На Миколаївщину приїхали екологи, щоб зафіксувати злочини окупантів для позову в Міжнародний суд. Фахівці із міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», нині обстежують місця злочинів росіян – беруть проби ґрунту, фіксують все на фото та відео.
Так, 11 листопада еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська обстежила місця потрапляння ворожих ракет на території селища Висунськ, Баштанського району Миколаївщини. 
Ще 26 червня ракети Х-101 влучили на подвір’я місцевої школи, утворивши дві великі вирви, частково засипані ґрунтом. Поряд було знайдено сліди розриву двох касетних снарядів 9Н210, уламки корпусу та лопат стабілізатора. Фахівець відібрала проби ґрунтів та взяла уламки ракети для подальшого аналізу в лабораторії. За результатами попередніх досліджень на інших територіях України у вирвах від ракетних обстрілів зафіксовано перевищення граничнодопустимих концентрацій важких металів. Потрібні більш детальні дослідження та консультації з ґрунтознавцями та аграріями щодо можливості міграції цих елементів у водне середовище та рослинність, що може становити загрозу для здоров’я людей.
«Наразі зарано говорити про оцінку збитків. Щодо злочинів, то він один – війна, а точніше порушення Віденської Конвенції про ведення війни. Решта – наслідки цього головного злочину. Прецедент Кувейту, країни-жертви військового вторгнення Іраку показує, що доводити факти шкоди довкіллю внаслідок війни дуже важко через неналежний збір фактів. Тому нині важливо зібрати якомога більше фактів – докази цього злочину», – каже менеджерка проєкту DRL «Разом до екологічної демократії та верховенства права в Україні», учасниця Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Олена Сас.
Злочини проти довкілля є частиною воєнних злочинів. Згідно з Женевською конвенцією, «заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу». Для того аби протягнути агресора за екологічні злочини, потрібно ретельно та правильно фіксувати факти екоциду.
«Для того, щоб зафіксувати факт злочину потрібно для початку зробити технічну оцінку – наприклад, зібрати проби ґрунту і дослідити в лабораторії. Потім проводиться економічна оцінка – фахівці обраховують суму збитків, яка потрібна на відновлення. І останній, третій етап, – правова оцінка, яка робиться вже на основі перших двох. Звісно, це все мають робити фахівці з відповідними ліцензіями. Але знати як і що треба робити для фіксації злочинів повинні знати, наприклад журналісти, представники громад і т.д. У нас в проєкті DRL буде спеціальний навчальний курс для журналістів, представників ЗМІ та органів місцевого самоврядування, під час якого експерти розкажуть, як правильно оцінити шкоду довкіллю. Мета власне поїздки екологів на Миколаївщину у тому і полягала, що взяти проби ґрунту з тих місць, де падали ворожі ракети, ворожі снаряди та передати ці зразки у лабораторії для досліджень. Це вже не перша поїздка, і схожі будуть й надалі», – підкреслює учасниця Мережі захисту національних інтересів «АНТС».
Довідка: За останніми скромними оцінками, збитки довкіллю України від війни становлять 1,35 трлн гривень.
Внаслідок нападу росії постраждали 20% природоохоронних територій України загальною площею близько мільйона гектарів. У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі – територій, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об’єктів площею майже 600 тисяч гектарів. Під окупацією зараз залишаються 8 заповідників та 10 національних природних парків. Війною охоплено близько 3 мільйонів гектарів лісу в Україні. Приблизно 23,3 тисячі гектарів лісів випалено.
Внаслідок російських ударів по нафтобазах, складах паливно-мастильних матеріалів згоріло понад 680,6 тисячі тонн нафтопродуктів, які забруднили повітря небезпечними речовинами. Крім того, у повітря потрапило понад 38 тисяч тонн викидів від горіння російської техніки та утворилося понад 352 тисячі тонн відходів, які забруднюють не лише повітря, а й землю.
Ще одна проблема – заміновані території. На даний момент розмінування потребує приблизно 200 тисяч квадратних кілометрів.
Нагадаємо, Мін’юст України у 2023 році повинен фіналізувати міжнародний договір про репарації та створити реєстр збитків, завданих російською агресією.
