За останній рік країни Європейського Союзу відмовилися чи обмежили імпорт російських нафти й нафтопродуктів, вугілля та природного газу. Це основні, але далеко не єдині джерела доходів Кремля, пише Економічна правда.
Якщо не брати до уваги чутливі питання продажу зерна і добрив, є ще низка російських товарів, про які не заведено згадувати в санкційних пакетах. Мова про метали та дорогоцінне каміння.
За підрахунками ЕП, експорт цих двох класів товарів у західні країни досі приносить країні-агресору додатково 20 млрд дол на рік.
Ці доходи розкидані по десятку різних найменувань металів та дорогоцінного каміння, але по цих крихтах російські компанії збирають десятки мільярдів доларів на фінансування війни в Україні.
Діаманти для Бельгії
За даними UN Comtrade, у 2022 році Російська Федерація поставила алмазів на західний ринок на майже 1,5 млрд дол. 95% від цієї суми припали на покупців з Бельгії – саме в Антверпені розташований найбільший у світі діамантовий хаб. Так званий алмазний квартал цього міста пропускає через себе діаманти з усього світу.
Не всі алмази в Бельгії є російські. На країну-агресора припадають лише 25% постачань дорогоцінного каміння, однак жодних обмежень на постачання цього товару Євросоюз досі не ввів.
Представники алмазної галузі Антверпена виступають проти санкцій, бо відмова від російського дорогоцінного каміння начебто призведе до банкрутства малих трейдерів та втрати 10 тис робочих місць.
У 2022 році виступаючи в бельгійському парламенті, президент Володимир Зеленський намагався переконати місцеву владу, що «мир коштує дорожче будь-яких алмазів”. Уряд Бельгії запевняє, що не блокує введення ембарго, однак в кожному санкційному пакеті цій країні вдається уникати заходів проти російських алмазів.
Бельгійські гроші з продажу алмазів отримує група компаній «Алроса”, яку контролює російський уряд. Група є одним з великих «гаманців”, з якого Кремль фінансує війну проти України.
«Алроса» досі уникає західних санкцій. Канада, Австралія, Нова Зеландія, США, Велика Британія та Японія ввели обмеження тільки проти керівництва. Водночас ЄС та Швейцарія не поспішають вводити навіть особисті санкції проти директорів.
Раніше податки за користування родовищами «Алроса» сплачувала в бюджет свого регіону (Республіка Саха), однак у 2023 році Держдума РФ підвищила їх та наказала стягнути половину для покриття дефіциту федерального бюджету.
Окрім того, що ресурси «Алроси» мобілізовані на потреби війни, група підтримує обслуговування підводного човна, який носить її ім’я. Дизель-електричний човен «Алроса» входить до складу чорноморського флоту Росії та є носієм ракет «Калібр».
«Алроса» – не тільки гаманець, а й геополітичний інструмент Путіна для підкорення Африки. Група має алмазні копальні в Анголі, Зімбабве, Демократичній Республіці Конго та придивляється до ЦАР, де вже діють російські найманці з Групи Вагнера». Разом з російськими інвестиціями в ці країни приходить і вплив на місцевих політиків.
Попри це Бельгія продовжує накачувати «Алросу» грошима. Торік бельгійці скоротили імпорт російських алмазів, але лише на чверть.
В Антверпені переймаються, що у випадку введення ембарго росіяни перенаправлять свої алмази в конкурентні хаби в Індії, ОАЕ та Ізраїлі.
«Якщо Бельгія і погодиться на санкції, то вона захоче узгодити ембарго проти російських алмазів з іншими західними країнами. У планах – створити систему для відстежування походження алмазів та заборонити країнам купувати діаманти з російської сировини. Тоді індійські та арабські хаби не зможуть заробляти на продажі токсичних російських діамантів, а Бельгія отримає вигоду за продаж «правильних» алмазів», – сказала ЕП аналітикиня Київської школи економіки Світлана Таран.
Видання Financial Times пише, що Бельгія вже нібито дала згоду на введення санкцій, однак, за даними українських представників, остаточне рішення ще не ухвалене.
«У чернетці 11-го пакета санкцій, яку показали 9 травня, немає жодного слова про ембарго на алмази», – розповів співрозмовник ЕП, знайомий зі змістом чергового пакета санкцій проти РФ.
Поки Бельгія та Євросоюз домовляються, Росія виграє час для опанування ринків Індії та ОАЕ. З кожним днем зволікання потенційне ембарго втрачає сенс.
Платина для західних автовиробників
Росія також продає метали платинової групи. У 2022 році їх експорт у західні країни приніс росіянам 3,8 млрд дол. На відміну від алмазів, дискусія щодо введення ембарго на них не ведеться зовсім.
Довідка. До металів платинової групи належать рутеній, родій, паладій, осмій, іридій та платина. Їх використовують здебільшого в автомобільній промисловості.
Найбільше доходів росіянам приносять продажі платини та паладію. Головні покупці на Заході – США, Британія, Німеччина та Італія.
Основні прибутки отримують дві російські компанії – «Русская платина» та «Норильский никель». Остання є однією з улюблених «іграшок» путінських олігархів.
«Норильский никель» контролює друга найбагатша людина Росії – Володимир Потанін. Ця компанія входить до п’ятірки найбільших російських платників податків, а сам Потанін є близьким до Путіна олігархом. Другий великий акціонер «Норильского никеля» – компанія «Русал» Олега Дерипаски, який фігурує в скандалах із втручанням Росії у вибори в Сполучених Штатах.
Обидва олігархи зараз під персональними санкціями низки країн, але кожен з них володіє в «Норильском никеле» пакетом акцій менше 50%, тому на саму компанію ці санкції не поширюються.
Персональні санкції проти Потаніна поки що не вводять країни ЄС, Швейцарія та Японія. Остання також не вводить обмеження проти Дерипаски.
Можливість розхитати «Норильский никель» санкціями є. За даними джерел ЕП в компанії, у 2022 році керівництво зіткнулося з нестачею австрійського обладнання. Через це менеджмент вимушено шукав альтернативних постачальників обладнання «незрозумілої якості», яке коштувало на 70% дорожче.
«Тихі гавані» для кривавих грошей. Чому активи Росії на Заході не конфіскують?
Заборона авіаперельотів та укріплення рубля вдарили по логістичних ланцюгах та змусили шукати додаткові обігові кошти. У 2023 році «Норильский никель» може скоротити випуск платини на 1-7%, паладію – на 7-14%. Рада директорів компанії вперше за 15 років рекомендувала акціонерам не виплачувати дивіденди за 2022 рік.
Однак гіганту металургійної промисловості РФ, схоже, вдалося уникнути катастрофи. Компанія поступово перелаштовується на Китай та продовжує отримувати доходи на західних ринках, фінансуючи федеральний бюджет.
Поки що кроки для скорочення платинових доходів росіян зробили лише США та Велика Британія. Ці країни ввели додаткові мита, але не запровадили ембарго.
Кольорові метали для ЄС
У 2022 році продажі алюмінію та міді в західні країни принесли Росії 6,7 млрд дол. Майже весь метал експортували до країн Євросоюзу. Найбільші вигодоотримувачі ті самі: «Русал», «Норильский никель», а також УГМК, власник якої Андрій Козіцин є членом правлячої партії «Единая Россия».
Ці метали використовують у виробництві електромобілів, тож попит на них постійно зростає.
Євросоюз продовжує постачати мідь та алюміній з країни-агресора, хоча і не має від нього сильної залежності. На імпорт з РФ припадають лише 8% та 17% відповідно.
Водночас Росія відправляє до ЄС чверть свого алюмінію та близько третини міді. Тож потенційне ембарго вдарить по Росії більше, ніж по Євросоюзу.
Вагомою є лише залежність від російського нікелю, на який припадають майже половина імпорту ЄС і 3,8 млрд дол виручки агресора. Найбільше цього металу купує Фінляндія, де «Норильский никель» побудував дочірнє обробне підприємство Nornickel Harjavalta.
Титан для США та Німеччини
У 2022 році західні країни купили російського титану на 365 млн дол. Найбільші обсяги йдуть виробникам літаків Airbus та Boeing на їхні заводи в США та Німеччині.
Компанія «ВСМПО-Ависма», яка отримує західні гроші з продажу титану, обслуговує російську військову промисловість. Вона постачає його для будівництва бронетехніки, бойових літаків та ракет.
Підприємства «ВСМПО-Ависма» є стратегічними для російського ВПК, тож на компанію мали б накласти санкції як на виробника озброєння. Однак наразі це зробила лише Україна.
У 2022 році російський титан в останній момент прибрали із санкційного списку, бо так захотіли країни-виробники літаків Airbus.
Американський Boeing сам відмовився від російського титану. Airbus має намір зробити те саме. Для цього європейський авіагігант разом з партнерами придбав французького постачальника титану Aubert&Duval. Однак заборона на рівні країн досі не накладена, тож постачання тривають.
Сталь і залізо для всіх
Чорна металургія РФ неодноразово потрапляла до санкційних пакетів, однак повністю позбавитися від російських чавуну, сталі, руди та феросплавів західні країни досі не можуть. У 2022 році їм продали цих товарів на 5,3 млрд дол.
Найбільший виробник чавуну в Росії – Новолипецкий металлургический комбинат (НМК), який належить олігарху Володимиру Лісіну. У грудні 2022 року журналісти Times виявили, що компанія Лісіна постачала сталь для російської ядерної зброї.
Попри це Лісін та його компанія досі не потрапили під західні санкції, а російські чавун та феросплави залишилися поза ембарго. У структурі імпорту ЄС вони займають 28% та 4% відповідно.
Наразі санкції проти Володимира Лісіна ввели лише Україна та Австралія.
Євросоюз скоротив імпорт російської залізної руди вчетверо, але досі її купує Лише за 2022 рік ЄС заплатив Росії 600 млн дол. При цьому частка російської руди в імпорті ЄС незначна – лише кілька відсотків.
У восьмому пакеті санкцій Євросоюз ввів ембарго на ввезення російських чорних металів, але діяти воно почне лише з 30 вересня 2023 року, а за деякими позиціями – у 2024-го році.
Падіння виплавки сталі в Росії у 2022 році не виправдало очікувань країн, які вводили санкції. Як передає GMK Center, асоціація Worldsteel у квітні 2022 року прогнозувала падіння на 20%, але скорочення становило лише 7%.
Час має значення
Критики посилення санкцій стверджують, що Росія переорієнтовує всі свої товари на Азію і в будь-якому разі отримуватиме доходи. На думку Таран, Індія та Китай повністю не замінять багатий та логістично близький ринок країн G7, тому ця відмовка некоректна.
Санкції залишаються потужним інструментом, якщо їх вводити без винятків.
Час введення ембарго теж має значення. Чим більше затягується його введення, тим більше часу виграє Росія для часткової переорієнтації товарів на азійські ринки. Доходи із західних країн також дозволяють росіянам фінансувати «бюджет війни» в найгарячіший її період.
Попри санкційний тиск добувна та переробна промисловість Росії продовжує нарощувати виробництво окремих товарів, зазначила аналітик проєкту АНТС «Російські активи як джерело відновлення економіки України» Лідія Лісовська.
У першому кварталі 2023 року виробництво в Росії нержавіючої сталі в злитках становило 132,6% від аналогічних показників 2022 року. Суттєво зріс випуск свинцевих концентратів, легованої сталі в злитках, порошкового срібла, алюмінієвого дроту, необроблених титану, цинку та магнію.
«Всерйоз ще нічого не починали». Чи вичерпали себе санкції проти Росії?
Підштовхнути Захід до ембарго на російські метали та дорогоцінне каміння може й Україна, запропонувавши свої товари для європейського ринку. Перш за все – уран, титан, руду та феросплави, сказав ЕП ексміністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.
«Якщо включити Україну в стратегічно важливі виробничі ланцюги, це може змусити німців та французів більше опікуватися питанням нашого захисту. Для цього урядовці мають запропонувати конкретні інвестиційні проєкти. нвестори самі не зайдуть», – переконаний він.
Метал, добрива та деревина. Як Україна може витіснити токсичні товари Росії та Білорусі із західних ринків
У 2022 році завдяки мобілізації ресурсів та інвестиціям в інфраструктуру Євросоюз зміг швидко відмовитися від більшої частини російського газу, хоча залежність від нього становила 40%.
Таке ж «диво» можна зробити з низкою інших непідсанкційних товарів, якщо союзники приділятимуть цьому належну увагу.
«Поки що ми не бачимо готовності партнерів повноцінно санкціонувати російські діаманти, платину, кольорові метали та чорну металургію. Це – мільярди доларів доходів, які використовують для створення російської зброї. Щоб перекрити ці потоки, потрібні спільні рішучі дії, а не зволікання чи винятки», – сказав ЕП радник Офісу президента Владислав Власюк.
Матеріал створений у рамках проєкту АНТС «Російські активи як джерело відновлення української економіки», що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).
