Мережа захисту національних інтересів АНТС закликає Київську міську раду перейменувати вулицю Лаврську в Києві на честь гетьмана Івана Мазепи. Експертка з питань культури мережі АНТС Люсьєна Шум пояснює, чому це важливо. Нижче її аргументи.
У 2010 році відбувся ганебний факт: на прохання голови російської православної церкви Владіміра Гундяєва напередодні його візиту до Києва депутати Київради перейменували частину вулиці Івана Мазепи на Лаврську. «Партія регіонів» разом з блоком Черновецького незаконно протиснули рішення про перейменування всупереч Регламенту Київради та вимогам законодавства та не спитавши думку громадськості.
У 2022 році кияни підтримали петицію Київської міської ради №11649 «Відновити справедливість — повернути вулиці Лаврській ім’я гетьмана Мазепи!». Однак станом на кінець 2024 року це питання досі не розглянуто Комісією з питань найменувань Київської міської ради.
Чемпіон світу з боксу Олександр Усик після перемоги в реванші з Тайсоном Ф’юрі в грудні 2024 року підняв над головою шаблю Івана Мазепи. Цей символічний жест нагадує світу про видатного гетьмана, який понад 300 років тому відстоював свободу України.
Перейменування вулиці Лаврської в Києві на вулицю імені гетьмана Івана Мазепи є важливим з кількох причин, які стосуються історичної пам’яті, національної ідентичності та сучасних політичних реалій.
Іван Мазепа є однією з найвідоміших постатей української історії. Як гетьман Лівобережної України, він відіграв ключову роль у боротьбі за незалежність та автономію України в контексті Російської імперії. Перейменування вулиці сприятиме глибшому розумінню та вивченню його діяльності, що є важливим для сучасної України, яка прагне відновлення та визнання своєї історії.
Для українців постать Мазепи є символом боротьби за незалежність та гідність. Його образ асоціюється з бажанням зберегти національну автономію у складних умовах імперської експансії. Присвячення вулиці в Києві його імені буде потужним знаком для українців як у країні, так і за її межами, що підтверджує прагнення до збереження і розвитку національних цінностей.
Іван Мазепа був великим меценатом, який зробив значний внесок у розвиток культури в Україні, зокрема в Києві. Його діяльність в архітектурі, мистецтві, освіті та релігії сприяла розвитку національної ідентичності та культурної спадщини. Мазепа фінансував реконструкцію та розширення Києво-Печерської лаври, зокрема розбудову та прикрашення лаврських храмів. На території Києво-Печерської Лаври за гроші Івана Мазепи були відновлені Троїцька Надбрамна церква, Успенський собор, була збудована Церква Всіх Святих над Економічною брамою. Кам’яний мур Лаври був зведений коштом Івана Мазепи: південно-західна башта, південна, північна, східна. На нинішній Площі Слави стояв колись збудований Мазепою Військовий Микільський собор, підірваний більшовиками в 1934 році. Мазепа залишив по собі важливі архітектурні пам’ятки та культурні установи, які вважаються частиною національної спадщини України.
Іван Мазепа був відомий своєю підтримкою православної церкви. Він сприяв створенню нових монастирів, храмів і культурних установ, що зміцнювало релігійну та національну ідентичність українців у цей складний період історії. Оскільки Київ був важливим центром православ’я, його підтримка була важливою для розвитку духовного та культурного життя національної спільноти.
Мазепа був націлений на розвиток зв’язків з європейськими країнами, зокрема зі Швецією, щоб забезпечити незалежність України від московії. Він прагнув, щоб Україна була важливим культурним і політичним гравцем в Європі, що також знайшло своє відображення в його меценатській діяльності.
Чому це важливо?
Повернення вулиці назви імені Івана Мазепи дозволить підкреслити значення великого гетьмана в історії та зробить важливу точку міста місцем для вшанування його спадщини, що є важливим кроком у відновленні національної пам’яті, а також у підтримці сучасних національних та європейських цінностей.
Українці мають зосередитися на власному шляху, не озираючись на москву, її «анафеми» чи церковні інституції. Нам необхідно розбудовувати свій культурний і духовний простір у власній країні, у своїй столиці, та з гідністю вшановувати тих, хто творив і творить нашу державу.
Авторка: Люсьєна Шум.
