Виклики та пріоритети: як Євросоюз може допомогти українським агровиробникам адаптуватися до нових умов: вихід на нові ринки, сталий розвиток сільських територій, розмінування та регенерація земель, турбота про довкілля та забезпечення продовольчої безпеки. Які задачі стоять перед Україною в агросекторі в контексті інтеграції до ЄС?
Саме ці питання стали ключовими у обговоренні під час зустрічі українських фермерів з Андрюсом Кубілюсом — депутатом Європейського парламенту, прем’єр-міністром Литви у 1999—2000 та 2008-2012 роках.
«Пан Кубілюс має досвід практика, оскільки саме за його прем’єрства Литва стала членом європейської сім’ї. Для України загалом та українського фермера, зокрема, досвід євроінтеграції цієї балтійської країни є неоціненним, — зазначив Роман Макухін, учасник Мережі захисту національних інтересів «АНТС», модератор зустрічі.
Курс на малого фермера та сімейні ферми
Саме сімейні ферми та малі фермери мають бути основою сталого аграрного виробництва, аби витягнути регіони з депресивного стану та стати запорукою продовольчої безпеки України.
«Щоб це стало можливим у недалекому майбутньому, уже потрібно вирішувати практичні задачі: сьогодні пріоритетними для українських малих і сімейних фермерів є питання кредитування та страхування виробничої техніки, обладнання та земельних ресурсів. А кооперація фермерів на прикладах європейських моделей потребує відпрацювання взаємодії та відновлення довіри між фермерами після поколінь колективізації та періоду розвалу колгоспів. Але поєднання цих задач надало б максимальний ефект, — зазначив, посилаючись на досвід Франції, де 70% кооперативного руху в агросекторі, Мішель Терещенко, мажоритарний акціонер ПрАТ «Володарсько-Волинський льонозавод».
Варто наголосити, що на основі конкретних виробничих проєктів, представлених під час зустрічі фермерами, присутні акцентували на необхідності створення нових або відновлення роботи раніше діючих асоціацій сімейних ферм та малих фермерів. Це допоможе посилити законодавче лобіювання й адвокацію інтересів таких виробників, розвитку кооперації та підтримки професійної освіти фермерів України через залучення спеціалізованої фінансової та технічної підтримки з боку ЄС.
Акцент на нішеві проєкти та додану цінність
Під час післявоєнної відбудови Україна потребуватиме нових підходів до розвитку сільських територій на основі працюючих моделей агровиробництва із доданою цінністю.
«Нові нішеві проєкти могли підсилити не лише український агросектор, але й конкурентоспроможність ЄС. Та треба брати до уваги, що всі вони мають базуватись на зростаючому світовому попиті на здорове і функціональне харчування. До прикладу можна взяти українські підприємства, які вже займаються вирощуванням та переробкою амаранту. Вони, незважаючи на війну, отримують достойну ціну за свою продукцію», — каже Роман Макухін.
Так, під час зустрічі голова ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції» Олександр Дуда представив можливості розвитку унікальних продуктів на основі амаранту. Зі свого боку Андрюс Кубілюс відзначив, що саме подібні інноваційні проєкти можуть отримати максимальну підтримку з боку ЄС і покращити конкурентоспроможність українського агросектору.
Європейська зелена угода – і виклик, і шанс для України
Європейська Зелена Угода має значний вплив на екологізацію агровиробництва у країнах ЄС. Для нашої країни, це і виклик, адже вона вимагатиме відновлення забруднених війною сільгоспугідь та суттєвих поліпшень екологічного підходу до землекористування, та поряд з тим цей «зелений курс» — нові можливості для наших виробників, зокрема органічної продукції.
Так, голова ГО «Біодинаміка України» Євгенія Ющенко відзначила високу ефективність біодинамічних технологій у відновленні природної родючості земель.
«Найближчими роками українські поля потребуватимуть відновлення особливо гостро не лише через воєнні дії, але й через інтенсивні промислові агротехнології, що виснажили більшу частину земельних ресурсів в Україні. Відновлювальні агротехнології потрібні для сталого розвитку агросектору та поліпшення умов для природного самоочищення довкілля і критично важливих водних ресурсів країни зокрема», — сказала вона.
Земельне питання
Під час зустрічі з Андрюсом Кубілюсом торкнулися присутні і питання відкритого доступу до земель сільськогосподарського призначення.
«Литва складно проходила процес ринкової трансформації земельних відносин», — зазначив колишній прем’єр-міністр Литви.
Фермер і адвокат Максим Олексіюк зазначив, що європейська практика доступу до земель сільгосппризначення не допускає значної концентрації земель в одних руках і, тим більш, без участі землевласника в соціальному та економічному розвитку громади.
«Українська земельна реформа Тимофія Милованова, натомість, надала максимальні преференції землеволодіння фінансовим установам через інструменти кредитування на придбання землі будь-ким, а не фаховими фермерами, що є штучною і унікальною формою ленд-граббингу. Фермерські асоціації, на жаль, не мали впливу на зміни земельного законодавства України та наближення його до найкращих практик землекористування на основі досвіду країн ЄС, де земля є головним природним і виробничим ресурсом в користуванні виробника-фермера, а не предметом фінансових спекуляцій».
Зустріч було проведено в рамках проєкту «Євроскоп» за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні / «Ключові засади ефективного шляху України до ЄС: моніторинг, співпраця, освіта».
