Безпека Чорного моря як запорука харчової безпеки світу. Що і як може стати її гарантом та як цього досягнути?
Про це експерти, представники влади та аграрії говорили на дискусійній панелі «Безпека Чорного моря — як запорука харчової безпеки світу. Що і як може стати її ґарантом», яку організувала Мережа захисту національних інтересів «ANTS».
Україні потрібна власна морська стратегія
«Я рада, що ця тема почала нарешті звучати. Мені здається, Україна добре не усвідомлювала до
початку великої війни наскільки важливі для нас моря, наскільки ми важливі для світу. Ми годуємо дуже багато країн з низьким доходом в Африці й Азії. Коли стало зрозуміло, що ми не можемо експортувати і годувати 400 млн людей, я очікувала, що буде величезний міграційний потік з Африки й Азії в Європу. І це могло стати додатковим фактором дестабілізації в тому числі в Європі й Америці. На щастя цього не сталося, бо у нас є зернова ініціатива, яка все ж дозволяє експортувати, — сказала Юлія Клименко, народна депутатка України, перша заступниця Голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, співголова МФО «Морська економіка і безпека».
За її словами аби подібні ситуації не повторювалися в майбутньому — Україні потрібна морська стратегія.
«На жаль, за 30 років ми так і не зробили своєї морської стратегії. Ми завжди були не морською країною, а країною біля моря. Не використовували свій морський потенціал для розширення економічних можливостей. Наші 60% валютної виручки приходять через порти. І ми можемо збільшувати це. Морська логістика найдешевша в будь-яких випадках. Тому для нас, як для країни, потрібно перш за все визначитись із морською стратегією, стати морською державою… Є група депутатів, які підтримують морську економіку і безпеку, займаються цим системно. І ми будемо далі продовжувати просувати Україну як морську державу і на своєму рівні, законодавчому, робити все для того, щоб очистити наші морські узбережжя від нашого північного сусіда. Ми – друга найбільша країна у Чорноморському регіоні за протяжністю побережжя і ми повинні бути такими та диктувати свою роль».
Без українського зерна світовий баланс виробництва і споживання зернових буде порушений
Україна – важливий гравець на міжнародному ринку зерна. Вона є одним з гарантів продовольчої безпеки в світі та має потенціал у нарощенні виробництва і експорту зернових.
«Зокрема, за результатами 2019/2020 маркетингового року в сукупності за обсягом експорту всіх
зернових культур Україна посіла друге місце. Це близько 27% соняшникового насіння, 5% ячменю, по 3% пшениці і рапсового насіння та 2% кукурудзи. Основними покупцями українського зерна були країни Африки, Азії та Близького Сходу. ООН визнавав, що без українського зерна світовий баланс виробництва і споживання зернових буде порушений, тому для світу було критично важливо розблокувати українські морські порти та забезпечити безпечний прохід суден з зерном Чорним морем. Проте попри Зернову угоду, механізм реалізації якої дозволяє агресору обмежувати торгівлю Чорним морем, Чорне море продовжує бути небезпечним, а морська торгівля суттєво обмежена. Військової агресії зазнають навіть безпілотники США, тому єдиний шлях відновлення безпечного судноплавства є демілітаризація Чорного моря Україною, що неможливо без відповідного озброєння», — наголосив керівник аналітичного відділу «ANTS» Ілля Несходовський.
Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру “Стратегія ХХІ”, капітан І рангу підкреслив, що коли ми говоримо про продовольчу безпеку у світі, про участь України у ній, ми маємо говорити, в першу чергу, про свободу судноплавства.
«Бо ні автомобільний, ні залізничний, ні повітряний транспорти не замінять морського. Не можна говорити про свободу судноплавства в умовах війни. Це нонсенс. Чорне море, як наші повітряні тривоги, червоне-червоне практично вже рік. росіяни закрили його для вільного судноплавства. Зерновий коридор і зернова ініціатива це не свобода судноплавства».
Росія тероризує українські судна
Експерт з міжнародного морського права та водної навігації Богдан Устименко наголосив, що нині продовжуються затримання суден із зерном, які прямують з портів України у напрямку світового океану та тих, які заходять.
«Тому про жодну безпеку судноплавства, про свободу судноплавства не може йти мови. Водночас, російська федерація дуже нахабно перевозить за допомогою начебто торгівельного флоту, ракети. Це все добре видно за допомогою супутників й іншого спеціального обладнання».
На його думку зовнішньополітичні відомства держав не належним чином реагують на такі факти:
«Турецькій республіці напевно треба дати певні пояснення. Тому, що виключно від політичної волі турецького уряду залежить, чи будуть ці судна, начебто торгівельні, з російськими ракетами проходити і постачати зброєю армію рф», — зауважив він.
Також експерт підкреслив, що є неприпустимим той факт, що рф вважає Керченську протоку та Азовське море своїми внутрішніми водними об’єктами.
«Більше того рф дозволяє собі в цій морській доктрині використовувати силу у Босфорі та Дарданеллах… Насправді Росія історично вже 300 років бореться за Босфор і Дарданелли. І панування над ними стали однією з причин Першої світової війни. І якщо не дай Боже, Україна впаде, то ця повзуча морська окупація рф буде продовжуватися. Тому, якщо Захід нам не дасть достатньої кількості озброєнь, і рф переможе, то вона ймовірно окупує острів Зміїний і буде вимагати перегляду морського кордону з Румунією і навіть Болгарією. Це неминуче призведе до повномасштабної війни між НАТО і рф. І скоріше за все ця війна почнеться за морські кордони».
Зерновий коридор повинен працювати
Зернова ініціатива повинна продовжувати працювати, бо альтернативи морським шляхам не існує. Пролонгування зернового коридору, що очікується у найближчі дні, дасть позитивний сигнал ринку до проведення весняної посівної кампанії, при цьому угоду слід подовжити хоча б на 120 днів, а не на 60, як того вимагає рф.
Нагадаймо, Зернова ініціатива почала працювати влітку 2022 року. Це була політична угода між Україною, ООН і Туреччиною. Туреччина та ООН, у свою чергу, підписали угоду з Росією.
«З початку повномасштабного вторгнення й активних обстрілів з боку агресора, в нас експорт морем був повністю припинений, бо росія погрожувала обстрілами, відповідно це зупинило компанії, ніхто не хотів ризикувати. Коли море зупинилося, постало питання: як виживати, бо 90% які ми експортували йшло морем. Альтернативні шляхи не були такі ефективні. Ми розуміли, що основну частину можна експортувати лише морем, – каже заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук. – Тому коли представники дипломатії та наші ЗСУ, які вдарили по крейсеру «москва», дали змогу частково звільнити прохід через півострів Зміїний, це був перехідний етап. Тоді почали активніше і реалістичніше говорити про експорт морем. Бо, по факту, агровиробники сиділи вже пів року зі своїм збіжжям і не мали можливості не лише продавати та підтримувати родини, громади, а і сплачувати податки. А це важко, враховуючи, що йде війна і кошти потрібні. Але з 1 серпня почався рух через морські порти, це дало надію.
За словами Марчука перші місяці роботи були інтенсивними та важливими.
«У жовтні ми спромоглися вийти на певний довоєнний рівень, бо з портів Великої Одеси експортували близько 4 млн тонн. А враховуючи альтернативні шляхи, вийшло 6,5 млн тонн. Для нас як для товаровиробників – це був сигнал, що стартує озима кампанія, потрібно сіятися.
Продовольчий тероризм росіі потрібно зупинити.
«Як тільки в рф заявили про зміни у «зерновій угоді», ініціювавши скорочення терміну її дії до 60 днів, це одразу призупинило певне контрактування та укладання форвардних контрактів для зерновиків. Будь-яка інформація, що стосується угоди, має великий вплив на кон’юнктуру ринку: зростають ціни на фрахт суден, трейдери фіксують ціни на товар та припиняють контрактування наступних поставок. До речі частина аграріїв має запаси не лише торішнього зерна, а й зерна врожаю 2021 року. Саме тому є дуже важливою стабільна робота «зернового коридору».
Туреччина та ООН на боці України стосовно продовження «зернової угоди»
За словами пані посла з особливих доручень МЗС, голови правління Асамблеї Аграрних Палат України, президентки Української Агропродовольчої платформи Ольги Трофімцевої Туреччина не може не підтримати Україну у продовженні «зернової угоди», бо у неї є економічна зацікавленість щодо Чорноморської ініціативи.
За її словами Туреччина на міністерському рівні вирішує питання як з Росією, так і з Україною щодо подовження договору на 120 днів.
«Щодо тих, фактів, що росія використовує судна для перевезення озброєння ми також говоримо про це і у відкритих джерелах, і в спілкуванні з міжнародними партнерами».
Окрім цього Туреччина допомагає виявляти факти вивозу росіянами краденого зерна з українських портів.
«Це складна робота, іноді моторошна і неприємна, в тому сенсі, що це вимагає постійної уваги, контакту та непростих комунікацій з усіма партнерами. Але з іншого боку ми спостерігаємо фіксування всіх цих моментів і донесення однозначно з позиції щодо того, що росія займається у Чорноморському басейні тероризмом, у тому числі продовольчим, — сказала Трофімцева.
Вона зауважила що у ході переговорів щодо продовження «зернової угоди» росія хоче «виторгувати» для себе пом’якшення фінансових санкцій стосовно експорту агропродукції та добрив.
«Наша позиція незмінна – ніяких поступок, ніякої реакції на шантаж з боку росії не може бути. Ми залишаємося на своєму. І рада, що всі партнери нас підтримують у цьому», — підкреслила Трофімцева.
Голод Україні не загрожує, але експортний потенціал скоротиться
Як наголосив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук аграрії засіють поля та зберуть врожаї, тому голод Україні точно не загрожує.
«Але є ключове питання – нарощення експортного потенціалу. Ми маємо деокуповані території, знаємо є проблеми по Херсонщині, Миколаївщині, та Харківщині. До прикладу, зараз коли південь Одещини працює, Херсон теж міг би засівати свої площі, які дали б країні валютні надходження,
завдяки експорту продукції, але вони не можуть цього зробити. Є заміновані або усіяні снарядами території й їх використання залежить від того на скільки вони можуть бути підготовлені. Багато хто сподівається засіятися в квітні, бо є запевнення від відповідних служб, що хоча б 30% територій будуть розчищені. Проте, звичайно, експорт буде меншим».
Він наголосив, що зараз важливо звертатися до міжнародних партнерів, аби ті у момент, коли ми відстоюємо незалежність і продовжуємо експортувати, допомогли українцям у розмінуванні сільгоспугідь.
«Якщо нам вдасться найближчий час залучити фінансування, оснащення. Якщо міжнародні групи з розмінування допоможуть нам, це буде показником кращої роботи і збільшить наш експортний потенціал», – сказав Денис Марчук.
Дискусія ініційована Мережею захисту національних інтересів «ANTS» та Центром української перемоги, за підтримки Українського медіа центру.
