Долар по 30 грн: чому це станеться, які наслідки і як цьому запобігти?

росія ракетними обстрілами наносить значну шкоду енергетичній інфраструктурі України, що погіршує стан нашої економіки. Як це вплине на макроекономічні показники та які виклики будуть перед економікою у 2023 році?

У 2023 році зростання ВВП України буде на рівні 5-7%

Такий прогноз озвучив керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський.

«За прогнозами Мінфіну зростання ВВП у 2023 році слід очікувати на рівні 3%. При падінні цього показника на понад 30% у поточному році – це песимістичний прогноз. Причини падіння очевидні: окупація українських територій російською армією, зруйновані підприємства та інфраструктура  внаслідок ракетних ударів по території країни та воєнних дій на сході, зупинка бізнесу через порушення логістики, зменшення платоспроможного попиту, можливості виготовляти та реалізовувати свою продукцію тощо. Проте вже зараз бізнес повертається на деокуповані території, починає працювати створювати робочі місця тощо, тому сміливо можна прогнозувати зростання економіки України у наступному році більше ніж на 3%. Зокрема, є абсолютно реалістичним зростання на 5-7%», – каже Ілля Несходовський.

Проте є і виклики, які зараз не враховані в прогнозах, зокрема ті, що викликані запланованим у 2023 році державним дефіцитом в еквіваленті 38 млрд доларів, який Україна планує покрити за рахунок зовнішніх запозичень.

«Ці запозичення будуть надходити від наших міжнародних партнерів у валюті, але це буде впливати на пропозицію валюти на ринку. Зазначу, що на сьогоднішній день ми вирівняли наше торговельне сальдо. Експорт зменшився внаслідок воєнних дій, але і імпорт також скоротився, тому і сальдо зовнішньої торгівлі поступово збалансовується. Тобто на збалансований валютний ринок буде надходити значна пропозиція валюти і не лише для покриття  бюджетного дефіциту, а також на відновлення економіки, інші форми фінансової підтримки, можливо вже наступного року будуть заходити кошти в якості репарацій. Тому наступний рік буде характеризуватися значною пропозицією валюти в Україні, що буде штовхати національну валюту в бік укріплення. І якщо Національний банк протягом наступного року відпустить курс, то він буде опускатися, і ми можемо побачити долар як по 35, по 33 і навіть по 30 грн. Але це буде не результатом відновлення економіки, а наслідком значною зовнішньої підтримки України. Вже зараз, під час війни, розмір наших золотовалютних резервів перевищує резерви, які були до початку війни. Це перше свідчення, які тенденції формуються на валютному ринку і, якщо НБУ відпустить курс та припинить викуповувати валюту в ЗВР, то це призведе до падіння курсу».

Ілля Несходовський стверджує, що приводів радіти такій ситуації фактично немає і пояснює:

«Це умовно добре. Чому? Бо імпортні товари звісно почнуть дешевшати і відповідно це буде стримувати  інфляцію. І начебто добре. Але це також буде означати, що виробництво української продукції не зможе конкурувати з дешевшим імпортом. Тому таке зниження курсу для нас невигідне з точки зору розвитку української економіки. Бо хоч і буде позитивний момент в цінах, та негативний суттєвіше відіб’ється на нас, адже через нерентабельність підприємства будуть скорочувати виробництво, а отже це призведе до зменшення попиту на робочу силу. Тому є велика вірогідність того, що, внаслідок  невигідності виробництва в Україні, підприємства будуть розглядати варіанти перенесення свої потужностей за кордон, а також більше імпортувати, а не виробляти».

Оскільки ця ситуацію прогнозована, то її можна попередити.

«Так, Мінфін, Мінекономіки та Національний банк мають скерувати свої політики відповідно до цих загроз. Наприклад, навіть, після війни НБУ має не відмовлятися від політики фіксованого курсу і таким чином зменшити негативні наслідки для економіки, навіть ціною емісії. Також необхідно вже зараз створювати максимальні сприятливі умови для розвитку бізнесу. Проте на сьогодні ми маємо протилежну ситуацію – Кабмін і податкова масово блокують податкові накладні, що унеможливлює нормальну роботу підприємств. Якщо це буде продовжуватися, то бізнес в кращому випадку перейде на спрощену систему оподаткування без сплати ПДВ, в гіршому – перенесе виробництво за кордон, де він зможе нормально розвиватися. Також уряд має скорегувати свій макроекономічний прогноз виходячи з цих реалій, визначити можливі ризики, розробити заходи з нейтралізації цих ризиків і, звичайно, сприяти розвитку бізнесу», – каже експерт.

Share on social networks