Минуло понад 7 місяців, як Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. А з ним і низку рекомендацій, які потрібно виконати для подальшого просування до членства.
Центр «Нова Європа» у партнерстві з низкою профільних аналітичних центрів та громадських організацій здійснили вже третій незалежний моніторинг виконання Україною рекомендацій ЄС. З результатами «Кандидат Check-1» (від 17 серпня 2022 року) можна ознайомитись тут, «Кандидат Check-2» (від 8 листопада 2022 року) – тут.
ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА: 5,8 балів (було 4,7 бала у листопаді, 4,4 бала у серпні).
Оцінки експертів (за 10-бальною шкалою):
- Реформа Конституційного Суду – 2 бали (було 3 бали)
- Реформа ВРП та ВККС – 7 балів (було 6 балів).
- Антикорупція: САП та НАБУ – 7 балів (було 6 балів).
- Боротьба з відмиванням коштів – 6 балів (було 5 балів).
- Антиолігархічна реформа – 2 бали (оцінка не змінилась).
- Законодавство про медіа – 9 балів (було 6 балів).
- Законодавство про нацменшини – 8 балів (було 5 балів).
Після 7 місяців кандидатства Україна продемонструвала поступ у виконанні 7 єврореформ. За більшістю сфер експерти поставили високі бали, також у виконанні майже кожної з реформ відбувся відчутний прогрес у порівнянні із попереднім досліджуваним періодом (листопад 2022 року).
Історією успіху цього моніторингу можна назвати відновлення роботи Вищої ради правосуддя (ВРП), що стало можливим завдяки обранню з червня 2022 року 11 нових членів до цього важливого суддівського органу. ВРП, яка не була повноважною майже рік, тепер зможе призначати та звільняти суддів з посад, розглядати дисциплінарні скарги щодо суддів тощо. Для повного виконання рекомендації ЄС, утім, Україні потрібно призначити ще 6 членів ВРП та здійснити відбір кандидатів до Вищої Кваліфікаційної Комісії Суддів (ВККС).
Важливим кроком стало також ухвалення за досліджуваний період двох рекомендованих ЄС законів – про медіа та про національні меншини (спільноти), які в цілому позитивно оцінюють профільні експерти. Для повного виконання рекомендацій у цих сферах українській стороні потрібно ще здійснити кілька додаткових кроків (внести зміни до закону про рекламу, розробити підзаконні акти для закону про нацменшини).
Менш відчутні, проте впевнені кроки у напрямку виконання 7 рекомендацій здійснено і у сферах антикоруцпії та реформування правоохоронного сектору: триває конкурс на призначення керівника Національного антикорупційного бюро (НАБУ); САП, НАБУ та ВАКС активізували розслідування щодо топкорупції; розроблено проєкт Комплексного стратегічного плану реформування правоохоронного сектору України.
Пониження балу однак відбулось щодо реформи Конституційного Суду України, попри ухвалення Верховною Радою закону, що запроваджує конкурсну процедуру відбору суддів до КСУ. Механізм відбору суддів не відповідає критерію, тож його вже неодноразово закликали змінити ЄС та Венеціанська комісія.
Через відсутність висновку Венеціанської комісії, на який Україна очікує з 2021 року, без змін залишається стан виконання антиолігархічної реформи (імплементація антиолігархічного закону). З листопада 2022 року не відбулось прогресу і у сфері боротьби із відмиванням коштів.
Центр «Нова Європа висловлює подяку партнерам, які долучились до проведення третього незалежного моніторингу імплементації реформ ЄС:
- Мережі захисту національних інтересів «ANTS»,
- Центру протидії корупції (ЦПК),
- Фундації DEJURE,
- Європейській правді,
- Центру політико-правових реформ (ЦППР),
- Transperency International Ukraine(TI),
- Українському незалежному центру політичних досліджень (УНЦПД),
- Детектор медіа
Експерти, що брали участь у дослідженні:
- Михайло Жернаков, Степан Берко (DEJURE)
- Олександр Марусяк, Роман Смалюк, Євген Крапивін (ЦППР)
- Антон Марчук (ЦПК)
- Олександр Калітенко (TI)
- Сергій Сидоренко (“Європейська правда”)
- Юлія Тищенко (УНЦПД)
- Ганна Гопко (ANTS)
Вадим Міський (“Детектор медіа”)
Джерело: «Нова Європа»
