяться в країнах Європи і лідерство, яке проявила Рада Європи у створенні Реєстру збитків, може бути направлене на створення дієвих механізмів конфіскацій. Відставання в ухваленні необхідних законів та ініціюванні судових процесів щодо конфіскації активів рф та її резидентів має бути надолужене.
Справедливість має бути забезпечена зокрема через економічну відповідальність росії, конфіскацію активів рф та її резидентів на компенсацію за заподіяне зло.
Слава Україні!
Героям Слава!
Ярослав Сидорович, співзасновник, член Правління ГО «Мережа захисту національних інтересів «АНТС»
Матеріал створений у рамках проєкту АНТС «Російські активи як джерело відновлення української економіки», що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).
