Прибуток українських банків у січні-липні 2022 року скоротився у 10,8 раза — до 3,4 млрд грн.
Про це свідчать дані Національного банку України.
«Основна причина – війна. Активи багатьох підприємств, які в тому числі були в заставі під кредити, були зруйновані через бойові дії. Відповідно ці підприємства могли об’явити себе банкрутами, або не мали можливості виплачувати відсотки за ці кредити. Окрім того, у населення певний час були кредитні канікули, отже певний період вони їх не сплачували, при цьому депозити нараховувалися належним чином. Відбулася девальвація гривні. Всі ці факти призводять до того. що прибутки банків зменшилися, По іншим операціям, транзакціям – ситуація біль-менш. Разом з тим, багато українців поїхали закордон і частина з них оформили місцеві картки, отже послуги вітчизняних банків вони вже не отримують. Таким чином у сукупності всіх цих фактів доходи банків зменшилися, – коментує Ілля Несходовський, керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів «АНТС». – Але основна причина – війна. У перші місяці війни не працювало майже половина економіки. Станом на сьогодні не працює приблизно 30% Тому, звичайно, банки не мають можливості отримувати доходи у тих же обсягах, що і до війни».
Попри те, що в Україні до роботи повернулося понад 80% підприємств не всі з них змогли відновити довоєнні обсяги виробництва.
«Лише 50% з тих, хто поновив виробництво змогли відновити довоєнні обсяги, у решти – часткова зайнятість. Іншими словами: вони працюють з оборотом іноді в два рази меншим, ніж до війни. Станом на сьогодні економіка скоротилася приблизно на третину, у порівняні з довоєнним періодом», – каже він.
Кілька ключових моментів від Іллі Несходовського з інтерв’ю
Про зростання цін на продукти
Є світові тенденції, якісвідчать про зростанні цін на продукти восени. Є українські тенденції. Якщо говорити про продукти харчування, то у нас значна частина півдня, де і вирощуються овочі, окупована. Тому в даному випадку питання зростання цін також пов’язане з війною.
На скільки вони піднімуться по продуктам харчування, можливо і на 10%-15%. Це буде залежить від того, як далі будуть формуватися дії: чи забезпечимо поставки з-за кордону продуктів, яких бракує, чи буде відповідно конкуренція.
По продуктам харчування у нас все-таки є паритет. Як тільки ціни починають суттєво зростати – заходить імпорт, і коли він заходить, то конкурує з вітчизняною продукцією відповідно ціни знижуються до середніх на ринку Тому зростання цін на 10-15% на осінь – достатньо обґрунтований прогноз.
Про ціни на енергоносії
Якщо по нафті ситуація трошки стабілізувалась, так як на світових цінах вона подешевшала. Тобто, її зростання не передбачається.
Але ми бачимо, що відбувається з газом. І якщо для населення ми утримуємо газ, що є не зовсім обґрунтовано. Чому? Тому що коли ти купуєш за три тисячі доларів тисячу кубометрів газу, а продаєш за триста доларів, то цю різницю має хтось покривати. Якщо це буде покривати уряд за рахунок емісії, то це однозначно призведе до того, що почнуть зростати всі інші ціни. Це те, що ми спостерігали свого часу в 2015 році. Тому цей крок, звичайно, є неправильним. І от тут потенціал для зростання інфляції є найбільшим. Тобто, зростання цін через енергоносії, через зростання комунальних послуг, через зростання вартості газу для промисловості – для нас це є найгірший варіант. Скажемо так, деякі підприємства внаслідок такої ціни на газ, вони просто зупиняться, вже не будуть конкурентними.
Про гіперінфляцію
Ризик звичайно є. Чому так заявляє НБУ? Він виходить із того прогнозу, що у випадку, якщо і далі буде здійснювати емісію гривні для покриття бюджетних витрат, то це в кінці кінців призведе до того, що воно вилиється у вже неконтрольовану грошову масу. А неконтрольована грошова маса якраз і зіграє відповідно ситуацію по інфляції. Тому може бути в наступному році, якщо і далі буде продовжуватись ситуація з друку гривні.
Про безробіття:
Кількість безробітних нині ніхто не назве. На це кілька причин:
- Багато людей виїхало закордон і вони не подавали заяви що вони безробітні.
- Неоплачувані відпуски. Багато підприємств зараз відправляють працівників у неоплачувані відпустки. Такі люди вважаються зайнятими, хоча не отримують доходу.
- Чимало підприємців зупинили свою діяльність, але також вважають зайнятими бо зареєстровані як приватні підприємці.
- Центри зайнятості на окупованих територіях, чи на тих, де активні бойові дії, не працюють, а отже вони не збирають інформацію про зайнятість населення.
Тому сьогодні ми не можемо скласти об’єктивну статистку рівня безробіття у крані і оцінити скільки людей не мають доходу. Але проблема безробіття значне і люди потребують допомоги від держави, щоб підготуватися до війни.
Уряд на даний момент закриває на це очі. Я не бачу серйозних програм. Так, вони виділяють кошти на стартапи, але це низька зайнятість. Тут не буде стимулюватися створення великої кількості робочих місць. Краще ці кошти виділяти на діючий бізнес, який призупинив свою діяльність і потребує коштів щоб відновитися до воєнних обсягів.
Детальніше у відеоінтерв’ю:
