Потрібно швидше прийняти рішення про заборону видачі закордонних віз громадянам росії. Ізоляція громадян рф має бути як одне із покарань за геноцидну війну, яку веде їх держава проти України.
На цьому наголосила очільниця Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко.
«Російські громадяни мовчать і таким чином вони є співучасниками. Навіть з боку російської опозиції ми не побачили жорстких вимог щодо засудження дій путіна, створення трибуналу та стягнення репарацій, – каже вона. – У середині ЄС ми бачили кілька днів певні дебати між країнами, які займали радикальну позицію і ті, які були м’якшими, чи то щодо санкцій, чи то щодо питання обмеження віз. Вимагати заборони в’їзду росіян у Європу було правильною ініціативою з боку України. Ми сподіваємося, що ЄС буде посилати такі сигнали і ми побачимо консолідовану позицію США та інших держав, як відповідь на російську агресію, яка відбувається з 2014 року. російське суспільство має розуміти, що до моменту засудження та вимог покарання не просто російського керівництва, вони будуть так само ізольовані від можливостей подорожувати світом».
Очільниця «АНТС» підкреслила, що на заході перебуває багато російських олігархів, які лобіювали інтереси кремля. Важливо щоб їх дітей попросили «на вихід» з престижних університетів, щоб вони не могли насолоджуватися награбованим майном на кращих курортах. Тому зараз ми говоримо про такі обмеження, які дозволять зробити так, що бути росіянином – соромно.
Ще кілька ключових тез із розмови:
Про визнання російського вторгнення його актом геноциду
Спочатку російського вторгнення в Україну з 2014 ми намагалися ініціювати визнання його актом геноциду і це відповідає класифікації міжнародної конвенції ООН. Але тоді не було ні політичної волі, ні рішучості це робити. З початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого, ми зараз говоримо про міжнародні суди і доказову базу, яка збирається: це воєнні злочини, злочини проти людяності, акти агресії, геноцид.»
Також, цього тижня разом з партнерами «Екологія Право Людина» проводили тур місцями екозлочинів для того, щоб використати восьму статтю римського статуту — екоцид. Бо знищення довкілля ставить під загрозу навколишнє середовище, де проживає людина. Коли ми говоримо про ООН, то це буде певний прецедент, бо до цього не було таких кейсів.
Якщо у березні 141 держава проголосували резолюцію, в якій є вимога до рф негайно російським військам покинути територію України, то зараз ми розуміємо, що голосувати за створення спеціального трибуналу за актом агресії можемо не побачити голосів, в деяких державах африканського континенту, Азії, де є певні авторитарні режими, які можуть боятися, що такий прецедент у перспективі може вдарити і по них. Одне з наших завдань зараз — збирати політичну підтримку.
Наше завдання зараз — мобілізувати всю світову спільноту для того, щоб наша резолюція пройшла на рівні ООН, тому що Україна збирає доказову базу по кільком напрямкам, щоб використати міжнародне право, попри сумніви, адже російське вторгнення показало, в якій руїні знаходяться всі міжнародні організації, які були створені після Другої світової війни
Про репарації
Зараз почався перший позов, щоб конфіскувати майно представників рф в Україні, і нарешті після трьох місяців, коли ВР ухвалила закон. Я сподіваюся, що тепер це буде системна політика. Коли ми говоримо з нашими західними партнерами тільки Канада зараз ухвалила закон щодо конфіскації російських активів. Я розумію, що в Канаді їх не багато, але для країн в яких схожа правова система це може бути орієнтиром, як робити це далі. Тому що щомісячно нам потрібно 5 млрд доларів для покриття бюджетного дефіциту. Важливо зараз підтримати українську економіку для того, щоб ми могли надалі не просто стримувати ворога, а йти у контрнаступ. Ми не можемо під час геноцидної війни проти України набрати кредитів для того, щоб вести дії на захист своєї державності і втримати економіку, вимушено переміщених осіб і так далі.
Я вважаю, що одним із найперспективніших напрямків визнання російської агресії проти України геноцидом. Потім це стане юридичною підставою для виплати репарацій, як такого законного механізму, щоб активи які зараз перебувають під санкція потім можна було конфіскувати.
Коли ми говоримо про репарації, нам надзвичайно важлива повна військова перемога України. Для того, щоб потім відбудова України відбувалася за допомогою тих, активів які є за кордоном. Російське суспільство має зрозуміти, так само як і Німеччина виплачували роками компенсації, це саме чекає на росіян. Це один з елементів деімперіалізації росії, інакше буде просто зміна режиму.
Про війну на виснаження
Російська війна – це війна на виснаження. У кого буде більше ресурсів буде й більше шансів вистояти. Зараз ми говоримо про підготовку до зими та питання електроенергії, опалювального сезону. Росія хоче зіграти на «втомі» та залякуваннями, що прийдуть неймовірні платіжки, “треба вже готуватися до того, що вулиці будуть неосвітлені”, тобто холодомором хочуть лякати. Тому тут важливо пояснювати, що є причиною цієї війни. Чим швидше Україна виграє, тим швидше світ позбудеться багатьох проблем, створених саме повномасштабним вторгненням росії в Україну.
Про Німеччину
Насправді з Німеччиною потрібно продовжувати посилено працювати: це робота парламентарів, громадських активістів, організовувати постійні акції, мітинги. Ми привозили уламки крилатої ракети. На дипломатичній арені це має бути постійна діяльність. Дуже легко говорити з країнами, які за нас, а з ними потрібно постійно продовжувати роботу. У рамках нашого міжнародного Центру української перемоги запланована делегація 30-1 вересня. Тобто їм постійно потрібно нагадувати. У Берліні має з’явитися пам’ятник українському солдату, адже під час Другої світової війни найбільший тягар взяла на себе Україна. Ми не просимо компенсацій чи виплат репарацій за те, що робила Німеччина. Найбільші втрати тоді понесла Україна і німцям треба нагадувати про це. Треба нагадувати про те, що вони не визнали Голодомор геноцидом. Я піднімала це питання в німецькому бундестазі й запитувала, коли визнають дії росії, що це геноцид, адже є всі докази. І вони кажуть: чим більше ми будемо отримувати фактів не тільки про Бучі та Маріуполь, а й те, що відбувається зараз на окупованих територіях, тим більше шансів, що буде визнано Голодомор геноцидом. І це найкраще, що може статися. Питання історичної відповідальності перед Україною вони є надактуальними.