Під час установчої зустрічі учасники обговорювали моделі та практики захисту, збереження і сталого управління культурною спадщиною в умовах війни та в контексті європейської інтеграції України, моделі взаємодії організацій громадянського суспільства, розвиток спроможності громадського сектору у збереженні спадщини, адвокацію збереження спадщини та поширення цих практик на локальному, національному та міжнародному рівні, формування політик повоєнного відновлення.
Експертка проєкту «Мережа захисту культурної спадщини» Катерина Чуєва наголосила на важливості розвитку існуючої мережі, над якою працює «АНТС». Вона підкреслила, що мережа об’єднує різних людей — від представників політичних сил до активістів та експертів з охорони спадщини і довкілля, та акцентувала на необхідності об’єднання зусиль для захисту культурної та природної спадщини:
«Для нас дуже важливо залучити нових людей, тих, хто менш помітний, тих, хто можливо, був менш активний протягом останніх двох років або раніше не брав участі у співпраці на національному чи міжнародному рівні. Я вважаю, що формування стійкої активної мережі може стати одним з найважливіших результатів нашого проєкту. Сподіваюся, що платформа «Мережа захисту культурної спадщини» буде корисним інструментом як сьогодні, так і в майбутньому, для формування різноманітних горизонтальних зв’язків між різними сферами. Це допоможе підсилити нашу мережу завдяки зусиллям кожного з нас та принесе користь різним організаціям та спільнотам. Протягом найближчих місяців ми плануємо активно експериментувати з цим форматом і, сподіваюсь, досягнемо успіху».
Пані Чуєва представила результати опитування «Що зробить нас сильнішими», проведеного командою проєкту серед організацій у сфері культурної спадщини. Повний текст — за цим посиланням. Важливо зазначити, що понад 60% опитаних виявили бажання долучитися до мережі, що свідчить про високу зацікавленість та необхідність подібних ініціатив.
У вітальному слові до учасників Олена Агеєва, фахівчиня у сфері культури і мистецтва програми сприяння громадській активності «Долучайся», зокрема, зазначила:
«Захист культурної спадщини — благородна справа. Нам необхідно об’єднуватися маленькими кроками у різноманітну мережу. Чим більше ми збережемо пам’яток, артефактів та створимо контенту навколо них, тим більше шансів у нас на відновлення і правосуддя. Хочу також пояснити, чому для нас важливе мережування та коаліції. Після Революції гідності 2014 року коаліції набули популярності серед українських громадських організацій як засіб сприяння синергії та ефективної адвокації проблем. Наша програма «Долучайся» визнає мережу як групу організацій або осіб, які збираються разом для досягнення спільної мети, об’єднуючись навколо переконань, цілей, ідей та інтересів. Вони діють як підрозділ швидкого реагування з акцентом на негайних діях. Коаліції в Україні виявилися дуже ефективними для впливу на політичний порядок денний та генерування рішень. Це дієвий інструмент для адвокації, що довів свою ефективність за останнє десятиліття, коли громадянське суспільство має говорити в один голос, щоб запобігти відкату реформ та просувати нові ініціативи».
Антон Дробович, Голова Українського інституту національної пам’яті, наголосив на зміні сприйняття культурної спадщини суспільством після початку повномасштабного вторгнення росії. Він підкреслив, що війна зробила питання спадщини топ-пріоритетом на міжнародному рівні, адже це безпосередньо пов’язано з ідентичністю української нації:
«Сприйняття змінилося з початку війни. Ми нарешті усвідомили значення спадщини в контексті розуміння ідентичності. росія намагається знищити нашу культурну спадщину — це частина неоімперського задуму. Їхня мета — асимілювати або знищити українців. Це культурний геноцид, спрямований на поглинання української спільноти. В умовах війни питання спадщини стало топ-пріоритетом обговорень на міжнародному рівні. Мова, культура, освіта — все це підтверджує нашу ідентичність».
Олег Листопад, експерт з питань захисту довкілля Мережі «АНТС», навів приклади можливих проектів співпраці в межах мережі, що об’єднували б захист природної і культурної спадщини, зокрема, збереження курганів та «святих» джерел і криниць:
«Коли ми говоримо про практичні кроки створення мережі, «святі» джерела можуть бути однією з основ для об’єднання. Адже важливо не лише заповідати саме джерело, але й ту частину території, де формується його стік…У Польщі є понад 240 таких джерел, а в Україні їх удвічі більше. У Великій Британії відомо про 3000 подібних джерел, навіть якщо деякі з них зникли, вони все одно мають історичну цінність. У Франції це теж дуже поширено. Це практичний приклад, на основі якого можна будувати нашу мережу», — зазначив Олег Листопад.
Для вироблення плану подальших дій та визначення найбільш актуальних проблем учасники зустрічі працювали у групах під час фасилітованої сесії — у форматі «Стратегії стейкхолдерів» (фасилітаторка — Анна Валенса). Під час роботи вони наголошували на важливості формуванні нових горизонтальних зв’язків між різними сферами та організаціями, започаткування холістичного підходу до збреження культурної та природної спадщини в Україні, а також на необхідності адвокації спадщини на всіх рівнях та інтеграції теми пізнання і збереження культурної і природної спадщини в освітній процес — як на рівні середньої, так і на рівні вищої освіти.
Наразі Мережа захисту національних інтересів «АНТС» готує звіт по результатах стратегування, пропозиції щодо плану дій на його основі та засадничий документ Мережі захисту культурної спадщини для спільного обговорення і оприлюднення. Слідкуйте за новинами на сторінці проєкту на офіційному сайті «АНТС».
Захід організовано командою Мережі захисту національних інтересів «АНТС» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обовʼязково відображає погляди USAID або уряду США.
